1. Сенсибілізатори інсуліну можуть зменшувати втрату м’язової маси у літніх чоловіків з цукровим діабетом

2. Антибактериальный и противогрибковый эффект от использования экстракта якорцов стелющихся

3. Можливості консервативної терапії сечокам’яної хвороби

4. Своевременный качественный скрининг – залог успеха в борьбе против рака

5. Досвід лікування пацієнтів із гангреною Фурн'є

   Прийма О.Б.

6. Історія розвитку урології в Україні

   Пасєчніков С.П.

7. Активный контроль – оптимальная стратегия лечения начальных стадий рака простаты

   Переверзев А.С.

8. Доказательная медицина и выбор метода лечения СНМП при ДГПЖ

   Зайцев В.И.

9. Чоловіче непліддя – нові перспективи діагностики

   Гаврилюк А.М.

10. Гиперпролактинемия у мужчин

    Литвак Е.О., Грачева О.О.

11. Функциональные подходы к лечению различных форм гиперактивного мочевого пузыря у мужчин

    Пирогов В.А., Чабанов П.В.

12. Профилактика возрастного гипогонадизма

13. Туберкулез предстательной железы

    Пасечников С.П., Митченко Н.В., Нашеда С.В.

14. Актуальные вопросы андрологии и урологии

15. Сенсибілізатори інсуліну можуть зменшувати втрату м’язової маси у літніх чоловіків з цукровим діабетом

16. Антибактериальный и противогрибковый эффект от использования экстракта якорцов стелющихся

Мета дослідження полягала у вивченні змін загальної м’язової маси тіла і в кінцівках у літніх чоловіків із порушенням глікемії натще або цукровим діабетом, а також у визначенні впливу на них протидіабетичної терапії.

Всього у мультицентровому лонгітудинальному когортному дослідженні брали участь 3752 чоловіки віком 65 років і старше, які знаходились на амбулаторному режимі. На початку трайлу глікемічний статус був класифікований як нормоглікемія, порушення глікемії натще, недіагностований/нелікований цукровий діабет, лікований цукровий діабет. Застосування інсулінових сенсибілізаторів (метформіну та/або тіазолідиндіонів) оцінювалося за виписаними на них рецептами. Зміни загального обсягу м'язової маси і в кінцівках були зафіксовані за допомогою двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії, проведеної на початку дослідження і через 3,5 ± 0,7 року.

Когорта досліджуваних включала 1853 пацієнти з нормоглікемією, 1403 – з порушенням глікемії натще, 234 – з нелікованим цукровим діабетом, а також 151 хворого на цукровий діабет, яким була призначена терапія сенсибілізаторами інсуліну, і 111 осіб з цукровим діабетом, пролікованим без інсулінових сенсибілізаторів. Чоловіки з нелікованим цукровим діабетом, пролікованим захворюванням без використання сенсибілізаторів інсуліну, або з порушенням глікемії натще мали вищий відсоток втрат загальної м’язової маси тіла і в кінцівках (р ≤ 0,05 у порівнянні з нормоглікемічними досліджуваними). Ступінь втрати м’язової маси для даної категорії хворих залишався високим навіть після корекції супутньої патології і факторів способу життя. На відміну від цього відсоток втрат загальної м’язової маси і в кінцівках у чоловіків з цукровим діабетом на фоні терапії інсуліновими сенсибілізаторами був значно нижчим, ніж у пацієнтів з нормоглікемією.

Отже, втрата маси скелетних м'язів була прискорена у чоловіків з порушенням глікемії натще і цукровим діабетом, окрім випадків, коли останній був пролікований інсуліновими сенсибілізаторами. Ці дані дозволяють зробити припущення, що дія цієї групи препаратів зокрема пов’язана зі зменшенням втрати м'язової маси.