Поширеність та основні причини безпліддя у чоловіків

сторінки: 62–73

Поворознюк М.В. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ Український державний інститут репродуктології

 

Безпліддя у шлюбі – патологія, що значно поширена у світі, є дуже великою не тільки медико-біологічною, але й соціальною і демографічною проблемою [20, 25, 47, 120, 143, 162]. Чоловічій складовій цього патологічного процесу останніми роками в багатьох країнах приділяється пильна увага [10, 60, 61, 122, 123, 153, 163, 173, 186, 192, 201, 211].

Згідно з традиційними уявленнями, безпліддя у шлюбі – це неспроможність подружньої пари зачати дитину протягом 12 міс регулярного статевого життя без використання контрацепції [60, 150]. Синоніми терміну «безпліддя» – «неплідність», «інфертильність»; термін «стерильність» як синонім поняття «безпліддя» останніми роками використовувати не рекомендується [60].

Зазвичай, у молодої здорової пари ймовірність настання вагітності в перші три місяці статевого життя становить 75%, а протягом перших 12 міс – 85-90%. Після 12 міс регулярного статевого життя вірогідність зачати дитину зменшується до 0,75-3,97% на місяць [25, 60, 173]. Можливість запліднення без медичної допомоги знижується в міру збільшення безплідного періоду. У випадках, коли ненавмисне безпліддя триває понад 4 роки, вірогідність настання природної вагітності є дуже низькою [99].

На можливість виникнення вагітності впливає частота статевих контактів. У здорового подружжя при статевому житті з частотою 2 рази на тиждень вагітність настає удвічі рідше, ніж при коїтусі 3-4 рази на тиждень [60]. Водночас, якщо частота статевих актів тривалий час занадто висока, наприклад щодня, яєчка не встигають виробляти сперматозоїди, їх кількість може зменшуватися, що призводить до зниження чоловічої фертильності [190].

Для настання вагітності має значення час, коли відбувається статевий акт. Вірогідність зачаття підвищується в міру наближення до дня овуляції, досягає піку в день овуляції і знижується після нього [173, 190].

Що стосується позиції під час статевого акту, то доказів її впливу на зачаття не існує, хоча положення, що перешкоджають повній глибині проникнення, можуть утруднювати попадання сперми до шийки матки [190]. Разом із тим є пози, при яких сперма не може витікати з піхви, і вони сприяють зачаттю [38].

Вірогідність настання вагітності залежить також від віку подружжя. Після 40 років перешкодою для її виникнення є перш за все зумовлені віком недостатня кількість та зниження якості яйцеклітин у жінки [60, 173, 188]. Соціальні зміни призводять до того, що багато пар відкладають створення повноцінної родини, поки жінки не досягнуть віку 35 років і більше, що істотно знижує у них імовірність зачаття [25].

Для чоловіків старшого віку характерним є зменшення об’єму еякуляту, кількості сперматозоїдів та їх рухливості. Однак, на думку деяких фахівців, у працездатному віці ці зміни сперми не суттєві, і реальна фертильність у чоловіків на відміну від жінок зберігається протягом усього життя [60, 188]. Інші дослідники вважають, що з віком у чоловіків знижується вміст біодоступного тестостерону в сироватці крові, що призводить до зменшення м’язового тонусу і зниження лібідо в поєднанні з цілим спектром інших клінічних симптомів та ознак. Цей симптомокомплекс носить назву «андропауза» [151, 190]. Кількість сперматозоїдів зі старінням значно не зменшується, але якість їх знижується. Це призводить до зниження чоловічої фертильності та підвищення частоти генетичних аномалій у нащадків [25, 190]. Частковий андрогенний дефіцит у старіючих чоловіків сьогодні вважається достатньо поширеним явищем і може бути однією з причин безпліддя у них. Окрім того, у літніх чоловіків часто спостерігаються системні захворювання (ожиріння, цукровий діабет, атеросклероз, серцево- і церебрально-судинні хвороби тощо), у зв’язку з чим вони приймають ліки. Це також може несприятливо впливати на фертильність та посилювати її вікові зміни [138, 151, 168].

Відомості щодо поширеності безпліддя у світі досить суперечливі. Їх показники в різних регіонах дуже відрізняються [150, 192]. За даними ВООЗ, найрідше непліддя зустрічається у країнах Середнього Сходу, а найчастіше – в Центральній Африці [60, 173]. В економічно розвинених країнах на відміну від тих, що розвиваються, неплідність поширена менше [150]. Частка пар, яка звертається за медичною допомогою з приводу безпліддя, становить близько 4-20% [2, 6, 41, 47, 60, 61, 139, 143, 156, 173, 190, 192, 210]. До кінця свого репродуктивного періоду 3-4% усіх пар незважаючи на бажання мати дитину так і залишаються неплідними [173, 192].

За останніми даними Європейського товариства репродуктології та ембріології людини (ESHRE), в Україні на безпліддя страждає близько 1 млн подружніх пар, тобто 15-17% [22]. Цей показник в дійсності може бути ще вищим, оскільки за результатами соціологічних опитувань кількість існуючих випадків безпліддя суттєво перевищує число звернень за медичною допомогою з цього приводу [58].

Традиційно безпліддя вважалося і подекуди продовжує вважатися суто жіночою проблемою, однак насправді воно може спостерігатися в обох партнерів. За даними досліджень, причиною безпліддя у пари в 39-40% випадків є порушення фертильності у жінок; чоловічий фактор неплідності має місце у 20-30% випадків; поєднання жіночого і чоловічого – у 20-26%. У 10-15% осіб причина безпліддя залишається невиявленою [173, 190]. Сучасні фахівці стверджують, що в розвитку непліддя порушення фертильності у чоловіків і жінок відіграють приблизно однакову роль, тобто у половині випадків безпліддя може бути зумовлене чоловічим фактором [2, 5, 7, 20, 25, 47, 60, 80, 162, 163, 192, 210].

Останніми десятиріччями показники репродуктивного і сексуального здоров’я чоловіків неухильно знижуються [7, 20, 147, 159].

За даними державних статистичних звітів, в Україні поширеність жіночого безпліддя є вищою за чоловіче майже у 5 разів, а частота вперше виявлених випадків непліддя у жінок – в 4 рази [20, 25]. Дані щодо безпліддя у чоловіків в окремих регіонах країни, в т.ч. у Києві, дуже неоднорідні та суперечливі [1, 20]. Усе це свідчить про низький рівень діагностики та неповноту реєстрації чоловічого безпліддя в Україні. Відмічається також значне збільшення (у 3 рази) випадків чоловічого безпліддя, виявленого вперше, та більш ніж двократне зростання частоти непліддя у чоловіків за період з 1995 по 2007 р. [20, 25].

Розрізняють первинне і вторинне безпліддя. Під первинним безпліддям пари (жінки) розуміють стан, коли подружня пара (жінка) не мала раніше жодної вагітності. Вторинне безпліддя – якщо подружня пара (жінка) мала хоча б одну вагітність незалежно від того, як вона закінчилася (пологи, аборт, позаматкова вагітність) [25]. Чоловіче безпліддя називають первинним, якщо чоловік жодного разу не зміг запліднити жінку. Якщо ж в анамнезі у чоловіка були випадки запліднення незалежно від того, як вагітність у жінки закінчилася та чи й досі вона є його партнеркою, йдеться про вторинне чоловіче непліддя [99]. У такому разі наявність вроджених аномалій або тяжких патоспермій є менш вірогідною, у той час як варикоцеле та інфекційні захворювання статевої системи можуть бути достатньо ймовірними [99].

Порушення фертильності варіюють від незначних і до повної стерильності. Здебільшого у чоловіків виявляється лише зниження фертильності, а не її відсутність [60, 98]. Зважаючи на те, що фертильність є парною функцією, інколи проблеми одного партнера компенсуються високою фертильністю іншого [174, 192].

Причини чоловічого безпліддя В начало статьи

Як і при багатьох інших захворюваннях етіологія безпліддя є багатофакторною. До негативного впливу на репродуктивний потенціал чоловіків призводять:

  • нервово-психічний фактор;
  • вроджені, в т.ч. генетичні, причини;
  • інфекційно-запальний фактор;
  • ендокринні розлади;
  • шкідливі чинники зовнішнього середовища;
  • фактори, пов’язані зі способом життя (харчування, шкідливі звички тощо).

Виявлення причини або декількох причин безпліддя є дуже важливим для правильного його лікування.

За відсутності порушень сексуальної функції (еректильна дисфункція, зменшення кількості статевих актів або еякуляції поза піхвою), що є первинною причиною безпліддя приблизно в 1% випадків [138], неплідність у чоловіків пов’язана з порушеннями різних ланок сперматогенезу, транспорту сперми та її викиду, що може спостерігатися при різних патологічних станах [60, 61, 174]. Найбільш детальну класифікацію ушкоджень, що призводять до чоловічого безпліддя, в якій ураховуються різні рівні їх локалізації та численні безпосередні причини розвитку, розроблено E. Nieschlag [174].

Деякі захворювання, що найбільш часто викликають непліддя у чоловіків, і частоту, з якою вони зустрічаються, наведено в таблиці 1 [60].

Таблиця 1. Частота певних захворювань як причини чоловічого непліддя, %

Захворювання

ВООЗ, 2000
(
n = 7053)

E. Nieschlag, 2001
(n = 10 462)

В. Божедомов і співавт., 2004
(n = 2800)

Сексуальні дисфункції

1,7

5,9

0,5

Урогенітальні інфекції

6,6

8,0

32,0

Вроджені аномалії розвитку

2,1

7,8

7,2

Варикоцеле

12,3

15,6

27,4

Ендокринні порушення

0,6

8,9

2,5

Імунологічні розлади

3,1

4,5

17,5

Порушення, пов’язані з несприятливим впливом зовнішніх чинників

2,6

3,1

7,0

Інші порушення

3,0

12,0

5,0

Ідіопатичні порушення якості сперми

75,1

31,1

38,0

Дані щодо поширеності причин безпліддя у чоловіків в Україні у звітах Центру медичної статистики МОЗ України повністю відсутні.

Окремі захворювання, які найбільш часто призводять до чоловічого безпліддя, а також деякі поширені причини, що негативно впливають на фертильність чоловіків, розглянуто більш детально.

Варикоцеле

Однією з найбільш частих причин чоловічого непліддя, особливо в країнах Заходу, є варикоцеле [93, 141, 169, 189, 198, 202, 210].

Варикоцеле – це варикозне розширення вен лозоподібного сплетіння калитки, патологія, при якій спостерігається зворотний тік по внутрішній сім’яній вені (венах), що призводить до порушення функції яєчка та його придатка.

Захворювання, перебіг якого здебільшого є безсимптомним [61, 93, 196], починає виявлятися у хлопчиків віком 9-10 років, у міру статевого розвитку частота його зростає і по завершенні визрівання виходить на плато [93, 196].

За даними одного з масштабних досліджень [23], у школярів віком 14-16 років варикоцеле було виявлено у 9,55% випадків, а серед призовників 18-20 років – у 11,8%. У загальній популяції дорослих чоловіків, за різними даними, це захворювання діагностується у 8-23% осіб [50, 60, 61, 175, 196, 210]. При цілеспрямованому обстеженні урологом варикоцеле виявляється значно частіше, ніж при огляді іншими спеціалістами [23, 175].

Варикоцеле розвивається внаслідок порушення венозного стоку з яєчка. Зворотний тік венозної крові по внутрішній сім’яній вені виникає через відсутність або дисфункцію клапанів [48, 93]. Розвитку варикоцеле сприяють вільне сполучення вен калитки із судинами позаочеревинного простору, відсутність підтримки м’язовою помпою, вроджена слабкість судинних стінок або атонія ділянки m. cremaster, що прилягає до сперматичної вени [48, 175]. Ланки патогенезу захворювання досі є предметом дискусій [50, 210].

Унаслідок того, що гемодинамічні умови в лівій сперматичній вені (впадає в ниркову вену, ще і під прямим кутом) гірші, ніж у правій (впадає безпосередньо у нижню порожнинну вену), варикоцеле переважно виникає саме ліворуч [48, 50, 60, 61, 175]. Використання сучасних методів дослідження, і зокрема УЗД з доплерографією, значною мірою сприяє підвищенню діагностування двобічного варикоцеле. Цей метод дає можливість виявляти розширення вен на субклінічній і початковій (безсимптомній) стадіях [3, 23, 52, 93, 219].

Серед чоловіків із безпліддям варикоцеле зустрічається в 16-40% випадків, що значно частіше, ніж в загальній популяції [60, 61, 175, 190]. Ще більш часто (до 70-80%) варикоцеле спостерігається при вторинному неплідді [60, 93, 190, 210].

При обстеженні інфертильних чоловіків за допомогою не тільки фізикальних методів, а й з використанням скротальної контактної термографії та ультразвукової доплерографії, варикоцеле було виявлено у 91,1% хворих: у 19% – з лівого боку, у 1,5% – з правого боку і у 79,5% – з обох боків [218]. За даними З.А. Кадирова та співавт. [23], при використанні ультразвукової доплерографії у хворих на безпліддя чоловіків варикоцеле було діагностовано у 41,2% випадків. Двобічне ураження спостерігалося у 26,1% з них.

Ще донедавна питання стосовно ролі варикоцеле у виникненні чоловічого безпліддя дискутувалося. Сьогодні варикоцеле, в т.ч. його безсимптомні форми, вважають причиною непліддя за наявності патологічних змін еякуляту [93]. Більше того, відмічають, що варикоцеле слід підозрювати у всіх пацієнтів із патоспермією, включаючи азооспермію [93]. Оскільки за допомогою огляду і пальпації вдається виявляти лише виражені зміни судин калитки, для найбільш точної діагностики рекомендують використовувати контактну термографію в поєднанні з доплерівською ультрасонографією [93].

Порушення еякуляту при варикоцеле характеризуються оліготератоастенозооспермією; випадки азооспермії трапляються відносно рідко [52, 93].

Виразного взаємозв’язку між ступенем розширення вен (за клінічними даними) і порушеннями якості сперми не спостерігається [60, 61]. Між тим за допомогою ультразвукового доплерометричного обстеження удається не лише діагностувати захворювання на ранніх його етапах, а й розрізняти зміни, що мають значення для прогнозу подальшого перебігу хвороби і ефективності її лікування [23, 52]. Двобічне варикоцеле викликає більші зміни спермограми і є одним з несприятливих прогностичних факторів розвитку безпліддя у чоловіків [144, 219].

Порушення сперматогенезу при варикоцеле посилюються з віком [50, 52 ,93], і це є свідченням того, що з часом зниження фертильності при варикоцеле прогресує [48, 60, 61, 175].

При порушенні фертильності, пов’язаної з варикоцеле, може спостерігатися також відносно низька концентрація тестостерону в крові, що вказує на зниження секреторної активності клітин Лейдіга [93, 202]. Продукція тестостерону у чоловіків старшого віку при варикоцеле зменшується більш швидко, що може призвести до передчасної андропаузи і статевої дисфункції [93].

Патогенез чоловічого безпліддя при варикоцеле пов’язаний з перегріванням яєчок, гемодинамічними змінами, підвищенням продукції активних радикалів кисню, зниженням антиоксидантної активності, автоімунними реакціями проти сперматозоїдів та деякими іншими механізмами [48, 50, 60, 198, 210, 218].

Питання щодо лікування варикоцеле дискутуються і останнім часом [141, 207, 218]. Однак більшість фахівців доводить, що повноцінне лікування чоловіків з варикоцеле і патоспермією покращує характеристики еякуляту, позитивно впливає на гормональну функцію, підвищує фертильність і вірогідність настання вагітності природним шляхом [93, 141, 202, 207, 217, 218]. При цьому підкреслюється доцільність усунення супутніх захворювань, а також обстеження і за необхідності проведення лікування у жінки [7, 93, 175].

Вроджені аномалії розвитку

Дуже поширеною вродженою патологією сечостатевої системи у новонароджених, що нерідко призводить до порушень фертильності у дорослому віці, є крипторхізм [72, 101, 102, 104, 165].

Крипторхізм («приховане» яєчко) – стан, коли одне або обидва яєчка не знаходяться в калитці. При нормальному внутрішньоутробному розвитку до 28-го тижня вагітності яєчка хлопчиків перебувають в позаочеревинній позиції, потім вони опускаються в пахову ділянку і в останні 2 міс вагітності проходять по паховому каналу в калитку. До народження опущення яєчок завершується; їх локалізація в калитці свідчить про доношеність дитини [24, 175].

Поширеність дефектів опущення яєчок у новонароджених чоловічої статі становить 2-9% [101, 104, 222]. Серед доношених новонароджених хлопчиків крипторхізм зустрічається у 2-5% випадків [16, 24, 48, 175], а серед тих, які народилися передчасно, – у 9-30% [16, 24]. При цьому у глибоко недоношених з масою тіла менше 1500 г частота крипторхізму становить 65% [16]. Однобічне неопущення яєчка буває в 2,5-5 разів частіше, ніж двобічне [16, 24, 175].

У перші 3-4 міс життя у багатьох малюків спостерігається спонтанне опущення яєчок. Після першого року життя поширеність крипторхізму знижується до 0,4-3% [16, 24, 48, 50, 103]. У дорослих чоловіків крипторхізм зустрічається у 0,2-1% випадків [16, 48, 60]. Слід зазначити, що останніми десятиріччями спостерігається підвищення частоти крипторхізму [60, 101, 105].

Серед причин порушень процесу опущення яєчок в калитку виділяють:

  • генетичні аномалії (крипторхізм при синдромі Клайнфельтера, Лоренса – Муна – Бідля, Беквіта, Фанконі, Прадера – Віллі, в деяких випадках при трисомії, в результаті аномалій розвитку придатка яєчка та/або сім’явикидаючої протоки; вродженої двобічної гіпоплазії яєчок та ін.) [16, 48, 72, 105, 137, 222];
  • ендокринні порушення (порушення функції гіпатоламо-гіпофізарно-тестикулярної системи у плода, недостатність материнських гонадотропінів в останньому триместрі вагітності, зниження синтезу тестостерону яєчками плода) [16, 48, 105, 137, 175, 222];
  • анатомічні (механічні) перешкоди (знижений внутрішньочеревний тиск, недорозвинення нервово-м’язового апарату пахової ділянки, атрофія і скорочення пахвинного тяжа, вузький пахвинний канал тощо) [16, 48, 175].

Зазвичай, причини виникнення крипторхізму є мультифакторними, однак основна роль належить ендокринним порушенням [16, 48, 175, 222]. Останніми роками однією з найбільш значущих причин виникнення крипторхізму вважають негативний вплив чинників зовнішнього середовища, і зокрема ендокринних деструкторів, під час внутрішньоутробного розвитку плода [72, 101, 103, 105, 137, 159]. Саме з цим пов’язують збільшення кількості випадків цієї патології у промислових країнах [105].

Крипторхізм нерідко буває спадковим [48, 119]. За даними літератури, у 2-30% випадків на крипторхізм страждають близькі родичі пробанда – батько, брати, дід, дядьки [16, 24].

Нелікований або несвоєчасно лікований крипторхізм в 11-54% випадків призводить до затримки пубертатного розвитку та навіть до значних порушень пубертату – гіпогонадизму [16, 28, 48, 102].

Крипторхізм є однією з причин зниження фертильності та безпліддя [48, 70, 72, 101, 105, 121, 122]. За даними різних авторів, 2,1-9,4% чоловіків з безпліддям у шлюбі мають нелікований крипторхізм або перенесли орхіопексію [24, 60, 102, 175, 196]. Безпліддя частіше спостерігається у разі двобічного крипторхізму, ніж однобічного. Частота батьківства у хворих на лікований однобічний крипторхізм становить 80-90 проти 25-60% у хворих на двобічний [24, 190]. При нелікованому однобічному крипторхізмі безпліддя має місце у 50-70% пацієнтів, при двобічному – майже у всіх [102, 165, 196].

При однобічному оперованому крипторхізмі нерідко відмічається зменшення кількості сперматозоїдів, інші показники аналізу сперми є нормальними [50, 71, 190]. У чоловіків з двобічним крипторхізмом в анамнезі кількість сперматозоїдів значно знижена [190]. За іншими даними, у чоловіків з безплідних пар, що страждають на крипторхізм, лише у 14% випадків буває нормозооспермія; у 25% – спостерігається азооспермія, в інших випадках – зниження концентрації, рухливості та зменшення кількості нормальних форм сперматозоїдів в різних поєднаннях; у 27% випадків – антиспермальні антитіла [60, 103].

Порушення, що призводять до зниження фертильності при крипторхізмі, можуть виявлятися навіть у перші роки життя, а не лише в період статевого визрівання. Порушується перший етап постнатального сперматогенезу – перетворення гоноцитів у сперматогонії А-типу. І чим довше яєчка знаходяться поза калиткою, тим більш виражені морфологічні зміни в них [60, 175]. До того ж відбуваються зміни і в контрлатеральному (калитковому) яєчку, що пов’язані з паракринними та автоімунними реакціями. Тестостеронпродукуюча функція яєчка, що не опустилося, зазвичай не порушується [16, 60].

Крипторхізм – аномалія, пов’язана з підвищеним ризиком тестикулярного раку [16, 24, 48, 101, 102, 104, 105, 111, 175].

Нелікований крипторхізм може негативно впливати на психологічний стан молодих чоловіків [24].

На думку фахівців, лікування крипторхізму слід проводити якомога раніше (починаючи здебільшого з віку шести місяців – одного року) [50, 103, 104, 137, 204]. Використовується консервативне (гормональне), оперативне та комбіноване лікування. Вважається, що своєчасна терапія знижує частоту виникнення безпліддя та злоякісних пухлин, хоча доказів цьому немає [60, 72, 175, 204, 221]. Навіть якщо зведене яєчко і не буде продукувати сперму, збережеться його гормональна функція. Рак легше виявити, якщо яєчко знаходиться в калитці. До того ж яєчка, що не опустилися, більш часто травмуються, частіше може спостерігатися їх перекрут [16].

Інфекційно-запальні захворювання

Вагомим фактором чоловічого безпліддя є інфекційно-запальні захворювання статевих органів [10, 15, 31, 49, 53, 60, 61, 65, 108, 128, 182, 183]. Питома вага цієї патології серед причин непліддя у чоловіків в різних регіонах значно різниться [60, 182] і становить, за даними окремих досліджень, від 1,6 до 60% випадків [60].

Вплив урогенітальних інфекцій на розвиток безпліддя у чоловіків залежить від поширеності цієї патології та доступності медичної допомоги [181]. На думку деяких фахівців, в країнах Західної Європи інфекційно-запальні захворювання відіграють незначну роль у виникненні чоловічого непліддя [150, 181]. Разом із тим в країнах Африки – це найбільш поширена причина безпліддя у чоловіків [90, 150, 172].

У Росії інфекційна урогенітальна патологія є найбільш частою причиною порушень чоловічої репродуктивної функції; вона зустрічається значно частіше, ніж на Заході [10, 48]. Так, В. Божедомов і співавт. [10] вказують, що серед різних форм чоловічого непліддя урогенітальні інфекції становлять 32,0%, тоді як за результатами досліджень E. Nieschlag [174], останні мають місце лише у 8,0% випадків. Водночас, за даними італійських учених, інфекції урогенітального тракту спричиняють безпліддя у чоловіків у 15% випадків [128]. Бельгійські дослідники відмічають: «Фахівці, які займаються лікуванням субфертильних чоловіків, зазвичай виявляють інфекційне ураження додаткових статевих залоз» [108]. Іншими словами, інфекційний фактор може бути поширеною або основною причиною чоловічого непліддя і в західноєвропейських країнах.

В Україні останнім часом інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), значно поширюються [25, 58]. Рівень захворюваності, а також і внесок цих інфекцій у порушення репродуктивного здоров’я населення в Україні є набагато вищим, ніж у розвинутих країнах Європи [58]. До числа суто національних чинників, що сприяють поширеності даної патології, відносять падіння рівня життя значної частини населення, безробіття, бідність, підвищення мобільності населення, міграцію як у межах країни, так і за кордон, нестійкість родин, збільшення кількості сиріт та дітей, позбавлених батьківської турботи, поширення зловживання алкоголем і наркотиками, ранні статеві контакти і незахищений секс, безвідповідальне ставлення до власного здоров’я і здоров’я партнера [5, 58].

Збудники інфекційних захворювань, які можуть проникати до статевих органів через кров (наприклад вірус епідемічного паротиту, мікобактерії туберкульозу) або висхідним шляхом з уретри, впливають на чоловічу фертильність внаслідок дії декількох механізмів [55, 60, 95, 108, 112, 132, 181].

Так, мікроорганізми можуть ушкоджувати тканини репродуктивних органів і порушувати процеси сперматогенезу та/або утворення рідкої частини сперми. Багато бактерій (наприклад Chlamydia trachomatis, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa та ін.), віруси, гриби здатні прикріплюватися до мембрани сперматозоїдів і безпосередньо негативно на них впливати.

Інфекції індукують запалення. При цьому пошкоджуючий ефект на сперматозоїди здійснюють прозапальні цитокіни, що продукуються лейкоцитами, продукти активації комплементу, активні радикали кисню. Це призводить не тільки до погіршення кількісних показників сперми, але й до зниження здатності сперматозоїдів до запліднення та їх генетичної неповноцінності. Запальний процес може спричиняти надалі склероз тканин і формування одно- або двосторонньої обструкції сім’явикидаючих шляхів.

Мікроорганізми здатні виступати як антигени або гаптени і запускати перехресні автоімунні реакції.

Хронічне запалення може сприяти розвитку еякуляторної дисфункції за рахунок ураження регіональних нервових центрів.

Наявність інфекції, зокрема C. trachomatis, зменшує здатність сперми до запліднення після внутрішньоматкової інсемінації.

Найбільш доведеним механізмом розвитку непліддя, пов’язаного з інфекціями статевого тракту у чоловіка, вважають передачу їх партнерці з подальшим виникненням запального процесу органів малого таза і розвитком непрохідності маткових труб [36, 60, 132, 182]. Трубний чинник – одна з найбільш частих причин жіночого безпліддя [25, 40, 85, 120, 150]. Окрім цієї патології, інфекційно-запальні захворювання часто призводять до ектопічної вагітності, невиношування, вад розвитку, інфікування та іншої патології плода і новонародженого [18, 26, 35, 181].

Вплив інфекційно-запального процесу на чоловічу фертильність визначається типом збудника, ураженням того чи іншого органа, перебігом захворювання, особливостями реактивності організму в цілому [108, 181].

Викликати розвиток урогенітальних захворювань у чоловіків можуть справжні та умовно-патогенні мікроорганізми – бактерії, гриби, найпростіші, паразити, віруси [63, 128, 191]. Важливе значення серед них мають ІПСШ. Загальна ознака усіх таких збудників – неможливість існування в зовнішньому середовищі, і тому передаються вони тільки при статевому контакті [63, 182]. Натепер нараховується 31 такий збудник [63].

Останніми роками відмічається стрімке зростання захворюваності на хламідіоз серед осіб молодого віку, які ведуть активне статеве життя [63, 65, 95, 106, 109, 128, 184]. Це має вкрай негативний вплив на стан репродуктивного здоров’я населення [35].

Хламідійна інфекція внаслідок внутрішньоклітинного розмноження призводить до поширеної деструкції тканин, що супроводжується морфофункціональними змінами органів і сприяє приєднанню вторинної інфекції. Пошкоджуючу дію викликають також імунні реакції [35, 65]. Наслідком перенесеної інфекції можуть бути незворотні зміни репродуктивного тракту й обструктивна азооспермія [49, 149]. Хламідійна інфекція безпосередньо негативно впливає на стан сперматозоїдів [60].

Перебіг урогенітального хламідіозу часто є безсиптомним або з незначними клінічними проявами [35, 49]. Це сприяє поширенню інфекції, є причиною пізнього звернення пацієнтів за медичною допомогою, розвитку у них серйозних ускладнень [49]. За умов неадекватної антибіотикотерапії можлива L-подібна трансформація хламідій з подальшою персистенцією захворювання. При цьому призначення будь-яких антибіотиків стає неефективним, тому що в ретикулярних тільцях хламідій метаболічні процеси призупиняються [35].

Внаслідок загального шляху інфікування одночасно може відбуватися передача декількох мікроорганізмів. Лише в 2-3% випадків урогенітальна інфекція буває викликана тільки одним збудником [15, 35, 77]. Тому при виявленні ІПСШ необхідним є ретельний пошук інших збудників [35, 63, 182]. Наявність будь-якої ІПСШ підвищує ризик зараження ВІЛ [182].

На думку деяких фахівців, інфекції, що були перенесені в минулому, можуть більше впливати на фертильність, ніж ті, які виявляються на момент обстеження. Це пов’язано з тим, що пошкодження репродуктивних органів може зберігатися й після лікування або спонтанного звільнення від інфекційного агента. Тому дуже важливим є своєчасне і правильне лікування будь-якого інфекційного захворювання [181].

До порушень чоловічої репродуктивної функції призводить інфекційно-запальний процес у яєчках (орхіт), їх придатках (епідидиміт), сім’яних пухирцях (везикуліт) і простаті (простатит). Найбільш негативний вплив на фертильність спричиняють орхіт та епідидиміт [60, 62, 95].

Орхіт

Ізольоване запалення яєчка – орхіт – зустрічається дуже рідко [133]. Під впливом інфекційного агента можливі незворотні пошкодження яєчка – дегенерація сперматогенного епітелію, склероз сім’яних канальців і виникнення автоімунних реакцій проти сперматозоїдів; потім – зменшення його об’єму і навіть атрофія [60, 133, 183].

До виникнення орхіту може призводити епідемічний паротит [31, 60, 61, 133, 175]. Запалення яєчок розвивається або під час епідемічного паротиту, або після нього [61, 175]. Орхіт виявляється у 5-15% чоловіків, які захворіли на епідемічний паротит у пубертатному періоді [31, 61]. У дорослих орхіт після паротиту спостерігається у 18-25% випадків [31, 61, 175], причому в третині з них уражаються обидва яєчка [175]. Після перенесеного паротитного орхіту фертильність може відновлюватися в різні терміни, інколи – протягом двох років [133]. У деяких випадках пошкодження сперматогенезу може бути незворотним [133, 175].

Ізольований орхіт можуть викликати також інші віруси, зокрема вірус простого герпесу (в т.ч. з асимптомним перебігом [8, 19]), вірус Коксакі [60, 133, 175]. Рідше ураження яєчка спостерігається при тяжкому грипі, вірусному гепатиті [133]. Інколи орхітами ускладнюються і такі інфекційні захворювання, як черевний тиф, паратиф, бруцельоз, туберкульоз, сепсис та ін. Найбільш токсичний вплив на сперматогенез спостерігається у разі перенесення декількох тяжких інфекційних захворювань або наявності хронічних інфекцій [61].

При проведенні останніми роками патогістологічних досліджень біоптатів яєчок у безплідних чоловіків виявлено високу частоту безсимптомних запальних процесів [183, 193].

Запалення яєчок, зазвичай, супроводжується запаленням придатків (орхоепідидиміт) [60, 133, 175]. При висхідній інфекції, як правило, спочатку виникає епідидиміт, а потім приєднується орхіт. У молодих чоловіків орхоепідидиміт частіше викликають Neisseria gonorrheae і C. trachomatis, у чоловіків після 35 років – E. сoli, P. aeruginosa і типові для сечового тракту бактерії [60]. Хронічний ізольований епідидиміт, що викликається здебільшого C. trachomatis, може провокувати рубцювання проток та їх обструкцію [60]. Перенесені інфекційні запалення або хронічний процес в яєчках та/або в їх придатках може призводити до оліго- або азооспермії [95, 133].

Простатит

Хронічний простатит – одна з найбільш частих урологічних патологій, захворювання, що має соціальну значущість [59-61, 66]. До його виникнення схильні чоловіки найбільш працездатного і репродуктивного віку – 30-45 років. Однак останнім часом вік хворих на простатит водночас і збільшився (до 50 років і старше), і помолодшав (до 25 років) [61]. Простатит рідко призводить до тяжких, життєво небезпечних ускладнень, але має здебільшого тривалий рецидивуючий перебіг, погано піддається лікуванню [39, 59, 61, 77, 87]. У період загострення нерідко спостерігаються різний за характером та інтенсивністю больовий синдром, порушення сечовиділення, слабкість, підвищення втомлюваності, зниження працездатності, порушення сну [39]. Мають місце різного виду сексуальні дисфункції [14, 39, 59, 61], страждає психічне здоров’я [12, 39, 42, 59, 61].

Хронічний простатит як з типовими клінічними симптомами, так і з латентним перебігом негативно впливає на якість сперми і може бути причиною безпліддя [13, 51, 59, 61, 95, 106, 108, 149, 155]. Втім не всі фахівці поділяють думку щодо значення хронічного простатиту в розвитку непліддя у чоловіків. Зокрема, відмічають, що докази того, що це захворювання порушує якість еякуляту, є недостатніми [86]. Окрім того, можливість зниження репродуктивної функції при безсимптомному перебігу простатиту є сумнівною [109].

Згідно із сучасною точкою зору, простатит, зазвичай, є інфекційним захворюванням. Неможливість же виявлення збудника пояснюється лише недосконалістю існуючих технологій [77]. Здебільшого етіологічні чинники захворювання тісно пов’язані з клінічними його проявами, що поділяються на чотири категорії за класифікацією Національного інституту здоров’я США (1995) [39, 77]. Остання, хоча і неповною мірою, задовольняє потреби клініцистів і є найбільш поширеною сьогодні [66, 87].

Вважається, що збудниками хронічного бактеріального простатиту (категорія ІІ) найбільш часто є грамнегативні патогени: зазвичай різні штами E. сoli, а також Klebsiella, Serratia, Proteus mirabilis, Enterobacter aerogenes, P. aeruginosa, Enterococcus faecalis [60, 67, 86]. Між тим, за даними M.C. Bishop [77], мікроорганізми кишкової групи при хронічному бактеріальному простатиті можна виявити лише у невеликої кількості чоловіків. Грампозитивні мікроорганізми (Staphylococcus aureus, Streptococcus faecalis та ін.) виявляються рідко [67]. На думку деяких інших фахівців, значення їх у виникненні хронічного простатиту є суперечливим [60, 86]. Описано випадки хронічного бактеріального простатиту, викликані N. gonorrheae, Micobacterium tuberculosis, Salmonella spp., Clostridia spp., паразитарними та грибковими мікроорганізмами, анаеробами [67].

Загальноприйнятим є те, що C. trachomatis часто викликає уретрит, епідидиміт та епідидимоорхіт [106], але роль цього збудника у розвитку хронічного простатиту також є суперечливою [60], так само як і мікоплазми та особливо уреаплазми [60, 109]. Разом із тим, як свідчать сучасні дані, у пацієнтів з хронічним простатитом категорії ІІІ (захворювання, що спостерігається у переважної більшості хворих [66]) і перш за все при його запальному варіанті (категорія ІІІ А) найбільш часто виявляються різні види стафілокока [67, 77], а також патогени, які не визначаються за допомогою загальноприйнятих методів мікробіологічної діагностики – C. trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma hominis [77]. Різниця між хронічними простатитами категорій ІІІ А і ІІІ В – запальним і незапальним, як вважають деякі фахівці [77], ймовірно є умовною. До того ж відмінностей у відповіді на антибіотикотерапію у пацієнтів із простатитами категорії ІІІ А і ІІІ В не було виявлено [77].

Ті чи інші мікроорганізми з числа вищезазначених виступають етіологічними факторами хронічного простатиту й у чоловіків з непліддям [106, 109, 149, 155, 171, 184]. Так, за результатами одного з досліджень [155], що було проведено у 1186 безплідних чоловіків, які страждають на хронічний простатит, збудник захворювання було виявлено у 51,7% випадків. Серед них у 364 хворих встановлено наявність грампозитивних коків, у 20 – грамнегативних бацил, у 116 –U. urealyticum, у 41 – M. hominis, у 67 – C. trachomatis і у 5 – інших мікроорганізмів. Варто зазначити, що хламідійна та уреаплазменна інфекції часто виявляються при латентному перебігу хронічного простатиту у неплідних чоловіків [149].

Якщо патогенні мікроорганізми не були знищені на початковому етапі захворювання (а більшість антибіотиків погано проникає до передміхурової залози), вони здатні виробляти різні механізми виживання в тканинах простати – біофільми, позаклітинну слизоподібну субстанцію тощо. При цьому переважна більшість мікробних агентів перебуває на етапі низької активності і майже не чутлива до дії антибактерільних засобів. В окремих ділянках біофільму періодично виникають вогнища розмноження, внаслідок чого в оточуюче середовище виділяються вільні клітини мікроорганізмів [67, 77]. Такий механізм пояснює стійкість мікроорганізмів в передміхуровій залозі до більшості антибактеріальних агентів (цьому сприяє також стан імунодефіциту макроорганізму), схильність інфекційно-запальних процесів у простаті до хронізації з виникненням загострень, неможливість виявлення патогенів за допомогою звичайних мікробіологічних досліджень [67].

Тривалий інфекційний процес в простаті нерідко ускладнюється запаленням пухирчастих залоз, над’яєчка [15, 77, 108].

У чоловіків, що хворіють на хронічний простатит, спостерігається зменшення об’єму та зміни хімічного і біохімічного складу сперми, підвищення її в’язкості та часу розрідження, відхилення показників рН. Знижується рухливість сперматозоїдів та порушується їх морфологія, до них виробляються антиспермальні антитіла класів IgG та/або IgА. Крім того, збільшується кількість пероксидазопозитивних лейкоцитів (гнійні клітини), що продукують реактивні форми кисню та велику кількість цитокінів. Останні негативно впливають на функціональний стан сперматозоїдів, порушуючи їх здатність до запліднення. До різної токсичної дії на сперматозоїди призводять безпосередньо і самі мікроорганізми [13, 95]. Порушення морфологічних параметрів сперматозоїдів більшою мірою виявляються при захворюванні категорії ІІ і ІІІ А, хоча й при простатиті категорії ІІІ В їх параметри також достатньо відрізняються від показників у здорових чоловіків [170]. У зниженні фертильності при хронічному простатиті суттєве значення мають також негативні психоемоційні реакції [61].

Головним підтвердженням ролі цього захворювання у виникненні непліддя є те, що, як свідчать дослідження, лікування простатиту, спрямоване на усунення інфекційного агента, приводить до покращення якості сперми і настання вагітності [13, 53].

Уретрит

Згідно із сучасними уявленнями, уретрити не впливають на чоловічу фертильність [182]. Однак хронічний процес в уретрі нерідко може спричиняти розвиток простатиту [36, 60], епідидимоорхіту [182]. При хронічному уретриті, викликаному головним чином гонореєю, можливим є формування стриктур уретри, розвиток її обструкції і порушення еякуляції [60, 182]. Інфікування C. trachomatis,N. gonorrhoeae може призводити до запалення органів малого таза і обструкції маткових труб у жінок [35, 182]. За деякими даними, присутність в репродуктивному тракті, в т.ч. в уретрі, C. trachomatis іM. hominis часто супроводжується зниженням рухливості та аглютинацією сперматозоїдів, появою антиспермальних антитіл [60].

Особливо небезпечною є значна поширеність хронічних безсимптомних уретритів із в’ялим перебігом, які тісно пов’язані з перенесеним у минулому гострим запаленням та є наслідком неадекватної етіопатогенетичної терапії; велика розповсюдженість колонізації уретри мікоплазмами, гарднерелами й умовно-патогенними бактеріями у практично здорових чоловіків сексуально активного віку [36].

Ендокринні порушення

Однією з причин порушень репродуктивної функції у чоловіків є ендокринні розлади [17, 27, 44, 60, 75, 130, 142, 159, 220]. Їх поширеність, за різними оцінками, що залежать від спеціалізації клінік, становить від 0,6 до30% [60].

Найбільш важливою ендокринною системою у чоловіків є вісь гіпоталамус-гіпофіз-яєчки. Вона чітко регулює статеве диференціювання і розвиток, чоловічу фертильність і сексуальність [159, 220].

Гіпоталамусом секретується лютропін-рилізинг фактор (ЛРФ), який у свою чергу стимулює продукцію гіпофізом лютропіну і фолікулостимулюючого гормона (ФСГ). Під впливом лютропіну в яєчках активується секреція тестостерону і естрадіолу клітинами Лейдіга. Тестостерон стимулює статеве визрівання, вірилізацію і сперматогенез, за механізмом негативного зворотного зв’язку регулює концентрацію ЛРФ і лютропіну на гіпоталамо-гіпофізарному рівні. ФСГ стимулює секрецію клітинами Сертолі ферментів і речовин, необхідних для сперматогенезу. У залежності від інтенсивності сперматогенезу клітини Сертолі секретують інгібін В, що регулює продукцію ФСГ гіпофізом [100, 192].

Сперматогенез залежить від повноцінного функціонування усіх структур гіпоталамо-гіпофізарно-тестикулярної системи. Його можуть порушувати велика кількість внутрішніх і зовнішніх чинників [21, 100]. До ендокринних факторів зниження чоловічої фертильності належить перш за все гіпо- і гіпергонадотропний гіпогонадизм. У чоловіків зі зниженими репродуктивними можливостями його було діагностовано в 3,4% випадків [220]. Інші захворювання ендокринної системи, такі як пролактинпродукуюча аденома гіпофіза, гіпер- і гіпотиреоз, гіперкортицизм, негативно впливають на систему гіпоталамус-гіпофіз-яєчки, але до безпліддя призводять рідко [220].

Гіпогонадотропний гіпогонадизм – стан, викликаний недостатністю функції гіпоталамуса або гіпофіза. Відсутність адекватної гормональної стимуляції яєчок зумовлює послаблення або повну відсутність сперматогенезу.

Гіпоталамічні порушення бувають вродженими (синдром Каллмана, Лоренса – Муна – Бідля, Прайдера – Віллі, атаксія Фрідрейха) та набутими: внаслідок енцефаліту, травми, пухлини; при гранульоматозних захворюваннях: туберкульозі, саркоїдозі; при цукровому діабеті, гіпо- і гіпертиреозі; автоімунних ураженнях (хвороба Крона); серповидно-клітинній анемії, таласемії, нирковій недостатності [60, 159].

Порушення гіпофіза також бувають як вродженими (аплазія, ізольована недостатність гонадотропінів з переважним дефіцитом лютропіну або ФСГ, синдром Меддока), так і набутими (травма, пухлина, видалення гіпофіза, гіпофізарний нанізм, судинна недостатність гіпофіза, при цукровому діабеті, гіпотиреозі, тяжких соматичних захворюваннях) [60, 159].

Значущою причиною ендокринних порушень може бути також негативний вплив природних і синтетичних хімікатів, головним чином речовин промислового походження з естрогеноподібною дією [159]. До пригнічення системи гіпоталамус- гіпофіз-яєчки, при якому спостерігається зниження рівня ФСГ, аномальна сперма і неплідність, може призвести використання спортсменами високих доз анаболічних стероїдів [220].

При ізольованому дефіциті ФСГ в яєчках відсутні постмейотичні сперматогенні клітини, але синтез андрогенів зберігається, і тому ознаки вірилізації та сексуальна активність є нормальними [60]. При дефіциті лютропіну спостерігається гіпоплазія інтерстиціальної тканини, зниження продукції тестостерону, євнухоподібна статура, зниження сексуальної активності, але сперматогенез, хоча і знижений, відбувається, тому такі чоловіки можуть мати дітей [60]. При недостатності обох гонадотропінів спостерігаються типові клінічні прояви гіпогонадизму – гіпоплазія яєчок, зниження вмісту гонадотропінів в крові, зниження концентрації тестостерону, оліго- або азооспермія [60].

Вроджений гіпергонадотропний гіпогонадизм асоціюється з первинною недостатністю яєчок: анорхією, синдромами Клайнфельтера, Шерешевського – Тернера, Нунан, Рейфенштейна, дель Кастільйо [60, 159]. Набутий гіпергонадотропний гіпогонадизм може бути спричинений орхітом, хірургічним видаленням, травмою, радіаційним ураженням яєчок тощо [60, 159]. Чим вищими є показники гонадотропінів у крові, тим більш вираженими є порушення функції яєчок [60].

Імунологічні порушення

Причиною зниження чоловічої фертильності можуть бути імунологічні порушення, пов’язані з автоімунними реакціями проти сперматозоїдів з утворенням антиспермальних антитіл [4, 11, 76, 157]. Серед інфертильних чоловіків автоімунні розлади, за різними даними, становлять від 3 до 36% [10, 11, 157, 174].

Згідно з уявленнями сьогодення, механізм утворення антиспермальних антитіл пов’язаний з тим, що толерантність імунної системи до власних антигенів формується під час ембріонального розвитку, коли сперматозоїдів ще немає. Крім того, сперматозоїди мають відмінний від соматичних клітин хромосомний набір. У зв’язку з цим антигени сперматозоїдів імунна система сприймає як чужорідні. І коли вони з’являються, вони повинні бути повністю відокремлені від неї. Для яєчка цю функцію виконує гематотестикулярний бар’єр, в інших відділах чоловічої статевої системи – епітеліальне вистелення і місцевий імуносупресивний бар’єр [157].

За результатами одного з масштабних досліджень, антиспермальні антитіла виявляються у 18% чоловіків репродуктивного віку [11]. Однак лише тоді, коли за наявності нормальної кількості сперматозоїдів більш ніж 50% з них вкрито антитілами, що визначається перш за все за допомогою прямого MAR-тесту, можуть бути порушення фертильності імунного генезу [76]. Відмічається значення в розвитку непліддя зв’язаних зі сперматозоїдами антитіл класу IgG або IgA [6].

Факторами розвитку антиспермальних антитіл здебільшого є порушення цілісності епітеліального або гематотестикулярного бар’єра, що можуть виникати в результаті їх механічних, інфекційних та інших пошкоджень. Також антиспермальні антитіла можуть виникати при обструкції сім’явикидаючих проток, перехресній взаємодії між антигенними детермінантами сперми та інфекцій репродуктивного тракту, особливостях протиінфекційного імунітету (вірогідно, спадково зумовленого) [11, 157].

За даними західних учених, основною причиною «витоку» антигенів, що призводять до формування антитіл, є вазектомія [157]. На думку В.А. Божедомова і О.В. Теодорович [11], найбільш поширеним потенційним фактором ризику розвитку імунного безпліддя є інфекції репродуктивного тракту. Однак вірогідність виникнення цієї патології при інфекціях значно нижча, ніж при субклінічних травмах органів калитки. Такі механічні травми можуть бути як поодинокими значними (наприклад падіння на предмет, удар), так і звичними невираженими (боротьба та інші спортивні єдиноборства, верхова їзда, мотоциклетний спорт) [11].

Зникнення інфекційного збудника під впливом антибактеріальної терапії переважно супроводжується зменшенням кількості сперматозоїдів, вкритих антитілами [11, 157]. Однак при вихідному рівні таких сперматозоїдів більш ніж 58% шанси на значне зниження активності антиспермального імунітету після вилікування інфекції (зокрема хламідіозу) дуже низькі [11]. Варикоцеле підвищує ризик виникнення автоімунних реакцій і орхіту після травми [11].

У присутності антитіл знижується рухливість сперматозоїдів, виникає їх аглютинація, стає неможливим їх проходження через цервікальний канал в матку, порушується акросомальна реакція, без чого запліднення яйцеклітини є утрудненим навіть in vitro [6, 76].

Хромосомні та генетичні аномалії

У чоловіків з поганими показниками спермограми і тяжкими порушеннями сперматогенезу дуже часто мають місце хромосомні та генетичні аномалії [139, 162]. Тому кожному чоловікові з низькою кількістю сперматозоїдів при плануванні лікування перш за все слід проводити визначення каріотипу [135]. Доведено, що деякі чоловіки, які зовні виглядають нормально, мають генетичні аномалії тільки в герміногенних клітинах, і виявити їх можливо лише при відповідному аналізі сперми. Раніше цей факт мав тільки академічне значення. Однак сьогодні, коли за допомогою репродуктивних технологій запліднення in vitro (IVF) та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів можна усунути непліддя не тільки у жінок, а й у чоловіків, виникає реальна загроза передавання дефектів наступним поколінням [60, 135].

Протягом останніх років генетичним порушенням при чоловічому безплідді було присвячено чимало досліджень [64, 69, 89, 91, 126, 127, 140, 194, 206, 213]. Учені сподіваються, що з розширенням знань генетики безпліддя у чоловіків найближчим часом стане можливим використання генетичних методів лікування [135].

Несприятливий вплив факторів зовнішнього середовища та інших чинників

До негативного впливу на стан чоловічої фертильності призводять нервово-психічний фактор, ушкоджуюча дія чинників зовнішнього середовища, порушення харчування, шкідливі звички – паління, зловживання алкоголем, наркозалежність тощо. Кожна з цих причин може виступати єдиним фактором безпліддя або діяти в поєднанні з іншими, посилюючи вплив одна одної [84, 94, 118]. На думку деяких фахівців, екзогенним та ендогенним інтоксикаціям, несприятливим факторам екології і шкідливим звичкам належить головна роль у розвитку чоловічого непліддя [7]. Саме з поширенням негативного впливу чинників зовнішнього середовища у першу чергу пов’язують зниження фертильності у чоловіків останнім часом [159, 162].

У практичній діяльності вказані причини непліддя інколи недооцінюють, хоча вони заслуговують на велику увагу [7, 20, 31, 34, 61, 82, 174]. З точки зору цілісного організму, лікування пацієнтів з безпліддям слід спрямовувати не лише на захворювання сечостатевої сфери, а й на усунення дії супутніх негативних факторів [21, 94, 107, 218].

Розлад репродуктивного здоров’я у чоловіків спостерігається в результаті дії тяжкої психічної травми, значних стресів, травми головного або спинного мозку, гострої чи підгострої нейроінфекції, ураження вегетативної нервової системи, пошкодження n. ilioinguinalis, вторинної невротизації [7, 31, 60, 61, 94, 117, 156, 187]. Це зумовлено складними процесами регуляції сперматогенезу, в яких важливу роль відіграє не тільки гіпоталамо-гіпофізарна система, а й центральна нервова система, спинний мозок і периферична нервова система [21, 61].

Після ураження головного і спинного мозку в яєчках спостерігаються десквамація і вакуолізація зародкових клітин, атрофія сім’яних канальців, пригнічення і припинення сперматогенезу, а також зниження рівня тестотерону в крові [34, 61, 82].

Психологічні фактори відіграють суттєву роль при будь-якому захворюванні; в ряді випадків саме вони стають причиною патології [174]. Психології порушень дітородної функції, в т.ч. у чоловіків, останнім часом приділяється значна увага [21, 22, 146, 178, 187]. Вивчаються психологічні стани й ефекти при безплідді, психогенні порушення статевих функцій та ін. [12, 30, 42, 43, 123, 178].

Через різні «вхідні ворота» на організм людини діє дуже велика кількість хімічних речовин, різних видів випромінювання. У зовнішньому середовищі завжди знаходилася безліч шкідливих для людини факторів, але з початком промислової революції антропогенні токсичні чинники, в т.ч. і такі, що пошкоджують чоловічу репродуктивну систему, набувають все більшого значення [61, 73, 78, 82, 158].

Документально підтверджено токсичний вплив на чоловіче репродуктивне здоров’я іонізуючого і теплового випромінювання, свинцю, основних пестицидів і органічних розчинів, але насправді кількість таких речовин дуже велика [79, 172]. Нерідко тривалого впливу цих чинників зазнають у зв’язку з тими чи іншими видами професійної діяльності [7, 74, 79, 113, 179, 180].

Найбільш доказові дані щодо впливу різних екзогенних шкідливих факторів на чоловічу репродуктивну систему наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Фактори, що негативно впливають на чоловічу репродуктивну функцію(за Brinkworth, Handelsman [82] з доповненнями)

Фактори

Вплив

Травми яєчок

Пошкодження гематотестикулярного бар’єра, виникнення автоімунного орхіту, поява антиспермальних антитіл, зниження здатності сперматозоїдів до запліднення

Ішемія тканин яєчка від здавлення гематомою судин яєчка, виникнення його рубцювання й атрофії [31]

Висока температура

Погіршення морфології, рухливості та здатності сперматозоїдів до запліднення

Рентгенівське випромінювання

Зменшення кількості сперматозоїдів, мінісателітні мутації Зниження фертильності

Тимчасово стерилізуюча доза – 645 × 10-4 Кл/кг(250 Rg), еякулят може нормалізуватися через рік; незворотне безпліддя – при локальному опромінюванні дозою 1290 × 10-4 Кл/кг (500 Rg) [31]

Важкі метали: свинець, кадмій, ртуть

Погіршення морфології, зменшення кількості, рухливості сперматозоїдів, об’єму еякуляту. Гормональний дисбаланс [79] Зниження фертильності

Синтетичні естрогени: діетилстильбестрол, пероральні контрацептиви

Пригнічення продукції гонадотропінів. Аномальна будова геніталій, гінекомастія, зниження лібідо, порушення потенції

Можливе потрапляння до організму чоловіків при виробництві контрацептивів

Ефіри гліколевої кислоти, що входять до складу лаків і фарб: 2-метоксиетанол, 2-етоксиетанол

Погіршення морфології, зменшення кількості сперматозоїдів

Пестициди: дибромхлорпропан, етилендибромід

Зменшення кількості сперматозоїдів та їх рухливості; зниження фертильності

Розчинники: дисульфід вуглецю

Погіршення морфології, зменшення кількості сперматозоїдів, порушення потенції

Складні хлорорганічні сполуки: діоксини, поліхлоровані біфеніли, біфурани

Антиандрогенна дія; порушення розвитку

Суттєве значення в порушенні чоловічої фертильності відіграють особливості харчування. Його нестача, повне або часткове голодування призводять до змін в яєчках, гіпоталамо-гіпофізарній системі [31, 61].

Особливе значення має зменшення в їжі білків, незамінних амінокислот і вітамінів А, С, D, Е та ін. [34]. Дуже важливим є раціональне харчування дітей і підлітків [61].

Сьогодні в розвинених країнах негативне значення в порушенні репродуктивного здоров’я чоловіків, навпаки, має надмірне та незбалансоване харчування [107, 150, 185, 214], що є однією з головних причин розвитку ожиріння – патології, яка набуває в сучасному світі характеру епідемії [9, 29, 32, 56, 57, 68].

За результатами досліджень, індекс маси тіла (ІМТ) у чоловіків зі зниженою фертильністю є вищим за показник в загальній популяції. При ІМТ < 19 кг/м2, що свідчить про недостатню масу тіла, а також> 30 кг/м2 (вказує на наявність ожиріння) спостерігаються зменшення об’єму яєчок, зміни в простаті, подібні до таких, що бувають при її запаленні, зниження якості сперми [107, 114, 154, 158]. Вважається, що ожиріння індукує оксидативний стрес, під впливом ароматази жирової тканини зменшується співвідношення андрогенів до естрогенів в організмі. Крім того, порушується терморегуляція яєчок, що також призводить до погіршення їх функцій [27, 45, 81, 158, 205, 214]. Вивчаються також й інші механізми впливу ожиріння на чоловічу фертильність з метою подальшої розробки лікування таких пацієнтів [114, 154, 164, 203, 214].

У чоловіків з непліддям відмічають зниження вживання незамінних жирних амінокислот.Спостерігається пряма кореляція між надходженням α-ліноленової кислоти і рухливістю сперматозоїдів [94]. Є дані про те, що велика кількість сої в раціоні харчування зменшує об’єм еякуляту [200].

Здебільшого вважається, що паління та зловживання алкоголем негативно впливають на чоловічу фертильність і при лікуванні безпліддя мають бути усуненими [7, 107, 150, 218, 221]. У той же час наводяться дані, що паління, хоча і призводить до невеликого зменшення кількості сперматозоїдів, вочевидь, як це не дивно, мало впливає на фертильність дорослих чоловіків [79]. Водночас паління на фоні деяких захворювань статевих органів, зокрема варикоцеле, значно погіршує сперматогенез, а за наявності інших екзогенних факторів – посилює їх негативну дію [94, 158]. У чоловіків, що палять, у 4-5 разів підвищено ризик розвитку простатиту і подальшого розповсюдження інфекції [95]. До того ж паління може знижувати фертильність, призводячи до розвитку більш тяжкого перебігу цілого ряду системних захворювань [79]. Паління чоловіками знижує вірогідність природного настання вагітності у їх партнерок та ефективність процедур штучного запліднення [79, 158]. Крім того, воно асоціюється з оксидативним пошкодженням ДНК сперматозоїдів людини, що може підвищувати ризик розвитку раку, вроджених вад і генетичних захворювань у нащадків [79, 158].

Відмічають, що у синів, матері яких палили під час вагітності, спостерігається зменшення кількості сперматозоїдів [110].

Надмірне вживання алкоголю – прийом більше шести стандартних порцій на день (1 порція відповідає 45 мл горілки або 360 мл пива), або більш ніж 60 мл у перерахунку на спирт – призводить до ураження багатьох органів, у т.ч. печінки та опосередковано яєчок [79, 94, 158]. Тривале зловживання спиртним може порушувати сперматогенез і знижувати статеву функцію внаслідок пригнічення біосинтезу тестостерону [94, 125, 158]. Прийом 15-20 порцій на тиждень вочевидь не погіршує фертильності і характеристики сперми у чоловіків [79].

Підвищення температури оточуючого середовища, гарячі ванни, тривале водіння машини, тримання увімкненого ноутбука на колінах викликають пригнічення сперматогенезу [158]. З підвищенням скротальної температури і зменшенням кількості сперматозоїдів асоціюється малорухливий спосіб життя, носіння щільно прилягаючої нижньої білизни і тісних штанів [79].

Негативно впливати на чоловічу репродуктивну функцію можуть різні загальні захворювання, призводячи як до сексуальної дисфункції, так і до порушень сперматогенезу, транспорту сперми та її викиду.

При таких надто поширених захворюваннях, як гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, генералізований атеросклероз, метаболічний синдром, дуже часто спостерігається васкулогенна еректильна дисфункція [33, 37, 46, 80, 88, 115, 131, 148, 152, 167, 195, 199, 209]. Порушення ерекції у чоловіків з цими захворюваннями нерідко виникає до появи їх клінічних ознак і тому вважається раннім їх маркером [37, 80, 136, 152, 197].

При цукровому діабеті можуть спостерігатися не тільки еректильна дисфункція, а й ретроградна еякуляція або її відсутність; більше того, мають місце і порушення сперматогенезу [60, 80, 136, 145, 160, 166, 208].

Хронічні захворювання дихальних шляхів – хронічний синусит, хронічний бронхіт, бронхоектатична хвороба – можуть інколи супроводжуватися тератозооспермією (зміни хвостової частини сперматозоїдів), повною астенозооспермією [80, 158].

Підвищення температури тіла> 38,5 °С внаслідок тієї чи іншої хвороби може пригнічувати сперматогенез на період до 6 міс [80, 158]. При цьому має значення і тривалість лихоманки, і характер самого захворювання [158]. Зокрема, деякі інфекційні запальні хвороби (грип, епідпаротит у дорослому віці, туберкульоз, черевний тиф) можуть викликати запальний процес безпосередньо в яєчках та/або придатках яєчок [80].

Порушення чоловічої фертильності можуть виникати не тільки під впливом самих захворювань, а й бути наслідком їх лікування – медикаментозного, хірургічного або променевого, тобто ятрогенних причин [65, 80, 134]. До лікарських засобів, що можуть негативно впливати на чоловічу фертильність, відносять цитостатики, гормони та їх антагоністи (естрогени, гестагени, андрогени, антиандрогени, гонадотропін, анаболіки, глюкокортикоїди тощо) [31, 60, 61, 71, 134]; антибактеріальні препарати – тетрацикліни, аміноглікозиди, макроліди високими дозами [31, 61, 134], цефалоспорини, калієву сіль пеніциліну, сульфаніламіди, нітрофурани [28, 31, 61] тощо; нейролептики, трициклічні антидепресанти, протиблювотні, антиепілептичні засоби, деякі препарати для лікування серцево-судинних захворювань – ніфедипін, верапаміл, α- і β-адреноблокатори, гуанетидин, метилдофу, резерпін, дигоксин тощо [134].

Після будь-якого хірургічного втручання, особливо такого, що супроводжується загальною анестезією, можливе тимчасове пригнічення фертильності, яке триває від 3 до 6 міс [134]. До розвитку безпліддя можуть призводити ускладнення після операцій з приводу варикоцеле, перекрута або неопущення яєчка, видалення кили; абдомінальних, ретроперитонеальних та промежинних втручань, операцій на сечовому міхурі тощо [60, 61, 80, 134, 161].

Ідіопатичні порушення

Приблизно в одному з чотирьох випадків непліддя у чоловіків має місце ідіопатичне порушення якості сперми [96]. Це найбільш часта причина чоловічого безпліддя [10, 176]. Його встановлюють за наявності олігоастенотератоспермії тільки після виключення усіх інших можливих причин непліддя [176], тобто тоді, коли ретельно зібрано анамнез, проведено необхідні клінічні і додаткові обстеження, але при цьому не виявлено ніяких етіологічних факторів захворювання [96, 176].

Однією з гіпотез розвитку цього стану є непояснима часткова обструкція транспорту сперми на рівні епідидимісу. У більшості таких хворих в анамнезі мало місце інфекційне ураження додаткових статевих залоз або видалення кили. Припускають також, що ідіопатичне непліддя є наслідком порушення ембріонального розвитку ретикулума і проток яєчка внаслідок вживання матір’ю під час вагітності речовин, що порушують гормональний баланс [96].

До порушень синтезу сперми та її якості можуть призвести нездоровий спосіб життя, професійні шкідливості, негативні чинники зовнішнього середовища [96]. Усунення їх впливу – нормалізація харчування, ваги, відмова від паління, надмірного вживання алкоголю, використання наркотичних речовин, в ряді випадків зміна роду діяльності тощо – може покращувати стан репродуктивного здоров’я [96]. Саме це є профілактикою і основою лікування непліддя будь-якого генезу [92, 97, 107, 218].

Таким чином, дані літератури свідчать про те, що чоловічий фактор у безплідному шлюбі відіграє дуже важливу роль. Серед причин непліддя пари на його долю припадає близько половини випадків.

Серед захворювань, що найбільш часто спричиняють чоловіче безпліддя, виділяють варикоцеле, крипторхізм, урогенітальні інфекції, автоімунні та ендокринні порушення. Крім того, значну роль в зниженні чоловічої фертильності відіграють шкідливі фактори зовнішнього середовища, ожиріння, а також «звичні інтоксикації» – паління, зловживання алкоголем тощо.

В Україні поширеність чоловічої складової у безплідному шлюбі, за даними офіційної статистики, значно нижча за жіночу. Дуже неоднорідні і суперечливі відомості щодо безпліддя у чоловіків в окремих регіонах країни. Усе це вказує на низький рівень діагностики і неповноту реєстрації чоловічого непліддя в Україні. І якщо причини безпліддя у жінок і шляхи їх усунення у звітах МОЗ України висвітлено достатньо детально, то дані про причини непліддя у чоловіків повністю відсутні. Водночас визначення частоти та найбільш поширених і значущих чинників безпліддя чоловіків у шлюбі є необхідним для розробки медико-соціальних заходів з метою його запобігання та подолання.

Література

1. Авраменко Н.В. Аспекты репродуктивного здоровья населения Украины / Авраменко Н.В., Барковский Д.Е. // Запорожский медицинский журнал. – 2010. – № 3. – С. 71–73.

2. Акопян А.С. Биосоциальные аспекты репродукции человека и приоритеты демографической политики / А.С.Акопян // Проблемы репродукции. – 2008. – № 3. – С. 6–17.

3. Алхасов Г.М. Двустороннее варикоцеле. Эпидемиология и диагностика: дис… канд. мед. наук / Алхасов Г.М. – М., 2004

4. Аляев Ю.Г. Нарушения половой и репродуктивной функции у мужчин / Аляев Ю.Г., Григорян В.А., Чалый М.Е. – М.: Литтера, 2006. – 188 с.

5. Анамнестично–соціальні аспекти розвитку обтураційного чоловічого безпліддя / Лісовий В.М., Панасовський М.Л., Гарагатий І.А., Андрєєв С.В. // Медицина сьогодні і завтра. – 2009. – № 3–4. – С. 106–110.

6. Антисермальные антитела и их роль в возникновении иммунологического бесплодия / Аляев Ю., Газимиев М., Шестакова Е., Аленов С. // Врач. – 2008. – № 7. – С. 29–30.

7. Артюхин А.А. Консервативные методы лечения мужского бесплодия. Критический анализ / Артюхин А.А. // Вестник Российской АМН. – 2008. – № 4. – С.27–34.

8. Бессимптомная форма генитального герпеса и бесплодие у мужчин /

А.Г. Абдулмеджидова, Л.Ф. Курило, Л.В. Шилейко и др. // Урология. – 2007. – № 3. – С. 56–59.

9. Боднар П.М. Метаболічний синдром: патогенез, діагностика та лікування / П.М. Боднар, Н.В. Скрипник // Ендокринологія. – 2010. – Т. 15, № 2. –

С. 295–304.

10. Божедомов В.А. Мужское бесплодие: учебное пособие для врачей / Божедомов В.А. – М.: РМАПО, 2008. – 84 с.

11. Божедомов В.А. Эпидемиология и причины аутоимунного бесплодия // Божедомов В.А., Теодорович О.В. // Урология. – 2005. – № 1. – С. 35–44.

12. Бойко Н.И. Особенности личности пациента с хроническим простатитом / Бойко Н.И. // Простатит: под ред. П.А. Щепелева. – М.: МЕДпресс–информ, 2011. – С. 114–119.

13. Бойко Н.И. Простатит и бесплодие / Бойко Н.И. // Простатит: под ред.. П.А. Щепелева. – М.: МЕДпресс–информ, 2011. – С. 120–129.

14. Бойко Н.И. Простатит и сексуальніе расстройства / Бойко Н.И. // Простатит: под ред. П.А. Щепелева. – М.: МЕДпресс–информ, 2011. –

С. 130–135.

15. Бойко С.О. Урогенітальні інфекції в урологічній практиці / Бойко С.О., Ковальчук Д.І. // Методичні рекомендації для лікарів–урологів. – Ужгород, 2009. – 23 с.

16. Бондаренко В.А. Крипторхизм / Бондаренко В.А., Лучицкий Е.В. // Избранные лекции по клинической андрологии: под. ред. Е.В. Лучицкого и В.А. Бондаренко – Киев, Харьков: Изд–во ООО фирма «Нова Софт», 2010. – С. 96–114.

17. Бондаренко В.А. Особенности андрогенного статуса у мужчин с идиопатическими патоспермиями / Бондаренко В.А., Кожемяка В.А., Минухин А.С. // Здоровье мужчины. – 2009. – № 3. – С. 175–177.

18. Вовк І.Б. Вплив герпес–вірусної інфекції на репродуктивну систему жінок / Вовк І.Б., Горбань Н.Є. // Здоров’я України. ПАГ. – 2010. – № 3. – С. 8–10.

19. Герпетическое инфицирование сперматозоидов при неудачах использования рерподуктвных технологий и спонтанном прерывании беременности / Бочарова Е.Н., Брагина Е.Е. , Гусак Ю.К. и др. // Урология. – 2007. – № 3. – С. 59–63.

20. Горпинченко И.И. Бесплодный брак в Украине. Новые реальности / И.И. Горпинченко, О.Д. Никитин // Здоровье мужчины. – 2010. – № 3. –

С. 184–190.

21. Горпинченко И.И. Гормонотерапия половых расстройств и другие методы медикаментозного лечения / Горпинченко И.И., Имшинецкая Л.П. – Киев: Комполис, 2001. – 48 с.

22. Данкович Н.А. Лечение бесплодия в Украине: от врача женской консультации к репродуктологу / Н.А. Данкович // Здоров’я України. Педіатрія. Акушерство. Гінекологія. – 2010. –№ 4. – С. 3.

23. Двустороннее варикоцеле: эпидемиология, клиника и диагностика / Кадыров З.А., Теодорович О.В., Зокиров О.О. и др. // Урология. – 2007. –

№ 3. – С. 64–68.

24. Дольницький О.В. Природжені вади розвитку / Дольницький О.В., Галаган В.О., Ромадіна О.В. – Київ, 2009. – 1040 с.

25. Допоміжні репродуктивні технології лікування безпліддя. Навчальний посібник / за ред. проф. Ф.В. Дахна, чл–кор. НАМН України проф.

В.В. Камінського та проф. О.М. Юзька. – Київ, 2011. – 338 с.

26. Дубчак А.Е. Лечение вагинального кандидоза в практике врача / Дубчак А.Е. // Здоров’я України. Гінекологія. Акушерство. Репродуктологія. – 2011. – № 1. – С. 33

27. Жигунова О. Профилактика возрастного гипогонадизма / Жигунова О. // Мед. аспекты здоровья мужчины. – 2011. – № 2. – С. 55–62.

28. Заболевания наружных половых органов у детей как причина нарушения репродуктивной функции / Грона В.Н., Фоменко С.А.,

35. Бородин А.Д. и др. // Здоровье мужчины. – 2007. – № 2. – С. 162.

29. Избыточная масса тела и ожирение // Терапия. – 2008. – № 4. – С. 19–28.

30. Илюк И.И. Психологический статус пациентов с преждевременной эякуляцией / И.И. Илюк // Клінічна та експериментальна патологія. – 2008. – № 3. – С. 1–8.

31. Имшинецкая Л.П. Мужское бесплодие / Имшинецкая Л.П., Сапсай В.И., Сапсай А.В.: под. ред. проф. И.И. Горпинченко – К.: «Аврора плюс», 2005. – 84 с.

32. Кайдашев И.П. Эволюция понятия «метаболический синдром» и его современное значение [Електронна публікація]/ И.П. Кайдашев // Укр. мед. часопис. – 2011, 2 червня. – Режим доступу: www.umj.com.ua

33. Кардиоваскулярные заболевания и эректильная дисфункция / Помешкина С.А., Помешкин Е.В., Барбараш О.Л., Неймарк А.Т. // Тер. арх. – 2010. – Т. 82, № 10. – С. 37–40.

34. Карпухин И.В К вопросу о класификации мужского бесплодия / Карпухин И.В., Ли А.А. // Вопросы курортологии. – 2007. – № 3. – С. 26–29.

35. Килимчук В. Урогенитальный хламидиоз: современные подходы к диагностике и лечению / В. Килимчук // Здоров’я України. ПАГ. – 2010. – № 3. – С. 67.

36. Козлюк В.А. Уретриты у мужчин / Козлюк В.А., Козлюк А.С. – К.: Стиль премьер. – 2006. – 176 с.

37. Кочарян Г.С. Эректильная дисфункция у больных кардиологического профиля: проблемы и решения / Кочарян Г.С. // Укр. терапевт журнал. – 2005. – № 4. – С. 83–87.

38. Кришталь В.В. Сексология / Кришталь В.В., Гульман Б.Л. – Харьков: ЧП «Академия сексологических исследований», 1997. – Т.1: Нормальная сексология. – 1997. – 352 с.

39. Кузнецкий Ю.Я. Клиническая картина / Ю.Я. Кузнецкий // Простатит: под ред.. П.А. Щепелева. – М.: МЕДпресс–информ, 2011. – С. 108–113.

40. Кулаков В.И. Новые технологии и научные приоритеты в акушерстве и гинекологии / Кулаков В.И. //. Гинекология. – 2007. – Т. 9, № 1. – С. 5–7.

41. Лечение женского и мужского бесплодия. Вспомогательные репродуктивные технологии / под. ред. В.И. Кулакова, Б.В. Монова, Л.Н. Кузьмичева. – М.: Мед. информ. агенство, 2005. – 592 с.

42. Лещинский В.О. Психотерапевтическая коррекция сексуальной дезадаптации супругов в бесплодном браке вследствие хронического простатита / В.О. Лещинский // Международный медицинский журнал. – Х., 2007. – Т. 13, № 2. – С. 21–25.

43. Лещинский В.О. Роль личностных особенностей супругов в формировании сексуальной дезадаптации в бесплодном браке / В.О. Лещинский // Международный медицинский журнал. – Х., 2007. – Т. 13, № 3. – С. 29–34.

44. Литвак Е.О. Гиперпролактинемия у мужчин / Литвак Е.О., Грачева О.О. // Мед. аспекты здоровья мужчины. – 2011. – № 2. – С. 38–44.

45. Лучицкий Е.В. Андрогенодефицитные состояния у мужчин с метаболическим синдромом и сахарным диабетом 2 типа: патогенетическая роль и возможность коррекции / Лучицкий Е.В., Тронько Н.Д. // Избранные лекции по клинической андрологии: под. ред. Е.В. Лучицкого и В.А. Бондаренко – Киев, Харьков: Изд–во ООО фирма «Нова Софт», 2010. – С. 115–143.

46. Максимов М.Л. Гипертензия, ожирение, эректильная дисфункция / Максимов М.Л., Ермолаева А.С., Дралова О.В. // Кардиология. – 2011. – Том. 51, № 7. – С.58–64.

47. Медков В.М. Демография. – М.: Инфра–М, 2008. – 460 с.

48. Мирский В.Е. Руководство по детской и подростковой андрологии (организационно–клинические аспекты) / Мирский В.Е., Рищук С.В. – СПб: Спецлит, 2008. – 319 с.

49. Михайличенко В.В. Параметры репродуктивной функции у мужчин, переболевших генитальной хламидийной инфекцией / Михайличенко В.В., Есипов А.С., Фесенко В.Н. // Урология. – 2008. – № 2. – С. 49–52.

50. Нарушения артериального и венозного кровотока. Сексуальная дисфункция и варикоцеле / Colpi G.M., Mancini M., Piediferro G., Scroppo F.I. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 431–442.

51. Нарушения сперматогенеза и их коррекция у больных хроническим абактериальным простатитом / Неймарк А.И., Алиев Р.Т., Ноздрачев и др. // Урология. – 2008. – № 1. – С. 44–50.

52. Никифоров О.А. Варикоцеле и инфертильность мужчин / Никифоров О.А., Бачурин В.И., Гриневич С.А. // Український науково–практичний журнал урологів, андрологів та неврологів.– 2009. – № 3. – С. 56–58.

53. Нікітін О.Д. Ефективність і результати лікування екскреторно–токсичного безпліддя / О.Д.Нікітін. // Актуальні питання педіатрії, акушерства і гінекології– 2011. – № 1. – С. 142–147.

54. Нуріманов К.Р. Аналіз ефективності та безпечності методик діагностики чоловічої безплідності при азооспермії / Нуріманов К.Р. // Здоровье мужчины. – 2006. – № 3. – С. 105–112.

55. Оксидативный стресс сперматозоидов в патогенезе мужского бесплодия / Божедомов В.А., Громенко Д.С., Ушаков И.В. и др. // Урология. – 2009. – № 2. – С. 51–56.

56. Паньків В.І. Ожиріння як медико–соціальна проблема / В.І. Паньків // Практична ангіологія. – 2006. – № 4. – С. 36–42.

57. Передерий В.Г. Ожирение: междисциплинарный вызов медицине ХХI века / Передерий В.Г. // Здоров’я України. – 2010. – № 10 (239). – С. 22–24.

58. Рингач Н.О. Покращення репродуктивного здоров’я населення як напрям поліпшення умов реалізації дітородної активності / Н.О.Рингач // Medix anti–aging. – 2010. – № 3. – С. 46–50.

59. Сексология и андрология: под. ред. акад. НАН и АМН Украины

А.Ф. Возианова, проф. И.И. Горпинченко. – Киев: Абрис, 1997. – 880 с.

60. Сухих Г.Т. Мужское бесплодие / Г.Т. Сухих, В.А. Божедомов. –

М.: Эксмо, 2009. – 240 с.

61. Тиктинский О.Л. Андрология / О.Л. Тиктинский, С.Н. Калинина, В.В. Михайличенко. – М.: Медицинское информационное агенство, 2010. –

576.76 с.

62. Ухаль М.И. Роль острого инфекционно–воспалительного процесса в придатках и яичках в развитии олиго– и некроспермии и патогенетические составные нарушения фертильности эякулята / Ухаль М.И.,

73. Пустовойт И.П. // Здоровье мужчины. – 2007. – № 2. – С. 178–180.

63. Хрянин А.А. Инфекции, передающиеся половым путем, – время перемен / А.А. Хрянин // Здоров’я України. ПАГ. – 2011. – С. 15.

64. Чоловіче непліддя – нові перспективи діагностики / Гаврилюк А.М., Курпіш М., Віланд Е. та інші // Мед. аспекты здоровья мужчины. – 2011. – № 2. – С. 10–21

65. Чоловічий фактор у патогенезі жіночого непліддя / Гаврилюк А.М.,

77. Чоп’як В.В., Наконечний А.Й., Курпіш М. // Мед. аспекты здоровья мужчины. – 2011. – № 8 (49). – С. 5–12.

66. Щеплев П.А. Классификация простатитов / П.А. Щеплев // Простатит: под ред.. П.А. Щепелева. – М.: МЕДпресс–информ, 2011. – С. 55–65.

67. Щеплев П.А. Этиология и патогенез / Щеплев П.А., Кузнецький Ю.А. // Простатит: под ред.. П.А. Щепелева. – М.: МЕДпресс–информ, 2011. –

С. 66–95.

68. Щербак И.Б. Ожирение: общие подходы к лечению с позиций доказательной медицины [Електронна публікація] / И.Б. Щербак // Укр. Мед. Часопис. – 2011, 10 березня. – С. 1–4. – Режим доступу: www.umj.com.ua

69. A recurrent deletion of DPY19L2 causes infertility in man by blocking sperm head elongation and acrosome formation / R. Harbuz, R. Zouari, V. Pierre et al // Am J Hum Genet.– 2011. – Vol. 88 (3). – P.351–361.

70. Adult's cryptorchidism: clinical and therapeutic aspects. About 100 cases /

S. Sallamj, S. Ben Rhouma, M. Tangour, et al. // Tunis Med.– 2011. – Vol. 89 (3). – Р. 254–257.

71. Alam Sh. Анализ спермы / Nieschlag E., Behre H.M.// Андрология. Мужское здоровье и дисфункция репродуктивной системы: под ред. акад. РАН и РАМН проф. И.И. Дедова: пер. с англ. / Alam Sh. Niederberger C. – М.: МИА, 2005. – С. 47–54..

72. Ashley R.A. Cryptorchidism: pathogenesis, diagnosis, treatment and prognosis. / R.A. Ashley, J.S. Barthold, T.F. Kolon // Urol Clin North Am. – 2010. – Vol. 37(2). – P. 183–193.

73. Balabanic D. Negative impact of endocrine–disrupting compounds on human reproductive health / D. Balabanic, M. Rupnik, A.K. Klemencic // Reprod Fertil Dev. – 2011. – Vol. 23 (3). – P. 403–416.

74. Baste V. Radiofrequency electromagnetic fields; male infertility and sex ratio of offspring / V. Baste, T. Riise, B.E. Moen // Eur J Epidemiol. – 2008. – Vol. 23 (5). – P.369–377.

75. Behre H.M. Диагностика мужского бесплодия и гипогонадизма / Nieschlag E., Behre H.M. // Андрология. Мужское здоровье и дисфункция репродуктивной системы: под ред. акад. РАН и РАМН проф. И.И. Дедова: пер. с англ. / Behre H.M., Yeung C.H., Holstein A.F. et al. – М.: МИА, 2005. – С. 106–146.

76. Behre H.M. Заболевания семявыводящих путей / Behre H.M.,

91. Nieschlag E., Meschede D. // Андрология. Мужское здоровье и дисфункция репродуктивной системы: под ред. акад. РАН и РАМН проф. И.И. Дедова: пер. с англ. / Alam Sh. Niederberger C. – М.: МИА, 2005. – С. 211–227.

77. Bishop M.C. Простатит / M.C. Bishop // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ.

Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина,

И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 286–295.

78. Bonde J.P. Male reproductive organs are at risk from environmental hazards / J.P. Bonde // Asian J Androl. – 2010. – Vol. 12 (2). – P. 152–156.

79. Bonde J.P. Влияние образа жизни и токсических веществ / J.P. Bonde // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира,

Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. –

С. 443–455.

80. Bornman Р. Влиzние системных заболеваний и ятрогенных факторов на половую и репродуктивную функции / Р. Bornman // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина,

И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 455–461.

81. Brannian J.D. Obesity and fertility / J.D. Brannian // S D Med. – 2011. – Vol. 64 (7). – P. 251–254.

82. Brinkworth M.H. Влияние факторов внешней среды на репродуктивное здоровье мужчины / Nieschlag E., Behre H.M.// Андрология. Мужское здоровье и дисфункция репродуктивной системы: под ред. акад. РАН и РАМН проф. И.И. Дедова: пер. с англ. / Brinkworth M.H., Handelsman D.J. – М.: МИА, 2005. – С. 307–329.

83. Characteristics of infertile couples. / S. Akhter, H. Alam, N.N. Khanam,

F. Zabin // Med J. – 2011. Vol. 20(1). – P. 121–127.

84. Chen S.S. Differences in biochemical markers and body mass index between patients with and without varicocele / S.S. Chen, W.J. Huang // J Chin Med Assoc. – 2010. – Vol. 73 (4). – P. 194–198.

85. Chiamchanya C. Study of the causes and the results of treatment in infertile couples at Thammasat Hospital between 1999–2004. / Chiamchanya C., Suangkawatin W. // J Med Assoc Thai. – 2008. – Vol. 91 (6). – P. 805–812.

86. Chronic bacterial prostatitis (NIH type II): diagnosis, therapy and influence on the fertility status. / Wagenlehner F.M., Diemer T., Naber K.G., Weidner W. // Andrologia. – 2008. – Vol. 40 (2 ). – P. 100–104.

87. Chronic Prostatitis: Management Strategies / Murphy Adam В.; Macejko Amanda; Taylor Aisha; Nadler Robert B. // Drugs. – 2009 – Vol. 69, Issue 1 – P. 71–84.

88. Cigarette smoking, hypertension and diabetes mellitus as risk factors for erectile dysfunction in upper Egypt / H. Zedan, A.A. Hareadei,

A.A. Abd–Elsayed, E.M. Abdel–Maguid // East Mediterr Health J. – 2010. – Vol. 16 (3). – P. 281–285.

89. Clinical and laboratory evaluation of idiopathic male infertility in a secondary referral center in India. / A. Maitra, P. Meherji, Z. Patel et al. // J Clin Lab Anal. – 2008. – Vol. 22 (l). – P. 29–38.

90. Clinical patterns and major causes of infertility among Sudanese couples. / Elussein E.A., Magid Y.M., Omer M.M., Adam I. // Trop Doct. – 2008. – Vol. 38 (4). – P. 243–244.

91. Cloonan Y.K. Male factor infertility: a twin study / Cloonan Y.K.,

114. Holt V.L., Goldberg J. // J Urol. – 2007. – Vol. 177 (6). – P. 2058–2066.

92. Comhaire F. Антивозрастное питание и пищевые добавки / Comhaire F., Mahmoud A. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла,

Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой,

Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. –

М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 701–709.

93. Comhaire F. Варикоцеле / Comhaire F., Mahmoud A. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина,

И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 105–109.

94. Comhaire F. Значение многофакторности этиологии для диагностики и лечения мужского бесплодия / Comhaire F., Mahmoud A. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина,

И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 59–61.

95. Comhaire F. Инфекционные (воспалительные) заболевания добавочных половых желез / Comhaire F., Mahmoud A. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ.

Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина,

И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 109–113.

96. Comhaire F. Олигоастенотератозооспермия неясной этиологии (идиопатическая олигоастенотератозооспермия) / Comhaire F., Mahmoud A. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира,

Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. –

С. 116–120.

97. Comhaire F. Пищевые смеси и пищевые добавки в лечении мужского бесплодия / Comhaire F., Mahmoud A. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. –

М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 710–717.

98. Comhaire F. Различные результаты анализа спермы и их интерпретация / Comhaire F., Mahmoud A. // Клиническая андрология: под. ред.

В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. –

М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 68–74.

99. Comhaire F. Согласованный подход к стандартам диагностики и лечения мужского бесплодия / Comhaire F., Mahmoud A. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина,

И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 54–56.

100. Comhaire F. Эндокринная регуляция / Comhaire F., Mahmoud A. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира,

Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. –

С. 367–371.

101. Cryptorchidism and hypospadias as a sign of testicular dysgenesis syndrome (TDS): environmental connection. / J. Toppari, H.E. Virtanen, K.M. Main,

N.E. Skakkebaek // Birth Defects Res A Clin Mol Teratol. – 2010. –

141. Vol. 88 (10). – P. 910–919.

102. Cryptorchidism and its long–term complications. / La Vignera S.,

143. Calogero A.E., Condorelli R. et al. // Eur Rev Med Pharmacol Sci. – 2009. – Vol. 13 (5). – P. 351–356.

103. Cryptorchidism and long–term consequences. / M. Kurpisz, A. Havryluk,

A. Nakonechnyj et al. // Reprod Biol. – 2010. – Vol. 10 (1). – P. 19–35.

104. Cryptorchidism. / J.M. Hutson, A. Balic, T. Nation, B. Southwell // Semin Pediatr Surg. – 2010. – Vol. 19 (3). – P. 215–224.

105. Cryptorchidism: from physiopathology to infertility. / G. Robin, F. Boitrelle, F.Marcelli et al. // Gynecol Obstet Fertil. – 2010. – Vol. 38 (10). – P. 588–599.

106. Cunningham K.A. Male Genital Tract Chlamydial Infection: Implications for Pathology and Infertility / Kelly A. Cunningham and Kenneth W. Beagley // Biology of Reproduction. – 2008. – Vol. 79 (2). – P. 180–189.

107. Dechanet C. Prognosis criteria for the management of the infertile couple / C. Dechanet, J. Belaisch–Allart, B. Hedon // J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). – 2010. – Vol. 39, N 8, Suppl 2. – P. S9–26.

108. Depuydt C. Инфекционное поражение (воспаление) половых путей у мужчин как причина патологических изменений сперматозоидов /

C. Depuydt, A. Mahmoud, K. Everast // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. –

М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 409–416.

109. Dieterle S. Urogenital infections in reproductive medicine. / Dieterle S. // Andrologia. – 2008. – Vol. 40 (2). – Р. 117–119

110. Does smoking during pregnancy affect sons’ sperm counts? / Storgaard L., Bonde J.P., Ernst E. et al. // Epidemioiligy. – 2003. – Vol. 14. – P. 278–286.

111. Dohle G.R. Testicular biopsy: clinical practice and interpretation /

G.R. Dohle, S. Elzanaty, N.J. van Casteren // Asian J Androl. – 2011, Dec 12.

112. Effects of reactive oxygen species from activated leucocytes on human sperm motility, viability and morphology. / T.Y. Shi, G. Chen, X. Huang et al. // Andrologia. – 2011, Nov 20.

113. Effects of working posture and exposure to traffic pollutants on sperm quality. / B. Boggia, U. Carbone, E. Farinaro et al. // J Endocrinol Invest. – 2009. – Vol. 32 (5). – P. 430–434.

114. Elevated Body Mass Index correlates with Higher Seminal Plasma Interleukin 8 Levels and Ultrasonographic Abnormalities of the Prostate in Men attending an Andrology Clinic for Infertility / F. Lotti, G. Corona, G.M. Colpi et al. // J Endocrinol Invest. – 2011, Jul 7.

115. El–Sakka A.I. Erectile dysfunction, depression, and ischemic heart disease: does the existence of one component of this triad necessitate inquiring the other two? / El–Sakka AI. // J Sex Med. – 2011. – Vol. 8 (4). – P. 937–940.

116. Epidemiological and etiological factors of male infertility in northern Nigeria / Ahmed A, Bello A, Mbibu NH, Maltama HY, Kalayi GD. // Niger J Clin Pract. – 2010/ - Vol. 13 (2). – P. 205–209.

117. Erectile function and male reproduction in men with spinal cord injury: a review / Dimitriadis F., Karakitsios K., Tsounapi P. et al. // Andrologia. – 2010. – Vol. 42 (3). – P. 139–165.

118. Factors influencing quality of semen: a two year prospective study / Kalyani R., Basavaraj P.B., Kumar M.L. // Indian J Pathol Microbiol. – 2007. – Vol. 50 (4). – P. 890–895.

119. Familial coaggregation of cryptorchidism and hypospadias. / Schnack T.H., Poulsen G., Myrup C. et al. // Epidemiology. – 2010. – Vol. 21(1). –

P. 109–113.

120. Farhi J. Distribution of causes of infertility in patients attending primary fertility clinics in Israel / Farhi J., Ben–Haroush A. // Isr Med Assoc J. – 2011. – Vol. 13 (1). –P. 51–54.

121. Fedder J. History of cryptorchidism and ejaculate volume as simple predictors for the presence of testicular sperm. / Fedder J. // Syst Biol Reprod Med. – 2011. – Vol. 57 (3). –P. 154–161.

122. Fenner A. Male factor infertility: a relaxin effect on sperm parameters /

169. Fenner A. // Nat Rev Urol. – 2011. – Vol. 8 (11). –P. 590.

123. Fisher J.R. Psychological and social aspects of infertility in men: an overview of the evidence and implications for psychologically informed clinical care and future research / Fisher J.R., Hammarberg K. // Asian J Androl. – 2011, Dec 19.

124. Franken D.R. Semen analysis and sperm function testing / Franken D.R., Oehninger S. // Asian J Androl. – 2011, Dec 19.

125. Gaur DS. Alcohol intake and cigarette smoking: impact of two major lifestyle factors on male fertility / Gaur D.S., Talekar M.S., Pathak V.P. // Indian J Pathol Microbiol. – 2010. – Vol. 53 (1). – P. 35–40.

126. Genetic causes of male infertility / Xia X.Y., Yang B., Cui Y.X., Huang Y.F. // Zhonghua Nan Ke Xue. – 2008. – Vol. 14 (9). – P. 837–841.

127. Genetics and male infertility / Stouffs K., Vandermaelen D., Tournaye H. et al. // Verh К Acad Geneeskd Belg. – 2009. – Vol. 71 (3). – P. 115–139.

128. Genital tract infections and infertility./ Pellati D., Mylonakis I., Bertoloni G. et al. // Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. – 2008. – Vol. 140 (1). – P. 3–11.

129. Good semen quality and life expectancy: a cohort study of 43,277 men. / Jensen T.K., Jacobsen R., Christensen K. et al. // Am J Epidemiol. – 2009. – Vol. 170 (5). – P. 559–565.

130. Growth hormone in male infertility. / Magon N., Singh S., Saxena A.,

178. Sahay R. // Indian J Endocrinol Metab. – 2011. – Vol. 15, Suppl 3. –

P. S248–249.

131. Guay A.T. Testosterone deficiency and risk factors in the metabolic syndrome: implications for erectile dysfunction / Guay A.T., Traish A. // Urol Clin North Am. – 2011. – Vol. 38 (2). – P. 175–183.

132. Guideline on male infertility / Dohl G.R. et al. – EAU, 2008. – 70 p.

133. Haidl G. Приобретенные заболевания яичка / Haidl G. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 102–104.

134. Haidl G. Ятрогенные причины образования аномальных сперматозоидов / Haidl G. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 85–90.

135. Hargreave T.V. Генетические нарушения и мужское бесплодие / Hargreave T.V., Elliot D.J. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 577–599.

136. Hargreave T.V. Нарушения половой функции и мужское бесплодие / Hargreave T.V. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 61–68.

137. Hargreave T.V. Наследственные нарушения и мужское бесплодие / Hargreave T.V. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 98–102.

138. Hargreave T.V. Эректильная дисфункция / Hargreave T.V. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 126–137.

139. Harton GL Chromosomal disorders and male infertility. / Harton G.L., Tempest H.G. // Asian J Androl. – 2011, Nov 28.

140. Huang WJ, Yen PH. Genetics of spermatogenic failure. //Sex Dev. –2008. – Vol. 2 (4–5). – P. 251–259.

141. Huang Y.F. Varicocele and male infertility / Huang Y.F. // Zhonghua Nan Ke Xue. – 2010. – Vol. 16 (3). –P. 195–200.

142. Hyperprolactinemia: An often missed cause of male infertility / Singh P., Singh M., Cugati G., Singh A.K. // J Hum Reprod Sci . – 2011. – Vol. 4 (2). – P. 102–103.

143. Infertility and the use of infertility treatments in Finland: prevalence and socio–demographic determinants 1992–2004 / Terava A.N., Gissler M., Hemminki E., Luoto R. // Eur J Obstet Gynec'ol Reprod Biol. – 2008. –

193. Vol. 136 (1). –P. 61–66.

144. Is it worth–while to operate on subclinical right varicocele in patients with grade II–III varicocele in the left testicle ? // Pasqualotto F.F., Lucon A.M., de Gooes P.M. et al. // J. Assist. Reprod. Genet. – 2005. – Vol. 22. – P. 227–231.

145. Is male fertility associated with type 2 diabetes mellitus? / Bener A, Al–Ansari AA, Zirie M, Al–Hamaq АО. // Int Urol Nephrol. – 2009. – Vol. 41 (4 ). – P. 777–784.

146. Jannini E. Поведенческая терапия и консультирование / E. Jannini, A. Lenzi, G. Wagner // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 745–756.

147. Joffe M. What has happened to human fertility? // Hum Reprod. – 2010. – Vol. 25 (2). – P. 295–307.

148. Junuzovic D. Risk factors for erectile dysfunction in patients with newly diagnosed diabetes mellitus / Junuzovic D, Hasanbegovic M, Masic I. // Med Arh. – 2010. – Vol. 64 (6). – P. 345–347.

149. Kalinina S.N. Treatment of chronic prostatitis caused by chlamydial and ureaplasmic infection and complicated with male infertility / Kalinina S.N., Tiktinskii O.L. // Urologiia. – 2010. – N 3. –P. 52–57.

150. Kamel R. M. Management of the infertile couple: an evidence–based protocol / Remah M Kamel // Reproductive Biology and Endocrinology –2010. – N 8. –P. 21–28.

151. Kaufman J.M. Возрастные изменения у мужчин. Нейроэндокринная регуляция функций яичек / Kaufman J.M. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 315–325.

152. Kloner R. Erectile Dysfunction and Hypertension / Kloner R. // Int. J. Impot. Res. – 207. – Vol. 19, N 3. – P. 296–302.

153. Kobayashi H. Focus issue on male infertility / Kobayashi H., Nagao K., Nakajima K. // Adv Urol. – 2012.

154. Kohn F.M. The impact of body mass index on male infertility / Kohn F.M., Pflieger–Bruss S., Schuppe H.C. // Med. – 2011. – Vol. 153 (6). – P. 37–38.

155. Lin H.P. Analysis of detection and antimicrobial resistance of pathogens in prostatic secretion from 1186 infertile men with chronic prostatitis / Lin H.P., Lu H.X. // Zhonghua Nan Ke Xue. – 2007. –Vol. 13 (7). –P. 628–631.

156. Lived experience of infertile men with male infertility cause. / Fahami F., Quchani S.H., Ehsanpour S., Boroujeni A.Z. // Iran J Nurs Midwifery Res. – 2010. – N 15,(Suppl 1). –P. 265–271.

157. Machmoud A. Иммунологические нарушения / Machmoud A., Comhaire F. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 78–85.

158. Mahmoud A. Системные причины мужского бесплодия / Mahmoud A., Comhaire F. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 90–98.

159. Mahmoud A. Эндокринные расстройства / Mahmoud A., Comhaire F. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 398–409.

160. Male diabetes mellitus and assisted reproduction treatment outcome / Mulholland J, Mallidis C, Agbaje I, McClure N. // Reprod Biomed Online. – 2011. – Vol. 22 (2). – P. 215–219.

161. Male infertility after mesh hernia repair: A prospective study / Hallen M., Sandblom G., Nordin P. et al. // Surgery. – 2011. –Vol. 14.9 (2). – P. 179–184.

162. Male infertility and its causes in human. / Miyamoto T., Tsujimura A., Miyagawa–Y. et al. // Adv Urol. – 2012.

163. Male infertility: definition and pathophysiology / Schlosser J., Nakib I., Carre–Pigeon F., Staerman F. // Ann Urol (Paris). – 2007. – Vol. 41 (3). –

P. 127–133.

164. Male obesity and age in relationship to semen parameters and sperm chromatin integrity / Rybar R., Kopecka V., Prinosilova P. et al. // Andrologia. – 2011. – Vol. 43 (4). – P. –286–291.

165. Mathers M.J. Cryptorchidism and infertility from the perspective of interdisciplinary guidelines / Mathers M.J., Degener S., Roth S. // Urologe A. – 2011 – Vol. 50 (1). – P. 20–25.

166. McClure N. The influence of diabetes mellitus on male reproductive function: a poorly investigated aspect of male infertility / McClure N.,

218. Kliesch S. // Urologe A. – 2011. – Vol. 50 (1). – P. 33–37.

167. Metabolic syndrome and erectile dysfunction / Navarrete R.V., Munoz J.G., Martin L.L. et al. // Arch Esp Urol. – 2010. – Vol. 63 (8). – P. 673–678.

168. Meuleman E.J.H. Органная недостаточность и наиболее распространенные заболевания пожилых мужчин / Meuleman E.J.H., Comhaire F. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 328–335.

169. Miyaoka R. A critical appraisal on the role of varicocele in male infertility / Miyaoka R., Esteves S.C. // Adv Urol. – 2012.

170. Morphological sperm alternations in different types of prostatitis /

223. Menkveld R., Huwe P., Ludwig M. et al // Andrologia.– 2003. – Vol. 35, N 5. – P. 288–293.

171. Murawski M. Mycoplasmatic infections and their role in marital infertility / Murawski M., Matusiak M., Grybos M. // Wiad Lek. – 2007. – Vol. 60 (7–8). – P. 377–380 .

172. Nalam R.L. Local signalling environments and human male infertility: what we can learn from mouse models / Nalam R.L., Matzuk M.M. // Expert Rev Mol Med. – 2010. – Vol. 12. – P. el5.

173. Nieschlag E. Андрология и ее задачи / Nieschlag E., Behre H.M.// Андрология. Мужское здоровье и дисфункция репродуктивной системы: под ред. акад. РАН и РАМН проф. И.И. Дедова: пер. с англ. / Nieschlag E. – М.: МИА, 2005. – С. 170–210.

174. Nieschlag E. Классификация андрологических расстройств /

228. Nieschlag E., Behre H.M.// Андрология. Мужское здоровье и дисфункция репродуктивной системы: под ред. акад. РАН и РАМН проф. И.И. Дедова: пер. с англ. / E.Nieschlag – М.: МИА, 2005. – С. 99–103.

175. Nieschlag E. Нарушения на уровне яичек / Nieschlag E., Behre H.M.// Андрология. Мужское здоровье и дисфункция репродуктивной системы: под ред. акад. РАН и РАМН проф. И.И. Дедова: пер. с англ. / Nieschlag E., Behre H.M., Meschede D., Kamischke A. – М.: МИА, 2005. – С. 170–210.

176. Nieschlag E. Эмпирические подходы к лечению идиопатического мужского бесплодия / Nieschlag E., Behre H.M.// Андрология. Мужское здоровье и дисфункция репродуктивной системы: под ред. акад. РАН и РАМН проф. И.И. Дедова: пер. с англ. / E.Nieschlag , E. Leifke – М.: МИА, 2005. – С. 170–210.

177. Oates R.D. Clinical evaluation of.the infertile male with respect to genetic etiologies / Oates R.D. // Syst Biol Reprod Med. – 2011. – Vol. 57 (1–2). –

Р. 72–77.

178. Oberpenning R. Психология расстройств детородной функции / Nieschlag E., Behre H.M.// Андрология. Мужское здоровье и дисфункция репродуктивной системы: под ред. акад. РАН и РАМН проф. И.И. Дедова: пер. с англ. / R.Oberpenning, F.Oberpenning, F.A. Muthny – М.: МИА, 2005. – С. 455–481.

179. Occupation and male infertility: glycol ethers and other exposures / Cherry N, Moore H, McNamee R, et al. // Occup Environ Med. – 2008. – Vol. 65 (10). – P. 708–714.

180. Occupational and environmental exposures to heavy metals: risk factors for male infertility in Lebanon? / Inhorn MC, King L, Nriagu JO, et al. // Reprod Toxicol. – 2008. – Vol. 25 (2). – P. 203–212.

181. Ochsendorf F.R. Инфекции половых путей (заболевания, передающиеся половым путем) / Ochsendorf F.R. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 177–185.

182. Ochsendorf F.R. Уретрит, заболевания, передающиеся половым путем, и синдром приобретенного иммунодефицита / Ochsendorf F.R. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 416–430.

183. Orchitis and male infertility / Schuppe H.C., Pilatz A., Hossain H. et al. // Urologe A. – 2010. – Vol. 49 (5). – P. 629–635.

184. Ouzounova–Raykova V. Chlamydia trachomatis infection as a problem among male partners of infertile couples. / Ouzounova–Raykova V.,

240. Ouzounova I., Mitov I. // Andrologia. – 2009. – Vol. 41 (1). – P. 14–19.

185. Pham K.N. The effect of body mass index on the outcomes of varicocelectomy / Pham K.N., Sandlow J.I. // J Urol. – 2012. – Vol. 187 (1). –

P. 219–221.

186. Povey A.C. Epidemiology and trends in male subfertility / Povey A.C., Stocks S.J. // Hum Fertil (Camb). – 2010. – Vol. 13 (4). – P. 182–188.

187. Psychological factors in male partners of infertile couples: relationship with semen quality and early miscarriage / Zorn B., Auger J., Velikonja V. et al. // Int J Androl. – 2008. – Vol. 31 (6). – P. 557–564.

188. Rolf C. Стареющий мужчина / Nieschlag E., Behre H.M.// Андрология. Мужское здоровье и дисфункция репродуктивной системы: под ред. акад. РАН и РАМН проф. И.И. Дедова: пер. с англ. / Rolf C., Nieschlag E. –

М.: МИА, 2005. – С. 507–522.

189. Romeo C, Santoro G. Varicocele and infertility: why a prevention? //

J Endocrinol Invest. – 2009. – Vol. 32 (6). – Р. 559–561.

190. Sandlow J.I. Обследование при нарушениях репродуктивной функции у мужчин / Chan P.T.K., Goldstein M., Rosenwaks Z. // Секреты репродуктивной медицины: под общ. ред. акад. РАМН проф. В.И. Кулакова / Sandlow J.I.– М.: МЕДпресс–информ, 2006. – С. 38–47.

191. Schiefer H.G. Клиническая микробиология / H.G. Schiefer, A. von Graevenitz // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 507–516.

192. Schill W.B. Андрология: определение, клинические аспекты и распространенность андрологических нарушений / Schill W.B., Comhaire F.H., Hargreave T.V. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 19–23.

193. Schuppe H.–Ch. Иммунная система яичек и семявыводящих протоков / Schuppe H.–Ch., Meinhardt A. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 371–321.

194. Sex chromosomes and male infertility. / Shi Y.C, Wei L., Cui Y.X,

254. Huang YF. // Zhonghua Nan Ke Xue. – 2010. – Vol. 16 (5). –P. 460–467.

195. Sexual dysfunction among subjects with hypertension in a Nigerian teaching hospital / Oshodi O.Y., Adeyemi J.D., Оке D.A., Seedat S. // Nig Q J Hosp Med. – 2010. –Vol. 20 ( 4). – P.197–204.

196. Sheynkin Y. Роль ряда проблем детского возраста в мужском бесплодии / Chan P.T.K., Goldstein M., Rosenwaks Z. // Секреты репродуктивной медицины: под общ. ред. акад. РАМН проф. В.И. Кулакова / Sheynkin Y. – М.: МЕДпресс–информ, 2006. – С. 87–101.

197. Shin D. Erectile dysfunction: a disease marker for cardiovascular disease / Shin D, Pregenzer G Jr, Gardin JM. // Cardiol Rev. – 2011. – Vol. 19 (1). – P. 5–11.

198. Sigman M. There is more than meets the eye with varicoceles: current and emerging concepts in pathophysiology, management, and study design / Sigman M. // Fertil Steril. – 2011. – Vol. 96 (6). – P. 1281–1282.

199. Sildenafil for erectile dysfunction in the Middle East: observational analysis of patients with diabetes and/or hypertension treated in the clinical practice setting / El–Sakka A.I., Anis T., Khadr N. et al.// J Int Med Res. – 2011. –

260. Vol. 39 (2). – P.558–568.

200. Soy food and isoflavone intake in relation to semen quality parameters among men from an infertility clinic / Chavarro JE, Toth TL, Sadio SM, Hauser R. // Hum Reprod. – 2008. – Vol. 23 (11). – P. 2584–2590.

201. Stahl P.J. Contemporary Management of Male Infertility / Stahl P.J.,

263. Stember D.S., Goldstein M. // Annu Rev Med. – 2011, Jan 26.

202. Tanrikut C. Varicocele repair for treatment of androgen deficiency. / Tanrikut C., Goldstein M. // Curr Opin Urol. – 2010. – Vol. 20 (6). –

P. 500–502.

203. Teerds K.J. Functional relationship between obesity and male reproduction: from humans to animal models / Teerds KJ, de Rooij DG, Keijer J. // Hum Reprod Update. – 2011. – Vol. 17 (5). – P. 667–683.

204. The challenge of early surgery for cryptorchidism. / Thorup J., Jensen C.L., Langballe O. et al. // Scand J Urol Nephrol. – 2011. – Vol. 45 (3). – P. 184–189.

205. The Effect of Diet Induced Obesity on Testicular Tissue and Serum Oxidative Stress Parameters / Erdemir F., Atilgan D., Markoc F. et al. // Actas Urol Esp. – 2011, Sep 27.

206. The genetic causes of male factor infertility: a review / O’Flynn A.,

O’Brien K.L., Varghese A.C., Agarwal A. // Fertil Steril. – 2010. – Vol. 93 (1). – P. 1–12.

207. The great debate: varicocele treatment and impact on fertility. / Will M.A., Swain J., Fode M. et al. // Fertil Steril. – 2011. – Vol. 95 (3). – P. 841–852.

208. The influence of diabetes mellitus on male reproductive function: a poorly investigated aspect of male infertility / Mallidis C., Agbaje I., McClure N., Kliesch S. // Urologe A. – 2011. – Vol. 50 (1). – P. 33–37.

209. The link between erectile and cardiovascular health: the canary in the coal mine / Meldrum D.R., Gambone .JC., Morris M.A. et al. // Epub – 2011,

274. May 31.

210. The role of varicocele repair in the new era of assisted reproductive technology / Marcello Cocuzza, Mariana Amora Cocuzza, Frances Monette Papa Bragais, Ashok Agarwal // Clinics. – 2008. – N 63. –P. 395–404.

211. Tournaye H. Male factor infertility and ART / Tournaye H. // Asian J Androl. –2011, Dec 19.

212. Treatnent of infertility in men with spinal cord injury / Brackett N.L,

278. Lynne C.M., Ibrahim E. et al. // Nat Rev Urol. – 2010. – Vol. 7 (3). –

P.162–172.

213. Tuttelmann F. Genetics of male infertility / Tuttelmann F., Gromoll J., Kliesch S. // Urologe A. – 2008. –Vol. 47 (12). –P. 1561–1567.

214. Updates on the relation of weight excess and reproductive function in men: sleep apnea as a new area of interest / Hammoud А.О., Carrell D.T., Gibson M. et al. // Asian J Androl. – 2011, Dec 5.

215. Urinary concentrations of parabens and serum hormone levels, semen quality parameters, and sperm DNA damageT / Meeker J.D., Yang T., Ye X. et al. // Environ Health Perspect. – 2011. – Vol. 119 (2). –P. 252–257.

216. Varghese A.C. Male gamete survival at stake: causes and solutions / Varghese A.C., du Plessis S.S., Agarwal A. // Reprod Biomed Online. – 2008. – Vol. 17 (6). – P. 866–880.

217. Varicocele repair improve male infertility? An evidence–based perspective randomized, controlled trial / Abdel–Meguid Т.А/, Al–Sayyad A., Tayib A., Farsi H.M. // Eur Urol. – 2011. – Vol. 59 (3). – P. 455–461.

218. Varicocele repair: does it still have a role in infertility treatment? /

286. Nevoux P., Mitchell V., Chevallier D. et al. // Curr Opin Obstet Gynecol. – 2011. – Vol. 23 (3). – P. 151–157.

219. Varicocele, hypoxia and male infertility. Fluid mechanics nalysis of the impaired testiculsr venous drainage system / Gat Y., Zukerman Z.,

288. Chakraborty J. et al // Hum. Reprod. – 2005. – Vol. 20. – P. 2614–2619.

220. Weber R.F.A. Эндокринные нарушения / Weber R.F.A.// Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 113–116.

221. What is new in cryptorchidism and hypospadias––a critical review on the testicular dysgenesis hypothesis / Thorup J., McLachlan R., Cortes D. et al. //

J Pediatr Surg. – 2010. – Vol. 45 (10). – Р. 2074–2086.

222. Wieacker P.F. Нарушения пренатального полового развития / Wieacker P.F. // Клиническая андрология: под. ред. В.–Б. Шилла, Ф. Комхаира, Т. Харгрива: пер. с англ. Д.А. Бедретдиновой, Т.Н. Гармановой; под ред. О.И. Аполихина, И.И. Абдуллина. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2011. – С. 387–398.

223. World Health Organization reference values for human semen characteristics. / Cooper T.G., Noonan E., von Eckardstein S. et al // Hum Reprod Update. – 2010. – Vol. 16 (3). – P. 231–245.

 

В начало статьи

 

Поділитися з друзями: