Інфекції як предиктор передчасних пологів


сторінки: 10

Б.М. Венцківський, чл.-кор. НАМН України, д.мед.н., професор; І.Б. Венцківська, д.мед.н., професор; О.С. Загородня, д.мед.н., доцент
 Кафедра акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця


Проблема вагінальних інфекцій має важливе епідеміологічне значення у зв’язку з високим рівнем поширеності в популяції, зростанням кількості хронічних і рецидивуючих форм захворювання та розвитку лікарської стійкості внаслідок безконтрольного застосування антибактеріальних і антимікотичних препаратів.

Особливе місце вульвовагінальні інфекції займають в акушерській практиці, оскільки вони є предикторами невиношування вагітності на ранніх строках та індукторами розвитку передчасної пологової діяльності.

Очевидно, що для своєчасної діагностики захворювань, пов’язаних з порушеннями біоценозу піхви, необхідно мати чітке уявлення про стан такого в нормі і патології.

Основу нормальної мікрофлори становлять облігатні анаероби, які у піхві представлені мікроорганізмами сімейства Lactobacillacae (105-107 КУО/мл).

В організмі людини 95% наявної мікрофлори утворюють біоплівки. Структура мікробної біоплівки включає в себе багатошарові колонії мікроорганізмів, що пронизані системою каналів, якими циркулює рідина, і гелеподібний матрикс, що покриває колонії. Така організація біоплівок, утворених нормальною мікрофлорою, забезпечує стабільні гомео­стаз органів, імунний захист організму, перешкоджає адгезії і колонізації слизових оболонок патогенними бактеріями і обмежує зростання умовно-патогенних мікроорганізмів. Нормальний склад біоценозу піхви відіграє важливу роль в колонізації шкіри, дихальних шляхів, статевого та травного тракту новонародженого, що відбувається в пологах. Саме тому сучасна система антенатального догляду не передбачає рутинного призначення санації піхви напередодні пологів, а в деяких країнах навіть вдаються до нанесення тампоном на очі та рот дитини, народженої шляхом кесаревого розтину, вмісту піхви матері.

Формування біоплівок з патогенних і умов­но-патогенних мікроорганізмів є причиною інфек­ційно-запальних захворювань.

Лідерство в структурі вульвовагінальних інфекцій у вагітних жінок посідають бактеріальний вагіноз (30-40%), кандидозний вульвовагініт (25-45%) і неспецифічний (аеробний) вагініт (5-15%).

Передчасні пологи є важливою проблемою акушерства, хоча частота їх не перевищує 8-10%, але саме зусилля, спрямовані на пригнічення передчасної пологової діяльності та виходжування недоношених новонароджених займають основну частину матеріального та емоційного ресурсу акушерських закладів.

Причини та механізм розвитку передчасної пологової діяльності остаточно невідомі, проте чітко доведено зростання вірогідності її настання у разі деяких соматичних захворювань матері та інфекційних захворювань. Приблизно 80% всіх випадків передчасного розродження асоційовані з внутрішньоматковою інфекцією, що доведено результатами мікробіологічного дослідження амніотичної рідини. При цьому більше половини результатів посівів засвідчували наявність в амніотичній порожнині представників умов­но-патогенної мікрофлори піхви, зокрема Ureaplasma urealiticum, Mycoplasma hominis, Gardnerella vaginalis. На популяційному рівні доведено зв’язок між пологами на строках вагітності < 36 тиж та 6 днів і бактеріальним вагінозом. Серед невагітних жінок клінічні та лабораторні прояви бактеріального вагінозу виявляють у 4-6%, серед вагітних – у 8-12%, що пов’язано з гормональною та імунною перебудовою слизової піхви. Проте якщо проаналізувати когорту жінок, у яких пологи завершились до настання терміну гестаційної зрілості, частота виявлення бактеріального вагінозу у них сягає 67-70%. У зв’язку з цим було впроваджено рекомендації рутинного обстеження всіх вагітних на наявність бактеріального вагінозу; щоправда, наступне призначення препаратів антибактеріальної дії з антианаеробною спрямованістю не призвело до значного зниження ризику передчасних пологів. Це дозволяє припустити, що ліквідація власне збудників (облігатних анаеробів) не дає змоги запобігти тим процесам, що призводять до передчасної пологової діяльності. Безперечно, ефективним шляхом попередження цієї проблеми є прегравідарна підготовка з виявленням та санацією таких «німих» або малосимптомних вогнищ інфекції.

Можливі патогенетичні механізми передчасних пологів включають активацію локальної секреторної імунної системи, особливо виражену на фоні фізіологічного зміщення балансу системного імунітету в бік супресії. Підвищення активності ферментів з колагеназною активністю сприяє зменшенню еластичності плодових оболонок, що може призвести до передчасного їх розриву. Прогресування вагітності на фоні підвищеної концентрації прозапальних цитокінів, насамперед на рівні цервікального слизу, провокує скоротливу активність матки на фоні цілих плодових оболонок. Крім того, значення має дефіцит нормальної мікрофлори та залежного від нього насичення слизової глікогеном.

Поділитися з друзями: