Травма калитки та її органів: лікувальна тактика

сторінки: 43–44

Прийма О.Б. канд.мед.н, доцент Трускавецька міська лікарня

 

Пошкодження калитки та її органів – значуща проблема в урології та андрології. Це пов’язано перш за все з наявністю в калитці чоловічих репродуктивних органів – яєчок та їх придатків. Крім того, ці органи становлять інтерес в сексуальному аспекті, і важливим є їх естетичний вигляд. Актуальність останнього зростає з огляду на стрімкий розвиток останніми десятиліттями естетичної хірургії геніталій. Усе це робить проблему ушкоджень калитки і її органів важливою не тільки у сфері андрології чи загальної урології, але й в медицині загалом [<a id="anc2" href="#lit2">2].

Слід зазначити, що вказані травми найчастіше зустрічаються в осіб молодого віку. Близько 90% ушкоджень даного виду в мирний час становить тупа травма і лише 10% – відкриті ушкодження, коли порожнина калитки через рановий канал сполучається із зовнішнім середовищем [3].

Щорічно в урологічне відділення КП «Трускавецька міська лікарня» надходить 10-12 осіб з травмою калитки та її органів. Консервативному лікуванню підлягають 20% пацієнтів з невеликими поверхневими гематомами калитки і забиттям яєчка. Таким хворим призначають ліжковий режим, суспензорій на калитку, гемостатичну, антибактеріальну і протизапальну терапію. Решті пацієнтів проводять невідкладне оперативне втручання після ультразвукового дослідження (УЗД) калитки та її органів лінійним датчиком частотою 5 МГц в В-режимі [1, 4].

У більшості чоловіків пошкодження калитки є ізольованою травмою. Рідко воно поєднується із забиттям грудної клітки, органів черевної порожнини чи голови.

При оперативному втручанні у третини хворих було виявлено екстравагінальну гематому калитки, ще у третини – інтравагінальну гематому (гематоцеле), у решти – циркулярний розрив яєчка. Лінія розриву у двох третинах випадків проходила поперечно посередині яєчка і лише в третини пацієнтів – у ділянці полюса яєчка.

Згідно з нашими спостереженнями за останні п’ять років, у двох осіб відмічався ізольований поздовжній розрив придатка яєчка, що простягався від головки придатка до його хвоста. При цьому центральна протока придатка не була ушкоджена, а лінія розриву прилягала до синуса яєчка.

У всіх випадках при розриві яєчка проводили видалення нежиттєздатної паренхіми та ушивання білкової оболонки яєчка по лінії розриву циркулярними вузловими швами з кетгуту чи іншого шовного матеріалу, що розсмоктується. Крім цього, здійснювалось висічення оболонок яєчка і ушивання їх кукс на боці ураження за Бергманом з дренуванням калитки протягом 2-3 днів. Рани загоювалися первинним натягом, шви знімали на 5-6-й день. Пацієнти були виписані у задовільному стані для подальшого амбулаторного лікування. При розриві придатка по лінії розриву накладали ситуаційні однорядні вузлові шви, виконували операцію Бергмана і дренування калитки.

Функція травмованого яєчка збереглася у всіх чоловіків, а життєздатність його тканини після оперативного втручання була підтверджена результатами ультразвукового моніторингу протягом 3 років після травми. Слід зазначити, що ми не спостерігали хворих з травмою єдиного наявного яєчка.

Пошкодження калитки та її органів можуть бути зумовлені сексуальними конфліктами і збоченнями та мати кримінальний характер. Так, один з прооперованих пацієнтів був доставлений каретою швидкої допомоги у стані травматичного шоку внаслідок видалення обох яєчок, здійсненого невідомими особами хворому, котрий перебував у стані алкогольного сп’яніння. Під час стабілізації гемодинаміки під внутрішньовенним наркозом йому було виконано первинну хірургічну обробку ран калитки і формування кукс сім’яних канатиків з обох боків. Рана загоїлася первинним натягом. Протезування яєчок не проводили з огляду на соціальну дезадаптацію чоловіка і відсутність можливості подальшого спостереження.

За останні п’ять років у двох хворих було діагностовано рвані рани калитки, спричинені укусом їхніх сексуальних партнерок. Рани були рвано-роздавлені, проникали у порожнину калитки, але без ушкодження яєчок. Таким пацієнтам виконано первинну хірургічну обробку ран з подальшим дренуванням та проведенням інтенсивної антибактеріальної терапії. Рани загоювалися тривало, вторинним натягом.

Крім цього, спостерігаються випадки укусів геніталій тваринами, здебільшого собаками. Основну частину контингенту таких хворих зазвичай становлять діти. Такі рани бувають, як правило, рваними, поверхневими та не проникають глибше м’ясистої оболонки калитки і підшкірної клітковини пахової ділянки. Цим пацієнтам виконували первинну хірургічну обробку ран, що загоювались в основному первинним натягом.

Висновки

Травма калитки вимагає проведення УЗД та післяопераційного моніторингу оперованого яєчка протягом 3 років.

При розриві яєчка чи його придатка показане ургентне оперативне втручання з метою відновлення анатомічної цілісності і функціональної здатності ушкодженого органа.

Укушені рани калитки загоюються вторинним натягом. Їх слід розцінювати як первинно інфіковані.

Ушкодження яєчка супроводжується вираженим больовим синдромом аж до розвитку шокового стану.

 

Список використаної літератури

1. Биховський В.А. Енергетична доплероангіографія при синдромі гострої калитки у дітей / Сучасний стан методів неінвазивної діагностики в медицині. – NM., 1998. – С. 123

2. Люлько А.В., Романенко А.Е., Серняк П.С. Повреждения органов мочеполовой системы. – К.: Здоров’я, 1981. – 256 с.

3. Трудный диагноз в урологии: Пер. с англ. / Под ред. Д.Л. Мак-Каллан. – М.: Медицина, 1994. – 440 с.

4. Шибаев А.В. Ультразвуковая диагностика повреждений и осложнений травм органов мошонки. – Автореф. дисс… к. мед. н. – СПб., 1997.

 

В начало статьи

Поділитися з друзями: