Еректильна дисфункція, СНСШ і дефіцит тестостерону як маркери розвитку кардіометаболічних захворювань

сторінки: 29–31

W.P. Tan Медичний центр Subang Jaya, штат Селангор, Малайзія Z.V. Fong відділення хірургії, Медичний коледж Джефферсона, м. Філадельфія, США S.F. Tong відділення сімейної медицини, Національний університет Малайзії W.Y. Low відділ медичних досліджень, медичний факультет, Університет Малайя, Куала-Лумпур, Малайзія H.M. Tan відділ медичних досліджень, медичний факультет, Університет Малайя, Куала-Лумпур, Малайзія відділення урології, Медичний центр «Сайм Дарбі», Куала-Лумпур, Малайзія

 

 

Матеріали та методи дослідження

Результати дослідження та їх обговорення

Висновки

 

 

Еректильна дисфункція (ЕД), симптоми нижніх сечових шляхів (СНСШ) і дефіцит тестостерону – широко розповсюджені серед старіючого чоловічого населення розлади. Відомо, що до 70% чоловіків старше 60 років страждають від ЕД (Jackson G., 2006). У країнах Азійського регіону гіпогонадизм (рівень загального тестостерону < 11 нмоль/л) спостерігається у 18,2-19,1% (Low W.Y. et al., 2007), а СНСШ – у 27,1% чоловіків після 40 років (Tong S.F. et al., 2007). У пацієнтів з ЕД часто діагностують кардіоваскулярну патологію, цукровий діабет (ЦД), гіпертонічну хворобу, гіперхолестеринемію та ожиріння. Також було виявлено, що у чоловіків з дефіцитом тестостерону мають місце декілька факторів ризику серцево-судинних захворювань, зокрема збільшена частка жиру в організмі, інсулінорезистентність, низький вміст ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), високий рівень холестерину і ліпопротеїнів низької щільності. Вищезгадані показники є складовими метаболічного синдрому (Kupelian V., Shabsigh R. et al., 2006). Ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія і метаболічний синдром асоційовані з виникненням СНСШ (Hammarsten J., Hogstedt B. et al., 1998).

Доведено, що вікове зниження рівня тестостерону в сироватці крові, особливо після 50 років, негативно впливає на якість життя чоловіків, у яких андрогенна недостатність викликає крихкість кісток, серцево-судинні захворювання, сексуальні порушення (зниження лібідо, ЕД), розвиток остеопорозу (Lunenfeld B., 2003).

Мета дослідження полягала у вивченні зв’язку між ЕД, СНСШ, дефіцитом тестостерону і виникненням кардіометаболічних хвороб.

Матеріали та методи дослідження В начало статьи

Дослідження методом поперечних зрізів у міській популяції штату Селангор в Малайзії включало 1046 чоловіків віком старше 40 років. Стан здоров’я учасників оцінювали кваліфіковані лікарі з використанням структурованого опитувальника, у якому були враховані дані про анамнез хвороби, міжнародний індекс еректильної функції (International Index of Erectile Function, IIEF-5) та кількість балів за Міжнародною шкалою оцінки простатичних симптомів (International Prostate Symptom Score, IPSS). Клінічне обстеження передбачало вимірювання артеріального тиску (АТ), маси тіла, зросту, окружності талії. Крім того, у пацієнтів проводили аналізи на рівень глюкози в крові натще, ліпідний профіль і концентрацію тестостерону в сироватці.

Автори дослідження визначили комплекс основних порушень чоловічого здоров’я (далі – комплекс порушень) як стан, при якому мають місце:

  • суб’єктивні СНСШ або кількість балів за шкалою IPSS> 7;
  • скарги на EД або кількість балів за шкалою IIEF-5 < 16;
  • рівень загального тестостерону < 11,0 нмоль/л.

Ознаками кардіометаболічного синдрому у чоловіків вважали ожиріння верхньої частини тулуба – окружність талії> 90 см, а також наявність ≥ 2 інших критеріїв (підвищення АТ, ЦД, гіперхолестеринемія, ішемічна хвороба серця за даними самозвіту) і повідомлень пацієнтів про випадки гіпертонії, ЦД та гіперхолестеринемію.

Відповідно до азійських критеріїв Міжнародної діабетичної федерації (2006), про метаболічний синдром у чоловіків свідчить показник окружності талії> 90 см плюс наявність ≥ 2 наступних факторів:

  • підвищеного рівня тригліцеридів –150 мг/дл (1,7 ммоль/л);
  • зниженого вмісту ЛПВЩ – < 40 мг/дл (0,9 ммоль/л);
  • підвищеного систолічного АТ> 130 ммрт. ст. або діастолічного –> 85 мм рт. ст.(гіпертензія за даними самозвіту пацієнта);
  • порушення вмісту глюкози плазми натще –> 100 мг/дл (5,6 ммоль/л) або наявність діагностованого раніше ЦД 2-го типу.

Результати дослідження та їх обговорення В начало статьи

Частка пацієнтів, які відповіли на опитування, становила 62,8%; середній вік чоловіків – 55,8 ± 8,4 (41-93) року. За етнічною приналежністю більшість (48,9%) учасників були китайцями, 34,5% – малайзійцями, 14,8% – індійцями. У понад чверті (28,4%) осіб діагностовано одну складову комплексу порушень, у 9,9% – дві, у 1,2% чоловіків – три. Збільшення числа симптомів комплексу порушень значною мірою було пов’язане з підвищенням частоти кардіометаболічних захворювань (p < 0,01) і метаболічного синдрому (р < 0,01) (табл. 1).

 

Таблиця 1. Кількість складових комплексу порушень у чоловіків, асоційована з поширеністю метаболічного синдрому і кардіометаболічної патології*

К-сть компонентів комплексу порушень

Частота, %

Метаболічний синдром

Кардіометаболічні захворювання (за даними самозвіту пацієнтів – ЦД, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця)

Жодного

21,5

26,2

Один

39,0

43,4

Два

49,1

63,5

Три

62,5

37,7

* р < 0,01.

Для чоловіків з ≥ 1 складовою комплексу порушень була характерна більша частка як недіагностованого, так і діагностованого ЦД порівняно з учасниками без ЕД, СНСШ та дефіциту тестостерону (р ≤ 0,01) (табл. 2).

 

Таблиця 2. Взаємозв’язок між наявністю у чоловіків комплексу порушень (ЕД, СНСШ, дефіциту тестостерону) і ЦД

Комплекс порушень

Діабетичний статус

Діагностований ЦД, к-сть (%)

Недіагностований ЦД, к-сть (%)

Відсутність ЦД, к-сть (%)

Немає

7 (1,7)

25 (6,0)

386 (92,3)

Наявна ≥ 1 складова комплексу порушень

15 (3,6)

87 (20,8)

216 (75,6)

Всього (к-сть)

22

112

702

 

Аналіз останніх публікацій свідчить, що ЕД, СНСШ і дефіцит тестостерону окремо або в комплексі пов’язані з небезпечними для життя захворюваннями. ЕД визнана фактором ризику серцево-судинних хвороб, при цьому СНСШ асоціюють із метаболічним синдромом. Результати недавніх досліджень показали наявність кореляції між виникненням ЕД і СНСШ. Сьогодні існують чотири можливі патофізіологічні теорії, що підтверджують цей взаємозв’язок: інгібування синтази оксиду азоту в простаті та гладеньких м’язах кавернозних тіл, гіперактивність автономної нервової системи, підвищення активності Rho-кінази/ендотеліну, пенільна і простатична ішемія (Lunenfeld B., 2003; Shabsigh R. et al., 2008). Враховуючи спільні патофізіологічні механізми, можна припустити, що СНСШ, як і ЕД, асоціюються з кардіометаболічним синдромом. У чоловіків з дефіцитом тестостерону відмічено більш високу частоту таких патологій кардіометаболічного генезу, як ЦД, артеріальна гіпертензія та інші серцево-судинні захворювання (Mulligan T. et al., 2006).

У даному дослідженні майже всі пацієнти скаржились на ≥ 1 складову комплексу порушень протягом життя. Автори зазначають, що кількість випадків ЕД, СНСШ і дефіциту тестостерону була прямо пропорційною поширеності метаболічного синдрому. В іншому дослідженні було встановлено, що у чоловіків з метаболічним синдромом ризик розвитку ішемічної хвороби серця та інсульту підвищений в 3 рази, що вказує на важливість його ранньої діагностики (Isomaa B. et al., 2001).

Частота метаболічного синдрому в осіб без ЕД, СНСШ і дефіциту тестостерону становила 21,5%, тоді як серед пацієнтів з однією, двома і трьома складовими комплексу порушень цей показник був вищим – 39; 49,1 і 62,5% відповідно. Крім того, було відмічено загальну тенденцію до збільшення частки кардіометаболічних захворювань за наявності ЕД, СНСШ і дефіциту тестостерону. При порівнянні діабетичного статусу респондентів встановлено, що в осіб з наявністю принаймні однієї складової комплексу порушень ризик недіагностованого ЦД був вищим у понад 2 рази, діагностованого ЦД – у понад 3 рази в порівнянні з пацієнтами без вищевказаних розладів.

Дослідники акцентують увагу на тому, що чоловіки, як правило, звертаються за медичною допомогою з приводу ЕД, СНСШ чи андрогенної недостатності. Вони більше стурбовані розладами, які погіршують якість життя, на відміну від кардіометаболічних хвороб, що здебільшого ігноруються. Тому лікарям первинної ланки, котрі зазвичай першими консультують таких хворих, слід всебічно обстежувати пацієнтів з ЕД, СНСШ та дефіцитом тестостерону на предмет більш серйозних серцево-судинних захворювань. Чоловікам необхідно пояснити, що комплекс цих порушень часто є прелюдією більш тяжкої патології. Підхід щодо купірування окремо взятої ЕД чи СНСШ є неправильним, адже такі пацієнти повинні пройти повний курс діагностики і, за потреби – терапії кардіометаболічних захворювань.

Висновки В начало статьи

Обстеження чоловіків на наявність розглянутого комплексу порушень дає змогу вчасно виявляти та лікувати у них метаболічний синдром і серцево-судинну патологію. Лікарі зобов’язані проводити санітарно-освітню роботу серед пацієнтів, зокрема інформувати про взаємозв’язок вищевказаних захворювань, необхідність формування належного ставлення до стану свого здоров’я і звернення до спеціаліста при появі перших симптомів, адже ЕД, СНСШ і дефіцит тестостерону асоційовані з кардіометаболічними захворюваннями, які можуть становити серйозну загрозу життю чоловіків.

 

Erectile dysfunction, lower urinary tract symptoms and testosterone deficiency: men’s major concern – an important portal for promoting men’s health? Vol. 8, Suppl. 1, S81-S83, April 2011

 

В начало статьи

 

Поділитися з друзями: