Фактори, що впливають на стан фертильності у чоловіків з непліддям у шлюбі

сторінки: 63–68

Поворознюк М.В. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ Український державний інститут репродуктології

 

Матеріали і методи дослідження

Результати дослідження та їх обговорення

Висновки

 

У статті представлено огляд даних сучасної літератури щодо впливу факторів зовнішнього середовища і нездорового способу життя на чоловіче репродуктивне здоров’я. На підставі обстеження 463 осіб з безпліддям у шлюбі визначено, що за відсутності уражень статевих органів різні прояви нездорового способу життя – паління, зловживання алкоголем, стреси, перевтома, недостатній сон – призводять до стійкого зниження фертильності у 8,2 % випадків. Абдомінальне ожиріння як наслідок передусім неправильного харчування є причиною зменшення репродуктивного потенціалу у 1,4 % пацієнтів. Встановлено, що паління є додатковим фактором негативної дії на генеративну функцію чоловіків з варикоцеле.

Ключові слова: фактори зовнішнього середовища, нездоровий спосіб життя, чоловіча фертильність, непліддя.

 

<p class="x--Bukvica> Безпліддя у шлюбі – надзвичайно важлива особистісна, соціальна, демографічна і медико-біологічна проблема сьогодення для багатьох країн світу [3, 19, 34, 46-48, 52]. З урахуванням високої (20 %) поширеності неплідних шлюбів, дуже складної економічної і демографічної ситуації вона є вкрай актуальною і для України [1, 5, 6, 8, 11].

На думку сучасних фахівців, у розвитку неплідності порушення фертильності у чоловіків і жінок відіграють приблизно однакову роль [6, 15, 40, 48, 52]. У країнах Заходу чоловічій складовій цього патологічного процесу останнім часом приділяється пильна увага [35, 47, 48, 52, 54].

Негативний вплив на генеративну здатність у чоловіків чинять різні захворювання статевих органів, ендокринні, імунні, генетичні порушення [3, 15, 16, 20, 44, 48]. Велике значення у виникненні розладів чоловічого репродуктивного здоров’я також мають фактори зовнішнього середовища, стреси, неправильне харчування, шкідливі звички – паління, зловживання алкоголем, наркозалежність тощо [10, 24, 25, 27]. Кожна з цих причин може виступати єдиним фактором безпліддя або діяти в поєднанні з іншими, посилюючи ефекти одна одної [26, 27]. Однак на практиці вказані чинники непліддя часто недооцінюють [10, 16, 26].

У зовнішньому середовищі завжди існувало безліч шкідливих для людини агентів, але з початком промислової революції антропогенні токсичні фактори, в т.ч. і такі, що вражають чоловічу репродуктивну систему, зустрічаються все частіше [16, 17, 23, 24]. Через різні «вхідні ворота» на організм людини діє дуже велика кількість хімічних речовин (важкі метали, синтетичні естрогени, ефіри гліколевої кислоти, що входять до складу лаків і фарб, пестициди, розчинники, хлорорганічні сполуки тощо), різні види випромінювання, вібрація, високі температури [10, 20-22, 24]. Документально підтверджено токсичний вплив на чоловіче репродуктивне здоров’я іонізуючого і теплового випромінювання, свинцю, основних пестицидів і органічних розчинників, проте насправді кількість таких речовин значно більша [24].

Шкідливі екзогенні фактори можуть призводити до зменшення кількості сперматозоїдів, зниження їх рухливості, погіршення морфології, гормонального дисбалансу, викликаючи порушення фертильності, тимчасову або незворотну стерильність [10, 24, 25].

Останніми роками зниження репродуктивного потенціалу у чоловіків перш за все пов’язують з поширенням негативного впливу факторів зовнішнього середовища [43, 44]. Так, ушкоджуючу дію ендокринних деструкторів під час вагітності вважають однією з найбільш значущих причин виникнення такого серйозного вродженого захворювання серед чоловічого населення, як крипторхізм [29-3143]. Саме з цим чинником пов’язують збільшення кількості випадків діагностування даної патології в промислових країнах [31].

Розлад генеративної здатності у чоловіків спостерігається в результаті тяжкої психічної травми, вираженої стресової ситуації, хронічного стресу, вторинної невротизації, зумовленої безпліддям та/або сексуально-поведінковою дезадаптацією у шлюбі [10, 15, 16, 27, 53]. Це викликано складними процесами регуляції сперматогенезу, в яких важливу роль відіграють не тільки гормони гіпоталамо-гіпофізарної системи, а й ЦНС [16]. Психології порушень дітородної функції, в т.ч. у чоловіків, останнім часом приділяється значна увага [4, 36, 38, 49].

Суттєве значення у порушенні чоловічої фертильності мають особливості харчування. Його недостатність, повне або часткове голодування призводять до змін в яєчках, гіпоталамо-гіпофізарній системі [10, 16]. Особливе місце відводять зменшенню в раціоні кількості білків, незамінних амінокислот, мікроелементів і вітамінів А, С, Е та ін. [10, 16, 27, 28, 45]. З’явилися переконливі дані щодо багатогранної фізіологічної ролі вітаміну D і негативних наслідків його дефіциту для чоловічого здоров’я в цілому та чоловічої репродукції зокрема [2, 41]. Встановлено, що вітамін D може діяти на сперматогенез як безпосередньо, так і шляхом впливу на рівень тестостерону [2].

Негативне значення в порушенні репродуктивного здоров’я чоловіків має і надмірне та незбалансоване харчування [2, 32, 55], що є однією з головних причин розвитку ожиріння – патології, яка набуває в сучасному світі характеру епідемії.

За результатами досліджень, індекс маси тіла (ІМТ) у чоловіків зі зниженою фертильністю є вищим за такий у загальній популяції. При ІМТ < 19 кг/м2, що свідчить про недостатню масу тіла, а також 30 кг/м2 (вказує на наявність ожиріння) спостерігається зменшення об’єму яєчок; зміни в простаті, подібні до тих, що бувають при її запаленні; зниження якості сперми. Негативний вплив ожиріння на стан чоловічої репродуктивної системи пов’язують з порушенням терморегуляції яєчок, оксидативним стресом та низкою інших механізмів. Головну роль серед них відводять зниженню рівня тестостерону, що відбувається внаслідок зменшення його синтезу і підвищення конверсії в естрогени у великій за об’ємом жировій тканині, інгібування синтезу глобуліну, що зв’язує статеві стероїди, зниження секреції гонадотропінів, а також дії високого рівня лептину, що секретується адипоцитами. На фоні розвитку дефіциту андрогенів при ожирінні підтримується надмірна маса тіла, яка збільшується за рахунок зниження фізичної активності. Зростання концентрації естрогенів спричиняє підвищення рівня пролактину, що в свою чергу призводить до зниження статевого потягу й інтенсивності статевого життя. Це викликає явища застою в статевих органах, що додатково негативно позначається на репродуктивній функції [2, 32, 33, 39, 42, 55].

Загальновідомо, що паління та зловживання алкоголем негативно впливають на чоловічу фертильність і при лікуванні безпліддя мають бути усунені [32, 37, 50]. Разом з тим існують дані, що паління хоча і призводить до незначного зменшення кількості сперматозоїдів, вочевидь, як це не дивно, мало впливає на фертильність дорослих чоловіків [24]. Водночас паління на фоні деяких захворювань статевих органів, зокрема варикоцеле, значно погіршує сперматогенез, а за наявності інших екзогенних факторів – посилює їх негативну дію [27, 42]. У чоловіків, які палять, спостерігається підвищений в 4-5 разів ризик виникнення простатиту і подальшого розповсюдження інфекції. До того ж паління може знижувати фертильність, призводячи до розвитку і більш тяжкого перебігу цілого ряду системних захворювань [9, 24]. Паління чоловіків знижує вірогідність природного настання вагітності у їхніх партнерок, а також знижує ефективність процедур штучного запліднення [24, 42]. Крім того, воно асоціюється з оксидативним пошкодженням ДНК сперматозоїдів, що може підвищувати ризик розвитку раку, вроджених вад і генетичних захворювань у нащадків [24, 42]. Відмічають, що у синів, матері яких палили під час вагітності, спостерігається зменшена кількість сперматозоїдів [51].

Надмірне вживання алкоголю (прийом більш ніж шести стандартних порцій на день або понад 60 мл у перерахунку на спирт) призводить до ураження багатьох органів, у т.ч. печінки та опосередковано яєчок [24, 27, 42]. Тривале зловживання спиртними напоями може порушувати сперматогенез і знижувати статеву функцію внаслідок пригнічення біосинтезу тестостерону [27, 37, 42]. Прийом чоловіками 15-20 порцій на тиждень (1 порція відповідає 45 мл горілки або 360 мл пива), ймовірно, не погіршує фертильність і характеристики сперми [24].

Підвищення температури оточуючого середовища, приймання гарячих ванн, тривале водіння автомобіля, ввімкнений ноутбук на колінах викликають пригнічення сперматогенезу [42]. З підвищенням скротальної температури і зменшенням кількості сперматозоїдів асоціюється малорухливий спосіб життя, носіння щільно прилягаючої нижньої білизни і брюк [24].

На сучасному етапі спеціалісти вважають, що нормалізація харчування, ваги, відмова від паління, надмірного вживання алкоголю та використання наркотичних речовин, а в ряді випадків зміна роду діяльності тощо можуть покращити стан репродуктивного здоров’я. Саме це є основою профілактики і лікування непліддя будь-якого ґенезу [28, 32].

За офіційними даними, в Україні розповсюдженість чоловічого безпліддя у шлюбі є в 4-5 разів нижчою за жіночу [6, 7, 18], відомості ж про причини чоловічого непліддя повністю відсутні [6].

Мета дослідження полягала у визначенні впливу факторів зовнішнього середовища та нездорового способу життя на стан репродуктивного здоров’я чоловіків із неплідністю у шлюбі.

Матеріали і методи дослідження В начало статьи

Для визначення частоти і причин порушень чоловічої фертильності обстежено 463 пацієнти, які звернулися по медичну допомогу з приводу безплідного шлюбу до Українського державного інституту репродуктології НМАПО ім. П. Л. Шупика. Причина непліддя у шлюбі у них раніше не була встановлена.

Обстежені чоловіки були з Києва і 12 областей України. Їх вік становив від 23 до 61 року (середній вік 33,1 ± 0,29 року). Тривалість безпліддя у шлюбі сягала 19 років, причому у 43,2 % осіб неплідність спостерігалася протягом чотирьох і більше років. Як відомо, за такої тривалості безпліддя вірогідність настання вагітності без медичної допомоги є дуже низькою.

На основі проведеного нами раніше мікроскопічного дослідження еякуляту порушення фертильності було виявлено майже у половини (47,5 %) чоловіків [14]. На нашу думку, частота розладів дітородної функції у цих осіб так само, як і показники поширеності тих чи інших патологічних станів, що їх зумовлюють, значною мірою відображають стан репродуктивного здоров’я у чоловіків з непліддям у шлюбі в українській популяції.

Для визначення причин порушень генеративної здатності чоловіків у безплідному шлюбі проводили:

  • детальний збір анамнезу;
  • загальний огляд і фізикальне обстеження статевих органів;
  • мікроскопію уретрального зіскрібку і секрету простати, бактеріологічне дослідження сперми та спеціальні дослідження для виявлення внутрішньоклітинних збудників – хламідії, уреаплазми, мікоплазми (імуноферментний аналіз, полімеразна ланцюгова реакція, культуральне дослідження);
  • трансректальне УЗД простати, УЗД органів калитки з доплерографією її судин;
  • гормональні аналізи для визначення в сироватці крові вмісту тестостерону вільного і загального, лютеїнізуючого і фолікулостимулюючого гормонів, пролактину та естрадіолу (імуноферментний аналіз, імунохімічне дослідження з електролюмінісцентною детекцією).

Результати дослідження та їх обговорення В начало статьи

Після ретельного збору анамнезу та обстеження у чоловіків з безпліддям у шлюбі було визначено багато факторів вірогідного негативного впливу на стан фертильності.

У 57,0 % пацієнтів діагностовано різні захворювання статевих органів, причому у чверті (24,6 %) з них спостерігалася комбінована патологія. Перенесли в минулому інфекції сечостатевої системи 33,9 % обстежених; встановлено, що 28,9 % осіб палили протягом тривалого часу (від 2 до 30 років), близько половини (47,8 %) з них викурювали від 20 до 40, а інколи і до 60 сигарет у день.

На питання про зловживання алкоголем позитивно відповіли лише 8,0 % осіб. До того ж деякі чоловіки уточнювали, що пиячили в минулому. Можна припустити, що насправді число зловживаючих алкоголем серед обстежених було більшим: не всі пацієнти зізнавалися в тому, що багато п’ють, інколи про це повідомляла лише жінка. Зустрічалися й такі чоловіки, які не вважали зловживанням прийом щодня одного літра пива або 100-250 г міцних алкогольних напоїв.

Про вживання зрідка наркотиків повідомили 1,7 % пацієнтів.

Згідно з даними анамнезу, хронічна патологія та/або перенесення тяжких захворювань, що могли негативно позначитися на стані репродуктивного здоров’я, спостерігалися відносно рідко. У 9,1 % обстежених виявлено ожиріння, в 4,8 % випадків – І ступеня, в 2,4 % – ІІ і в 1,9 % – ІІІ ступеня.

У 6,9 % пацієнтів мали місце часті стреси, хронічна перевтома, недостатній сон, неспокій через вірогідність втрати роботи та припинення кар’єрного росту тощо. Нерідко прагнення відповідати критеріям соціальної успішності і досягти професійного визнання за будь-яку ціну призводило у частини з них до постійної зайнятості, що знижувало сексуальну мотивацію і активність у шлюбі.

У 5,1 % чоловіків нами було діагностовано тривалу сексуально-поведінкову дезадаптацію у шлюбі. Вона стала наслідком відносної гіполібідемії в обох чи одного з партнерів і відображала у більшості випадків розлади комунікації та стан психічної пригніченості, що також розвинулися на фоні усвідомлення факту неможливості зачати дитину.

Очевидного ушкоджуючого впливу факторів зовнішнього середовища на генеративну здатність у переважної більшості обстежених виявлено не було. У 1,3 % осіб, які працювали далекобійниками та просто водіями, можна було припустити наявність негативної дії на стан фертильності ряду чинників, пов’язаних з частим тривалим перебуванням за кермом.

Зіставлення у обстежених показників спермограми з наявністю уражень статевих органів, іншої патології, шкідливих звичок, повсякденною поведінкою, що формує стиль життя, дало можливість встановити найбільш значущі причини порушення репродуктивного здоров’я у чоловіків з непліддям у шлюбі.

Як показав проведений аналіз, у 84,5 % чоловіків з непліддям у шлюбі причиною репродуктивних розладів були захворювання статевих органів – найбільш часто інфекційно-запальні ураження, в т.ч. хронічний простатит; нерідко варикоцеле та патологія одного або обох яєчок призводили до порушення дітородної функції [12-14].

У 8,2% осіб за відсутності захворювань урогенітальної системи чинником стійкого зниження фертильності було визначено лише нездоровий спосіб життя: паління (у 2,7 % випадків), зловживання алкоголем (1,4 %), хронічну перевтому, депривацію сну та/або часті стреси (2,3 %), поєднання паління з іншими негативними факторами (1,8 %). У 1,4 % пацієнтів до порушень генеративної здатності призводило абдомінальне ожиріння (ІМТ ≥ 30 кг/м2, об’єм талії ≥ 94 см) як наслідок передусім неправильного харчування. Всі ці фактори викликали патоспермію граничного, рідше – субфертильного рівня.

Прояви нездорового способу життя нерідко мали місце і у чоловіків з патологією статевих органів. Зокрема, при такому значно поширеному захворюванні, як варикоцеле, 35,8 % осіб палили, 25,7 % – вказували на часті стреси, перевтому тощо. У результаті аналізу впливу різних чинників на стан фертильності у пацієнтів з варикоцеле нами було встановлено, що одним із додаткових самостійних факторів зниження репродуктивного потенціалу у цієї категорії хворих є паління [12]. Це можна пояснити тим, що воно негативно діє на всі органи і системи організму і в першу чергу на стан судин. Тому ця згубна звичка у хворих з варикоцеле є особливо небезпечною.

Враховуючи вищевикладене, при пошуку причин генеративних розладів у чоловіків, у т.ч. при виявленні тих чи інших уражень статевих органів, слід зважати на можливу ушкоджуючу дію на репродуктивну функцію нездорового способу життя.

Надання медичної допомоги парам з непліддям слід починати з консультування, психоемоційної підтримки подружжя, усунення сексуальної дисгармонії в сім’ї. Відмова від шкідливих звичок і нормалізація способу життя є суворо необхідною.

Як відомо, якість надання медичної допомоги впливає на стан здоров’я людини лише на 10 %, тоді як спосіб життя – на 50 %. Для покращення репродуктивного здоров’я чоловіків поряд зі створенням дієвої системи раннього виявлення патології та своєчасного її лікування серед населення має постійно проводитися планомірна робота з поширення санітарних знань, підвищення рівня сексуальної культури і пропаганди здорового способу життя. Для цього потрібне об’єднання зусиль не тільки медичних працівників і науковців різного фаху, а й батьків, вихователів, педагогів та засобів масової інформації.

Висновки В начало статьи

1. Нездоровий спосіб життя – паління, зловживання алкоголем, стреси, перевтома, недостатній сон є причиною зниження фертильності у 8,2 % чоловіків з непліддям у шлюбі. В 1,4 % випадків до порушень репродуктивної здатності призводить абдомінальне ожиріння, що передусім є наслідком неправильного харчування.

2. Паління є додатковим фактором негативного впливу на репродуктивний потенціал у пацієнтів з варикоцеле.

3. При визначенні причин генеративних розладів у чоловіків, у т.ч. при виявленні тих чи інших уражень статевих органів, слід враховувати можливу ушкоджуючу дію на репродуктивну функцію нездорового способу життя. Лікування безпліддя потрібно починати з психоемоційної підтримки пари, усунення сексуальної дисгармонії у сім’ї. Відмова від шкідливих звичок і нормалізація способу життя є суворо необхідними.

Література

1. Авраменко Н. В. Аспекты репродуктивного здоровья населения Украины / Н. В. Авраменко, Д. Е. Барковский // Запорожский медицинский журнал. – 2010. – № 3. – С. 71-73.

2. Актуальные проблемы 21-го века: мужское бесплодие, ожирение, дефицит витамина D – есть ли взаимосвязь? / З. Ш. Павлова, С. Ю. Калинченко, Ю. А. Тишова и др. // Вестник уральской медицинской академической науки. – 2013. – № 3. – С. 26-32.

3. Божедомов В. А. Андрологические аспекты организации помощи бездетным парам / В. А. Божедомов, И. М. Рохликов, А. А. Третьяков // Кремлевская медицина. Клинический вестник. – 2013. – № 3. – С. 121-125.

4. Ворник Б. М. Психологические аспекты бесплодного брака / Б. М. Ворник // Здоровье мужчины. – 2012. – № 4. – С. 146-149.

5. Ворник Б. М. Сексуальность и репродуктивность мужчин в Украине: социально-клинические параллели / Б. М. Ворник // Здоровье мужчины. – 2012. – № 3. – С. 64-68.

6. Горпинченко И. И. Бесплодный брак в Украине. Новые реальности / И. И. Горпинченко, О. Д. Никитин // Здоровье мужчины. – 2010. – № 3. – С. 184-190.

7. Горпинченко И. И. Мужчина в ХХI веке. Сексологические и андрологические аспекты / И. И. Горпинченко // Здоровье мужчины. – 2012. – № 4. – С. 15-18.

8. Допоміжні репродуктивні технології лікування безпліддя. Навчальний посібник / За ред. Ф. В. Дахна, В. В. Камінського та О. М. Юзька. – Київ, 2011. – 338 с.

9. Жигунова О. Курение или здоровье – выбор за мужчиной / О. Жигунова // Медицинские аспекты здоровья мужчины. – 2012. – № 2. – С. 75-78.

10. Имшинецкая Л. П. Мужское бесплодие / Л. П. Имшинецкая, В. И. Сапсай, А. В. Сапсай/ Под ред. И. И. Горпинченко – К.: «Аврора плюс», 2005. – 84 с.

11. Копков В. С. Допоміжні рерподуктивні технології у вирішенні демографічних проблем. Правові вспекти / В. С. Копков, І. І. Цанько // Медицинские аспекты здоровья женщины. – 2013. – № 4 (68). – С. 55-57.

12. Поворознюк М. В. Варикоцеле как причина нарушения фертильности у мужчин с бесплодием в браке / М. В. Поворознюк // Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. – 2014. – № 5. – С. 139-146.

13. Поворознюк М. В. Крипторхізм як причина зниження фертильності та безпліддя / М. В. Поворознюк // Медицинские аспекты здоровья мужчины. – 2014. – № 4. – С. 28-31.

14. Поворознюк М. В. Частота порушень фертильності у чоловіків із безпліддям у шлюбі і роль інфекційно-запальних захворювань сечостатевої системи в їхньому виникненні / М. В. Поворознюк // Здоровье мужчины. – 2014. – № 1. – С. 122-127.

15. Сухих Г. Т. Мужское бесплодие / Г. Т. Сухих, В. А. Божедомов. – М.: Эксмо, 2009. – 240 с.

16. Тиктинский О. Л. Андрология / О. Л. Тиктинский, С. Н. Калинина, В. В. Михайличенко. – М.: Медицинское информационное агентство, 2010. – 576 с.

17. Хлякина О. В. Влияние неблагоприятных эколого-физиологических факторов на репродуктивное здоровье мужчин в аспекте современного подхода к проблеме и профилактике мужского бесплодия / О. В. Хлякина // Вестник ТГУ. – 2011. – Т. 16, вып. 1. – С. 356-359.

18. Юзько О. М. Стан та перспективи використання допоміжних рерподуктивних технологій при лікуванні безпліддя в Україні / О. М. Юзько, Т. А. Юзько, Н. Г. Руденко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2012. – Т. 2, № 4 (6). – С. 26-30.

19. Юшко Е. И., Бондарев А. В., Строцкий А. В. Мужская инфертильность в бесплодных браках // Репродуктивное здоровье в Беларуси. – 2011. – № 4. – С. 108-114.

20. Abarikwu S. O. Causes and risk factors for male-factor infertility in Nigeria: a review / S. O. Abarikwu. // Afr J Reprod Health. – 2013. – Vol. 17 (4). – P. 150-166.

21. Akintunde J. K. Testicular membrane lipid damage by complex mixture of leachate from municipal battery recycling site as indication of idiopathic male infertility in rat / J. K. Akintunde, G. Oboh, A. A. Akindahunsi // Interdiscip Toxicol. – 2013. – Vol. 6 (4). – P. 192-197.

22. Association of exposure to phenols and idiopathic male infertility / M. Chen, R. Tang, G. Fu et al. // J Hazard Mater. – 2013. – Vol. 250-251. – P. 115-121.

23. Balabanic D. Negative impact of endocrine – disrupting compounds on human reproductive health / D. Balabanic, M. Rupnik, A. K. Klemencic // Reprod Fertil Dev. – 2011. – Vol. 23 (3). – P. 403-416.

24. Bonde J. P. Влияние образа жизни и токсических веществ / J. P. Bonde // Клиническая андрология: под ред. В.-Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д. А. Бедретдиновой, Т. Н. Гармановой; под ред. О. И. Аполихина, И. И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. – С. 443-455.

25. Brinkworth M. H. Влияние факторов внешней среды на репродуктивное здоровье мужчины / E. Nieschlag, H. M. Behre // Андрология. Мужское здоровье и дисфункция репродуктивной системы: под ред. акад. РАН и РАМН проф. И. И. Дедова: пер. с англ. / M. H. Brinkworth, D. J. Handelsman – М.: МИА, 2005. – С. 307-329.

26. Chen S. S. Differences in biochemical markers and body mass index between patients with and without varicocele / S. S. Chen, W. J. Huang // J Chin Med Assoc. – 2010. – Vol. 73 (4). – P. 194-198.

27. Comhaire F. Значение многофакторности этиологии для диагностики и лечения мужского бесплодия / F. Comhaire, A. Mahmoud // Клиническая андрология: под. ред. В.-Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д. А. Бедретдиновой, Т. Н. Гармановой; под ред. О. И. Аполихина, И. И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. – С. 59-61.

28. Comhaire F. Пищевые смеси и пищевые добавки в лечении мужского бесплодия / F. Comhaire, A. Mahmoud // Клиническая андрология: под. ред. В.-Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д. А. Бедретдиновой, Т. Н. Гармановой; под ред. О. И. Аполихина, И. И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. – С. 710-717.

29. Cryptorchidism and hypospadias as a sign of testicular dysgenesis syndrome (TDS): environmental connection. / J. Toppari, H. E. Virtanen, K. M. Main, N. E. Skakkebaek // Birth Defects Res A Clin Mol Teratol. – 2010. – Vol. 88 (10). – P. 910-919.

30. Cryptorchidism and long-term consequences. / M. Kurpisz, A. Havryluk, A. Nakonechnyj et al. // Reprod Biol. – 2010. – Vol. 10 (1). – P. 19-35.

31. Cryptorchidism: from physiopathology to infertility. / G. Robin, F. Boitrelle, F. Marcelli et al. // Gynecol Obstet Fertil. – 2010. – Vol. 38 (10). – P. 588-599.

32. Dechanet C. Prognosis criteria for the management of the infertile couple / C. Dechanet, J. Belaisch-Allart, B. Hedon // J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). – 2010. – Vol. 39, № 8, Suppl 2. – P. S9–26.

33. Elevated Body Mass Index correlates with Higher Seminal Plasma Interleukin 8 Levels and Ultrasonographic Abnormalities of the Prostate in Men attending an Andrology Clinic for Infertility / F. Lotti, G. Corona, G. M. Colpi et al. // J Endocrinol Invest. – 2011, Jul 7.

34. Farhi J. Distribution of causes of infertility in patients attending primary fertility clinics in Israel / J. Farhi, A. Ben-Haroush // Isr Med Assoc J. – 2011. – Vol. 13 (1). – P. 51-54.

35. Fenner A. Male factor infertility: a relaxin effect on sperm parameters / A. Fenner // Nat Rev Urol. – 2011. – Vol. 8 (11). – P. 590.

36. Fisher J. R. Psychological and social aspects of infertility in men: an overview of the evidence and implications for psychologically informed clinical care and future research / Fisher J. R., Hammarberg K. // Asian J Androl. – 2011, Dec 19.

37. Gaur DS. Alcohol intake and cigarette smoking: impact of two major lifestyle factors on male fertility / D. S. Gaur, M. S. Talekar, V. P. Pathak // Indian J Pathol Microbiol. – 2010. – Vol. 53 (1). – P. 35-40.

38. Jannini E. Поведенческая терапия и консультирование / E. Jannini, A. Lenzi, G. Wagner // Клиническая андрология: под. ред. В.-Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д. А. Бедретдиновой, Т. Н. Гармановой; под ред. О. И. Аполихина, И. И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. – С. 745-756.

39. Kohn F. M. The impact of body mass index on male infertility / F. M. Kohn, S. Pflieger-Bruss, H. C. Schuppe // Med. – 2011. – Vol. 153 (6). – P. 37-38.

40. Lee L. K. Recent insights on the significance of transcriptomic and metabolomic analysis of male factor infertility / L. K. Lee, K. Y. Foo // Clin Biochem. – 2014. – Vol. 47 (10-11). – P. 973-982.

41. Lerchbaum E. Vitamin D and fertility: a systematic review / E. Lerchbaum, В. Obermayer-Pietsch // Eur J Endocrinol. – 2012. – Vol. 166. – р. 765-778.

42. Mahmoud A. Системные причины мужского бесплодия / A. Mahmoud, F. Comhaire // Клиническая андрология: под. ред. В.-Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д. А. Бедретдиновой, Т. Н. Гармановой; под ред. О. И. Аполихина, И. И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. – С. 90-98.

43. Mahmoud A. Эндокринные расстройства / A. Mahmoud, F. Comhaire // Клиническая андрология: под. ред. В.-Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д. А. Бедретдиновой, Т. Н. Гармановой; под ред. О. И. Аполихина, И. И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. – С. 398-409.

44. Male infertility and its causes in human. / T. Miyamoto, A. Tsujimura, Y. Miyagawa et al. // Adv Urol. – 2012.

45. Male infertility: decreased levels of selenium, zinc and antioxidants / S. Türk, R. Mändar, R. Mahlapuu et al. // J Trace Elem Med Biol. – 2014. – Vol. 28 (2). – P. 179-185.

46. Moyo S. Indigenous knowledge systems and attitudes towards male infertility in Mhondoro-Ngezi, Zimbabwe / S. Moyo // Cult Health Sex. – 2013. – Vol. 15 (6). – P. 667-679.

47. Niederberger C. S. The field of male infertility moves fast! / C. S. Niederberger // Urol Clin North Am. – 2014. – Vol. 41 (1). – р. XVII.

48. Nieschlag E. Male infertility: recent developments / E. Nieschlag // Bundesgesundheitsblatt Gesundheitsforschung Gesundheitsschutz. – 2013. – Vol. 56 (12). – P. 1619-1627.

49. Oberpenning R. Психология расстройств детородной функции / E. Nieschlag, H. M. Behre // Андрология. Мужское здоровье и дисфункция репродуктивной системы: под ред. акад. РАН и РАМН проф. И. И. Дедова: пер. с англ. / R. Oberpenning, F. Oberpenning, F. A. Muthny – М.: МИА, 2005. – С. 455-481.

50. OGG1 Ser326Cys polymorphism interacts with cigarette smoking to increase oxidative DNA damage in human sperm and the risk of male infertility / G. Ji, L. Yan, W. Liu et al. // Toxicol Lett. – 2013. – Vol. 218 (2). – P. 144-149.

51. Possible fetal determinants of male infertility / A. Juul, K. Almstrup, A. M. Andersson et al. // Nat Rev Endocrinol. – 2014. – Vol. 10 (9). – P. 553-562.

52. Schill W. B. Андрология: определение, клинические аспекты и распространенность андрологических нарушений / W. B. Schill, F. H. Comhaire, T. V. Hargreave // Клиническая андрология: под. ред. В.-Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д. А. Бедретдиновой, Т. Н. Гармановой; под ред. О. И. Аполихина, И. И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. – С. 19-23.

53. Semen quality in fertile men in relation to psychosocial stress / A. L. Gollenberg, F. Liu, C. Brazil et al. // Fertil Steril. – 2010. –Vol. 93. – P. 1104-1111.

54. Trussell JC. Optimal diagnosis and medical treatment of male infertility / Trussell JC. // Semin Reprod Med. – 2013. – Vol. 31 (4). – P. 235-236.

55. Updates on the relation of weight excess and reproductive function in men: sleep apnea as a new area of interest / А. О. Hammoud, D. T. Carrell, M. Gibson et al. // Asian J Androl. – 2011, Dec 5.

 

Факторы, влияющие на состояние фертильности у мужчин с бесплодием в браке

М. В. Поворознюк

В статье представлен обзор данных современной литературы о влиянии факторов внешней среды и нездорового образа жизни на мужское репродуктивное здоровье. На основании обследования 463 лиц с бесплодием в браке установлено, что при отсутствии заболеваний половых органов различные проявления нездорового образа жизни – курение, злоупотребление алкоголем, стрессы, переутомление, недостаточный сон – приводят к стойкому снижению фертильности в 8,2 % случаев. Абдоминальное ожирение как следствие прежде всего неправильного питания является причиной уменьшения репродуктивного потенциала у 1,4 % пациентов. Установлено, что курение является дополнительным фактором отрицательного воздействия на генеративную функцию у мужчин с варикоцеле.

Ключевые слова: факторы внешней среды, нездоровый образ жизни, мужская фертильность, бесплодие.

 

Factors affecting the state of fertility in men with infertility in marriage

M. V. Povoroznyuk

The article presents review of the contemporary data about the impact of environmental factors and unhealthy lifestyle on male reproductive health. In the survey of 463 men of infertile couples it was found that in the absence of genitourinary diseases various manifestations of an unhealthy lifestyle – smoking, alcohol abuse, stress, overwork, lack of sleep – lead to a permanent reduction in fertility in 8,2 % of cases. Abdominal obesity as a consequence of malnutrition is a cause of decreasing the reproductive capacity in 1,4 % of patients. It was established that an additional factor of the negative impact on the generative function in men with varicocele is smoking.

Keywords: environmental factors, unhealthy lifestyle, male fertility, infertility.

 

В начало статьи

 

Поділитися з друзями: