Роль урогенітальної інфекції у вагітних з патологією шийки матки


сторінки: 11-14

Н.Г. Скурятіна, к.мед.н.; О.П. Гнатко, д.мед.н., професор, завідувач кафедри
 Кафедра акушерства і гінекології № 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця


У статті наведено результати дослідження щодо оцінки ролі урогенітальної інфекції при вагітності у жінок з патологією шийки матки. Встановлено, що при поєднанні патологічних станів шийки матки і урогенітальної інфекції при вагітності, за даними комплексного (мікробіологічного, кольпоскопічного, цитологічного, імунологічного) дослідження, мають місце зміни, що свідчать про прогресування патологічного процесу шийки матки.

Ключові слова: урогенітальні інфекції, вагітність, патологія шийки матки

Урогенітальні інфекції – це об’єднана група запальних захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Запальні захворювання сечостатевих органів у жінок відносяться до числа найбільш поширених гінекологічних хвороб [1]. До цієї групи, яка налічує понад 20 найменувань, входять уреа- і мікоплазмоз, хламідіоз, гарднерельоз, трихомоніаз тощо. Найчастіше буває декілька збудників одночасно в різних поєднаннях, так звана змішана інфекція. Кожен зі збудників має свою улюблену локалізацію, що характеризується відповідною симптоматикою.

Після потрапляння патогену в організм жінки ознаки захворювання проявляються не одразу. Скритий, або інкубаційний, період може тривати невизначено довго, іноді кілька днів, тижнів, а часом і місяців. Тривалість прихованого періоду залежить від багатьох причин, у т.ч. від активності збудника, складу змішаної інфекції, стану імунітету організму.

Наявність у вагітної жінки вогнищ інфекції є фактором ризику для розвитку патологічних станів плода та новонародженого. Інфекцій­но-запальні захворювання під час вагітності можуть викликати інфікування плода як внаслідок гострої інфекції матері, так і активації хронічного процесу. Перебіг більшості інфекцій у вагітних є латентним або субклінічним; активація персистуючої інфекції можлива при будь-якому порушенні гомеостазу в організмі вагітної.

За даними літератури, інфекція може стати причиною широкого спектра перинатальної патології: інфекційних захворювань плода та новонародженого, вад його розвитку, мертвонародження, недоношування, розвитку плацентарної недостатності, затримки внутрішньоутробного росту [2, 3]. Інфекційні захворювання виявляються у 50-60% госпіталізованих доношених новонарождених і у 70% недоношених дітей [3].

З урахуванням того, що цервікальний канал навіть при асимптомному перебігу інфекції є резервуаром для пренатальної трансмісії мікроорганізмів в матку, зв’язок клінічно вираженої патології шийки матки з несприятливими материнськими та перинатальними наслідками, вочевидь, стає можливим [2, 4].

Встановлено, що при звичному викидні 52% жінок страждають на ендоцервіцит, 37% новонароджених мають ознаки внутрішньоутробного інфікування; мертвонародження досягає 15-17%; в 4-5 разів частішає післяпологовий ендометрит; у 16% породіль виникають відстрочені ускладнення кесаревого розтину, в т.ч. тазовий абсцес, у 14% породіль псевдоерозія шийки матки зумовлює її розрив [3-6].

Загальновідомо, що вагітність як фізіологічний стан, що характеризується певними особливостями гомеостазу материнського організму, розвитком стану імунотолерантності, справляє стимулюючий вплив на клінічний перебіг патологічних станів шийки матки як органу-мішені, поглиблюючи патологічний процес і спричиняючи виникнення раку. У всьому світі рак шийки матки (РШМ) поєднується з вагітністю в 0,45-3,1% випадків. Небезпека його у вагітних пов’язана не тільки з можливістю загибелі плода, а й з материнськими втратами [3, 7].

На даний час серед вагітних неухильно підвищується частота РШМ. Зростання захворюваності на РШМ зумовлено суттєвим поширенням папіломавірусної інфекції, яка асоціюється зі значним підвищенням ризику цервікальної інтраепітеліальної неоплазії (CIN) [8, 9]. Водночас доведено, що злоякісний процес проходить період передракового стану, фоном для якого є різні за етіологією та морфогенезом захворювання шийки матки.

Метою нашого дослідження була оцінка частоти та ролі урогенітальної інфекції при вагітності у жінок з патологією шийки матки.

Матеріал і методи дослідження

вгору

Обстежено 75 жінок репродуктивного віку в І триместрі гестації, які стали на облік з приводу вагітності. Учасниці дослідження були розподілені на дві групи: І група – 20 (26,7%) вагітних, які не мали патології шийки матки, ІІ – 55 (73,3%) вагітних з патологією шийки матки.

Обстеження включало загальноклінічні методи відповідно з наказами МОЗ України № 417 і № 676 (скарги, анамнез, огляд в дзеркалах, бімануальне дослідження, забір матеріалу для онкоцитологічного дослідження, просту та розширену кольпоскопію).

При кольпоскопічному досліджені, яке проводилось на апараті МК-200 (Україна), оцінювали стан епітелію і стикування різних його типів, рельєф поверхні шийки матки, стан підлеглої сполучної тканини. Розширена кольпоскопія включала огляд та оцінку стану піхвової частини шийки матки, піхви та вульви при збільшені в 7-30 разів з використанням низки епітеліальних тестів для визначення реакції тканини у відповідь на обробку розчином Люголя і 3% оцтової кислоти.

Цитологічне дослідження матеріалу із цервікального каналу і шийки матки оцінювали за Папаніколау (Pap-smear test). Цитологічне дослідження є скринінговим методом в програмах профілактики РШМ.

Інфекційний скринінг включав оцінку мазків на ступінь чистоти при бактеріоскопічному дослідженні, метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР-діагностику), культуральний метод для ідентифікації мікрофлори та визначення чутливості до антибіотиків [1]. Для виявлення уреаплазм та мікоплазм застосовували тест-системи Mycoplasma DUO. Хламідії та вірус папіломи людини (ВПЛ) виявляли методом ПЛР. Крім того, в сироватці крові визначали наявність антитіл до хламідій та вірусів простого герпесу (ВПГ) 1-го і 2-го типів.

Статистичну обробку отриманих даних здійснювали за допомогою стандартних програм статистичного аналізу (GraphPad Insstant, Stastica for Windows v.7.0, Microsoft Excel 2003 та ін.), оцінюючи вірогідність на рівні значимості не менше 95% (р ≤ 0,05) та за допомогою t-критерію Ст’юдента.

Результати дослідження

вгору

Усі обстежені пацієнтки – активного репродуктивного віку. У І групі середній вік вагітних становив 26,7 ± 1,2 року, у ІІ – 27,4 ± 1,1 року; р > 0,05. За даними гінекологічного анамнезу встановлено, що середній вік настання менархе у жінок обох груп не мав суттєвої різниці і дорівнював відповідно 12,6 ± 1,1 та 12,4 ± 1,0 року; р > 0,05. Менструальний цикл встановився протягом 1-6 міс від настання менархе. В анамнезі різні форми порушення менструальної функції мали 4 (20%) жінки І і 14 (25,5%) – ІІ груп.

Оцінка репродуктивної функції в учасниць дослідження показала, що першовагітними були в І групі 9 (45,0%) жінок, в ІІ групі – 24 (43,6%). Серед повторновагітних І групи попередні вагітності закінчились пологами у 5 (45,5%), абор­тами – у 2 (18,2%), пологами і абортами у 4 (36,4%); в ІІ групі – відповідно у 19 (61,3%), 4 (12,9%) та 8 (25,8%) осіб.

Аналіз анамнезу показав, що 7 (35,0%) пацієнток І і 25 (45,5%) ІІ груп мали обтяжений гінекологічний анамнез. Ранній початок статевого життя відмічали 6 (30,0%) жінок І та 21 (38,2%) ІІ груп. Серед перенесеної гінекологічної патології зустрічались запальні захворювання статевого тракту відповідно у 9 (45,0%) і 34 (61,8%) жінок І та ІІ груп, гіперпластичні процеси ендометрія – в 1 (5,0%) і у 4 (7,3%), пухлини яєчників в 1 (5,0%) і 3 (5,5%); лейоміома матки – у 2 (3,6%) пацієнток ІІ групи.

Тяжкої соматичної патології в анамнезі не було у жодної обстеженої жінки.

Серед вагітних з патологією шийки матки (ІІ група) 23 (41,8%) були з ектопією і ектропіоном, 14 (25,5%) – з поліповидними утвореннями цервікального каналу, 5 (9,1%) – з лейкоплакією шийки матки та 13 (23,6%) – з CIN.

Результати мікробіологічних досліджень показали, що у жінок обох груп виявлялись збудники урогенітальних ЗПСШ (табл. 1).

Таблиця 1. Склад мікрофлори піхви в обстежених вагітних (абс. ч., %)

Збудник

1 група, n = 20

2 група, n = 55

Ектопія, ектропіон

Поліповидні утворення

Лейкоплакія

Дисплазія

ВПЛ

2 (20,0)

6 (16,1)

5 (35,7)

2 (40,0)

12 (92,3)

ВПГ

1 (5,0)

2 (8,7)

1 (7,1)

-

2 (15,4)

Chlamidia trachomatis

-

1 (4,3)

-

-

1 (7,7)

Ureaplasma urealiticum

-

4(17,4)

5 (35,7)

2 (40,0)

4 (30,8)

Mycoplasma hominis

1 (5,0)

2 (8,7)

2 (14,3)

-

2 (15,4)

Gardnerella vaginalis

2 (10,0)

3 (13,0)

2 (14,3)

1 (20,0)

4 (30,8)

Trichomonas vaginalis

-

-

1 (7,1)

-

-

Candida albicans

4 (20,0)

6 (26,1)

5 (35,7)

1 (20,0)

5 (38,5)

 

Як свідчать наведені в таблиці дані, в групі вагітних, які не мали патологічних змін шийки матки, було виявлено майже удвічі менше збудників урогенітальних інфекцій, ніж в групі з патологією шийки матки. Частіше діагностувались умовно-патогенні збудники (уреаплазма, мікоплазма, гарднерели), що могло бути спричинено порушенням мікробіценозу піхви. Серед мікст-інфекцій переважали бактеріально-вірусні асоціації, які частіше зустрічались у пацієнток ІІ групи. У таблиці 2 наведено дані щодо частоти випадків моно- та мікст-інфекції.

Як видно з таблиці 2, частота випадків мікст-інфекції серед вагітних з патологією шийки матки була вищою, ніж серед осіб з незміненою шийкою матки. Слід зазначити, що серед пацієнток ІІ групи з дисплазією шийки матки частота випадків мікст-інфекції була в 12 разів вище, ніж в І групі. Заслуговує на увагу факт, що у випадках лейкоплакії у жінок І групи в 4 рази більше становила частота моноінфекції. Отже, отримані дані свідчать про поширення частоти урогенітальних мікст-інфекцій, особливо у випадках поєднаної патології у вагітних, що значно обтяжує перебіг як патологічного процесу шийки матки, так і вагітності.

Таблиця 2. Частота випадків моно- та мікст-інфекціі в обстежених групах вагітних (%)

Групи обстежених

Моноінфекція

Мікст-інфекція

І група

25,0

15,0

ІІ група

  • ектопія
  • поліпи
  • лейкоплакія
  • дисплазія

39,1

29,6

80,0

7,7

47,8

71,4

20,0

92,3

 

За результатами кольпоскопічного дослідження, у пацієнток І групи не було встановлено кольпо­скопічних характеристик, що свідчили про зміни стану слизової шийки матки. Серед вагітних ІІ групи було виявлено у 41,8% випадків ектопію, у 9,1% – справжній поліп, у 16,4% – децидуальний поліп, в 9,1% – лейкоплакію, у 20,0% – мозаїку та у 3,6% – пунктуацію. Інакше кажучи, найчастіше за результатами кольпоскопії у вагітних ІІ групи спостерігалась ектопія епітелію, частота якої перевищували в 2-10 разів інші кольпоскопічні картини.

Результати проведеного цитологічного дослідження пацієнток обох груп представлено в таблиці 3.

Таблиця 3. Результати цитологічного дослідження в групах обстежених вагітних (абс.ч., %)

Цитологічний висновок

І група, n = 20

ІІ група, n = 55

Ектопія, ектопіон

Поліповидні утворення

Лейкоплакія

Дисплазія

Цитограма без особливостей

16 (80,0)

8 (34,8)

3 (21,4)

1 (20,0)

-

Запальний тип

4 (20,0)

15 (65,2)

11 (78,6)

4 (80,0)

1 (7,7)

Дисплазія легка

-

-

-

-

10 (76,9)

Дисплазія помірна

-

-

-

-

2 (15,4)

 

Враховуючи, що цитологічне дослідження матеріалу з цервікального каналу за Папаніколау є основним високодостовірним (точність становить 79,2-93,4%) методом скринінгу передракових захворювань шийки матки, метою якого є виявлення морфологічних особливостей клітин, що характеризують патологічний процес, отримані результати є високодостовірними у вагітних з легкою та помірною дисплазією. Це дозволяє виділити групу ризику для спостереження та контролю за вагітною.

Для оцінки локального імунітету були визначені показники місцевого імунітету в цервікаль­но-піхвовому змиві у вагітних з найбільш частою (ектопія) і найсерйознішою (дисплазія) патологією в порівнянні з пацієнтками без патології шийки матки.

Отже, за результатами проведених досліджень слід констатувати, що урогенітальні інфекції становлять значну частку мікрофлори статевого тракту у вагітних. За наявності поєднаної патології шийки матки і урогенітальної інфекції на фоні вагітності посилюється несприятливий вплив інфекційного чинника і поглиблюється перебіг патологічного процесу шийки матки, яка грає важливу захисну роль під час вагітності. Отримані дані дають підставу для обґрунтування ефективних діагностично-лікувальних заходів у жінок групи ризику – вагітних з патологією шийки матки в поєднанні з урогенітальною інфекцією.

Висновки

вгору

1.Частота урогенітальних інфекцій у вагітних з патологією шийки матки в 2-4 рази вище, ніж у вагітних без супутньої патології шийки матки.

2.Урогенітальна інфекція у пацієнток з патологією шийки матки характеризується переважанням мікст-інфекції в порівнянні з вагітними без такої.

3. Наявність урогенітальної інфекції у вагітних з патологією шийки матки сприяє прогресуванню патологічного процесу шийки матки, що зумовлює необхідність диспансерного адекватного спостереження для своєчасного виявлення та попередження негативних наслідків.

Список використаної літератури

1. Суханова А. А. Лечение патологии шейки матки у женщин репродуктивного возраста при хронических неспецифических заболеваниях половіх органов. Здоровье женщины. 2009. № 2 (38). С. 138-142.

2. Жабченко І. А. Особливості ведення вагітних з патологією шийки матки. Здоров’я України. Червень, 2011. Тематичний номер. С. 16-17.

3. Коломеец Е. В. Беременность и заболевания шейки матки: частота, осложнения гестации, материнские и перинатальные исходы: автореф. на получение науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология» – М., 2012. – 24 с.

4. Loibl S. et al. Breast carcinoma during pregnancy. International Recommendations from an expert meeting. Cancer. 2006. No. 106. P. 237-246.

5. Репина М. А., Стернин Ю. И. Секреты системной энзимотерапии в вопросах и ответах. Пособие для врачей. С-Пб, 2009. – 64с.

6. Elmar A. Joura et al. The level of antibodies to HPV and clinical efficacy of a prophylactic quadrivalent vaccine. Vaccine. 2008. Reprinted from Vol. 26. No. 52. P. 6844-6851.

7. Origoni M. et al. Cervical Intraepithelial Neoplasia (CIN) in pregnancy: the state of the art. European Review for Medical and Pharmacological Sciences. 2014. № 18. Р. 851-860.

8. Прилепская В. Н., Кисина В. И., Соколовский Е. В. К вопросу о роли микоплазм в урогенитальной патологии. Гинекология. 2007. № 1. репринт. – 10с.

9. Прилепская В. Н., Костава М. Н. Возможности терапии папилломавирусной инфекции. РМЖ. 2009. Т. 17. № 1. Спец выпуск. Мать и дитя.

Роль урогенитальной инфекции у беременных при патологии шейки матки

Н.Г. Скурятина, Е.П. Гнатко

В статье представлены результаты исследования, посвященного оценке роли урогенитальной инфекции при беременности у женщин с патологией шейки матки. Установлено, что при сочетании патологических состояний шейки матки и урогенитальной инфекции при беременности, по данным комплексного (микробиологического, кольпоскопического, цитологического, иммунологического) исследования, имеют место изменения, свидетельствующие о прогрессировании патологического процесса шейки матки.

Ключевые слова: урогенитальные инфекции, беременность, патология шейки матки

The role of urogenital infection in pregnant women with pathology of the cervix uterus

N.G. Skuryatina, E.P. Gnatko

The article presents the results of a study on the role of urogenital infection at pregnancy in women with cervical pathology. It was established that іn a combination of pathological conditions of the cervix urogenital infection during pregnancy according to the data of a complex (microbiological, colposcopic, cytological, immunological) study, there are changes indicating the progression of the pathological process of the cervix.

Keywords: urogenital infections, pregnancy, cervical pathology.

Поділитися з друзями: