Нічний енурез

Діагностика

Інформація та поради

Діти до 5 років

Початкове лікування

Подальше лікування

 

[1, 2]

У цьому керівництві подано рекомендації щодо оцінки та лікування нічного нетримання сечі [3] в дітей і підлітків. Настанови стосуються осіб до 19 років із симптомами нічного нетримання сечі. Немає нижньої вікової межі для розгляду переваг терапевтичного втручання у дітей молодшого віку (до 7 років), у яких раніше не розглядали потребу в лікуванні нічного нетримання сечі.

Нічне нетримання сечі – це стресове явище для дітей та підлітків, яке має великий вплив на їхню поведінку, емоційний стан і соціальне життя, а також спричиняє стрес у батьків.

Нетримання сечі під час сну є досить поширеною проблемою. Його частота знижується з віком. Нетримання сечі, яке спостерігається рідше ніж 2 ночі на тиждень, становить 21% у дітей віком 4,5 року та 8% – 9,5 року. Більш часте нетримання трапляється рідше: у 8% дітей віком 4,5 року та у 1,5% – 9,5 року.

Причини нічного енурезу остаточно не з’ясовані. Існує низка фізіологічних розладів, які можуть бути пов’язані з цим явищем: труднощі з пробудженням, поліурія і дисфункція сечового міхура. Часто нічне нетримання сечі у дітей є спадковим.

Лікування нічного нетримання сечі позитивно впливає на почуття власної гідності пацієнтів. Якщо терапія першого вибору не була ефективною, лікар має наполягати на застосуванні інших підходів до лікування.

Принципи лікування

• Надайте підтримку, проведіть діагностику та лікування відповідно до обставин і потреб дитини та батьків.
• Не виключайте необхідність проведення терапії нічного енурезу у дітей до 7 років тільки на основі їхнього віку.
• Поясніть батькам (або особам, які доглядають за дітьми), що нічне нетримання сечі не є провиною дитини/підлітка і не слід вживати каральних заходів.
• Здійснюйте регулярний медичний огляд пацієнтів, які отримують повторні курси фармакотерапії нічного нетримання сечі.

Діагностика В начало статьи

• Розгляньте питання, що стосуються нічного енурезу, денних симптомів [4], відвідування туалету і вживання рідини (табл. 1). З'ясуйте, чи буде доцільним батькам або дитині записувати дані про вищевказане, якщо це може бути корисним для діагностики та лікування даної патології.
• Якщо нічне нетримання сечі розпочалося останніми кількома днями або тижнями, призначте аналіз сечі та обміркуйте, чи могло це явище бути спричинене системним захворюванням (табл. 2).
• Якщо нічний енурез є вторинним (у дитини або підлітка не було вказаних симптомів упродовж 6 чи більше місяців, при цьому лікування або допомога були відсутні), з’ясуйте можливі тригери (див. табл. 2).
• Виявіть супутні захворювання чи інші фактори, які можуть бути пов’язані з нічним нетриманням сечі (особливо ті, що перераховані в таблиці 2), та визначте подальші діагностичні заходи і/чи необхідність направлення до інших спеціалістів.
• Не призначайте аналіз сечі у плановому порядку, за винятком таких випадків:
• якщо дане захворювання розпочалося нещодавно (протягом останніх кількох днів або тижнів);
• наявні денні симптоми;
• є ознаки погіршання стану здоров’я;
• анамнез, симптоми чи ознаки вказують на інфекцію сечової системи;
• анамнез, симптоми чи ознаки свідчать про цукровий діабет.

Таблиця 1. Збирання анамнезу в дітей і підлітків із симптомами нічного нетримання сечі

Особливості та симптоми	Інтерпретація/дії лікаря
Особливості нічного нетримання сечі
Упродовж скількох ночей на тиждень спостерігається нетримання сечі? Скільки разів за ніч трапляється нетримання сечі? Чи об’єм сечі видається великим? У який саме час протягом ночі відбувається нетримання сечі? Чи дитина/підліток прокидається після сечовипускання під час сну?	Енурез, який спостерігається щоночі, є тяжким Імовірність того, що він минеться самовільно, набагато нижча, ніж у разі нечастих випадків нічного нетримання сечі Виділення великого об’єму сечі протягом перших годин сну є типовим тільки для нічного енурезу Виділення сечі у різному об’ємі, часто більш ніж один раз за ніч, є типовим для нічного нетримання сечі та денних симптомів, можливою причиною яких є гіперактивний сечовий міхур
Денні симптоми
Як часто у дитини виникає потреба сечовипускання: часто (більше 7 разів) або рідко (менше 4 разів)? Чи виникає потреба термінового сечовипускання протягом дня? Чи відбувається нетримання сечі упродовж дня? Чи спостерігається напруження живота або слабкий струмінь сечі під час сечовипускання? Чи відчуває дитина біль під час сечовипускання?	Денні симптоми можуть свідчити про розлади сечового міхура, наприклад про гіперактивний сечовий міхур Біль під час сечовипускання може вказувати на інфекції сечової системи Проведіть аналіз сечі Якщо денні симптоми є тяжкими: • обміркуйте подальші діагностичні заходи та/або необхідність направлення до іншого спеціаліста; • розгляньте доцільність першочергової діагностики та лікування денних симптомів; • зрідка це може свідчити про наявність захворювання сечової системи
Відвідування туалету
Чи уникає дитина відвідувань певних туалетів, наприклад шкільного? Дитина відвідує туалет частіше чи рідше, ніж її ровесники? Чи денні симптоми спостерігаються лише у деяких ситуаціях?	Дайте відповідні поради щодо заохочування дитини до нормального відвідування туалету (див. далі)
Вживання рідини
Який об’єм рідини дитина випиває протягом дня? Чи вона п’є менше у зв’язку з нічним нетриманням сечі? Чи батьки або особи, які доглядають за дитиною, обмежують вживання нею рідини у зв’язку з нічним нетриманням сечі?	Прийом недостатньої кількості рідини може маскувати наявність розладу функціонування сечового міхура та перешкоджати досягненню його адекватного об’єму Дайте відповідні поради щодо вживання рідини (див. далі)

Таблиця 2. Оцінка системних причин або тригерів і супутніх захворювань

Системні причини, тригери, супутні захворювання та інші фактори	Дії у разі підозри
Інфекції сечової системи	Проведіть обстеження та лікування згідно з відповідним протоколом
Закрепи та/або нетримання випорожнень	Проведіть обстеження та лікування згідно з відповідними рекомендаціями [5]
Цукровий діабет	Направте негайно (у той самий день) дитину до багатопрофільної групи фахівців з лікування цукрового діабету в дітей для подальшого обстеження і надання невідкладної допомоги
Медичні, емоційні та фізичні тригери	З'ясуйте необхідність подальшого обстеження чи лікування будь–якого з виявлених тригерів
Рецидивуючі інфекції сечової системи в анамнезі Виявлені або підозрювані фізичні чи неврологічні проблеми Відхилення в розвитку або труднощі в концентруванні уваги чи в засвоєнні знань і навичок Проблеми у родині (стресове оточення) чи вразлива дитина або члени родини	Визначте подальші діагностичні заходи та/або необхідність направлення до іншого спеціаліста
Поведінкові або емоційні проблеми	Обміркуйте подальші діагностичні заходи та/або необхідність направлення до іншого спеціаліста Розгляньте необхідність залучення спеціаліста для проведення психологічної експертизи З'ясуйте можливість лікування з урахуванням особливих потреб родини
Жорстоке ставлення до дитини/підлітка [6]	Для виявлення жорстокого ставлення до дитини слід керуватися відповідними рекомендаціями

⁵ Реферативний огляд рекомендацій «Закрепи у дітей та підлітків» (NICE, травень 2010 р.) опубліковано в журналі «Дитячий лікар» 2010, № 3, с. 82–89.

⁶ Оцініть можливість жорстокого ставлення до дитини, якщо: дитина або підліток повідомляє про навмисне сечовипускання; помічено, що батьки карають дитину/підлітка за нічне нетримання сечі (або батьки самі повідомляють про це), незважаючи на пояснення медичного працівника, що ці симптоми є мимовільними; у дитини або підлітка спостерігається вторинне нетримання сечі вдень або вночі, яке триває незважаючи на адекватну діагностику і лікування, за винятком випадків, коли є медична причина (наприклад інфекція сечової системи) або чітко встановлено стресову ситуацію, не пов’язану з жорстоким ставленням (наприклад тяжка втрата, розлучення батьків).

План ведення пацієнтів

Розкажіть дитині та її батькам про захворювання, поясніть цілі та ефекти лікування, його переваги та недоліки (див. відповідні підрозділи далі); наприклад про те, що аларм-терапія має довготривалий ефект, а лікування десмопресином є дієвим для отримання швидкого короткочасного результату.

З’ясуйте наступне:

• чого дитина та її батьки очікують від лікування?
• чи короткострокова «сухість» є пріоритетом для життя в родині або поза її межами (наприклад ночівля під час поїздки на відпочинок)?
• якою є думка дитини про нічне нетримання сечі у неї, зокрема що є головною проблемою і чи це потребує лікування?

Обговоріть фактори, які можуть впливати на лікування та потребу в підтримці, а саме:

• умови для сну (чи дитина має власне ліжко або власну спальню; як далеко від неї сплять батьки);
• вплив нічного нетримання сечі на дитину та її родину;
• чи дитина та її батьки мають необхідний рівень прихильності, включаючи наявність часу, для здійснення лікування;
• чи батьки потребують підтримки, особливо якщо у них виникають труднощі з подоланням тягаря нічного нетримання сечі або якщо вони гніваються, відчувають негативні емоції чи звинувачують дитину/підлітка.

Інформація та поради В начало статьи

Інформація для дитини або підлітка та родини

Надайте інформацію відповідно до потреб дитини та батьків:

• про групи підтримки;
• про практичні способи зменшення тягаря нічного нетримання сечі, наприклад за допомогою використання захисних засобів для ліжка та виробів для одноразового застосування чи таких, які легко випрати.

Поради для дитини або підлітка та родини

Вживання рідини, дієта та відвідування туалету

Поясніть дітям та їхнім батькам, що:

• адекватне щоденне вживання рідини є важливим (табл. 3);
• кількість рідини, яку потребує дитячий організм, залежить від температури навколишнього середовища, харчового раціону та фізичних навантажень;
• напоїв з умістом кофеїну слід уникати;
• потрібно дотримуватися здорового харчування і не обмежувати раціон для лікування нічного енурезу;
• важливо відвідувати туалет для сечовипускання регулярно протягом дня і перед сном (від 4 до 7 разів на день). Паралельно до призначеного лікування батьки повинні заохочувати дитину регулярно відвідувати туалет.

​Таблиця 3. Приблизний добовий об’єм споживання напоїв для дітей та підлітків

Вік, роки	Стать	Загальний об’єм рідини на добу, мл
4-–8	Дівчатка	1000-–1400
	Хлопчики	1000–-1400
9–-13	Дівчатка	1200-–2100
	Хлопчики	1400–-2300
14-–18	Дівчатка	1400-–2500
	Хлопчики	2100–-3200

Система винагород

• Поясніть батькам, що слід застосовувати систему винагород як саму по собі, так і для доповнення лікування нічного нетримання сечі. Винагородою слід заохочувати очікувану поведінку дитини, а не відсутність мимовільного сечовипускання під час сну («сухе ліжко»). Наприклад, винагороду можна давати за:
• вживання рекомендованого об’єму рідини протягом дня;
• відвідування туалету для сечовипускання перед сном;
• участь у лікуванні (наприклад прийом ліків або заміна простирадла).
• Поінформуйте батьків, що вони не повинні використовувати підхід, який передбачає покарання або забирання попередньо отриманих нагород.

Піднімання і пробудження [5]

Надайте батькам і дітям таку інформацію щодо піднімання і пробудження протягом ночі:

• ні піднімання, ні пробудження не забезпечать «сухе ліжко» у довготривалій перспективі;
• пробудження слід використовувати тільки як практичний засіб у межах короткочасного лікування нічного нетримання сечі;
• у підлітків, які не відповіли на лікування, може бути корисним підхід, який передбачає самоорганізоване пробудження (наприклад за допомогою будильника мобільного телефону або годинника).

Тренувальні програми

Не використовуйте:

• підходи, які переривають нормальне сечовипускання або заохочують нечасте сечовипускання протягом дня;
• тренінг «сухого ліжка» [6] з будильником або без нього.

Діти до 5 років В начало статьи

Рекомендації у цьому підрозділі стосуються ситуації, коли лікар може запропонувати корисні поради і підходи для дітей віком до 5 років з нічним енурезом.

• Запевніть батьків, що у багатьох дітей до 5 років спостерігається мимовільне сечовипускання вночі (наприклад приблизно в однієї дитини з п'яти віком 4,5 року це відбувається принаймні раз на тиждень).
• З'ясуйте, чи були спроби привчити дитину до туалету. Якщо ні, то надайте відповідні поради і підтримку. Порадьте батькам привчати дитину до туалету, за винятком випадків, коли є причини не робити таких спроб.
• Порадьте батькам відводити/відносити дитину до туалету, якщо вона прокидається вночі.
• Запропонуйте спробувати протягом двох ночей підряд не використовувати звичайні підгузки або труси-підгузки у дітей, яких привчали до туалету протягом дня упродовж щонайменше 6 міс. Порадьте батькам скористатися альтернативними засобами захисту ліжка. Розгляньте доцільність більш тривалої спроби:
• якщо умови родини дають змогу це здійснити;
• у дітей більш старшого віку серед пацієнтів до 5 років;
• у разі досягнення меншої кількості нічного нетримання сечі.
• Оцініть доцільність подальшої діагностики з метою виключення захворювань у дітей від 2 років, які, незважаючи на усвідомлення потреби відвідувати туалет і оволодіння відповідними навичками, все ще намагаються подолати нетримання сечі як вдень, так і вночі.
• Проведіть відповідне обстеження з метою виявлення закрепів згідно з рекомендаціями «Закрепи у дітей і підлітків», оскільки хронічні закрепи є частою причиною нетримання сечі та калу в дітей молодшого віку.

Початкове лікування В начало статьи

Алгоритм початкового лікування представлено на схемах 1-3.

Схема 1. Початкове лікування нічного нетримання сечі у дітей і підлітків

 

Схема 2. Алгоритм аларм-терапії у дітей і підлітків з нічним нетриманням сечі

1 Відповідь на лікування – у дитини було 14 ночей підряд без нічного нетримання сечі або кількість ночей з мимовільним сечовипусканням на тиждень зменшилася на 90%. 2 Ранні ознаки відповіді на аларм-терапію можуть включати: менший розмір вологих плям, пробудження від будильника, пізніше спрацювання сигналу будильника та менше сигналів за ніч, менше ночей із симптомами нетримання сечі. 3 Часткова відповідь на лікування – ситуація щодо нічного нетримання сечі поліпшилася, але повної відповіді (див. примітку вище) не досягнуто.

 

Схема 3. Алгоритм лікування десмопресином нічного нетримання сечі у дітей і підлітків

1 Ознаки відповіді на терапію десмопресином можуть включати: • менший розмір вологих плям; • нижчу частоту епізодів нетримання сечі за ніч; • меншу кількість ночей із симптомами нетримання.

Аларм-терапія

Призначте аларм-терапію згідно з алгоритмами, представленими на схемах 1 і 2. При цьому розгляньте необхідність використання аларм-терапії, пристосованої до потреб і/або можливостей дітей із:

• порушеннями слуху (наприклад оцініть доцільність використання будильника з вібросигналом);
• труднощами у засвоєнні знань і навичок та/або фізичною недієздатністю.

Не виключайте можливості використання аларм-терапії у дітей і підлітків:

• як із денними симптомами, так і з нічним енурезом;
• із вторинним нічним нетриманням сечі.

Використання будильника разом із системою винагород

Поінформуйте дітей та їхніх батьків про переваги використання аларм-терапії разом із системою винагород. При цьому винагороди мають надаватися за очікувану поведінку (наприклад пробудження від сигналу будильника, відвідання туалету, повернення в ліжко і повторне включення будильника).

Заохочуйте дітей та батьків до обговорення і узгодження їхньої ролі та відповідальності за використання будильника і винагород.

Інформація, поради і підтримка

Переконайтеся, що поради та підтримка щодо використання будильника є придатними, та узгодьте з дитиною та батьками, як це має застосовуватися. Вони можуть потребувати значної допомоги у навчанні тому, як використовувати аларм-терапію.

Поінформуйте дитину та батьків про таке:

• метою аларм-терапії є:
• розпізнавання позивів до сечовипускання;
• пробудження для відвідування туалету або утримання сечі протягом сну;
• набуття з часом навичок утримання сечі під час сну або спонтанного пробудження і припинення сечовипускання в ліжко;
• застосування аларм-терапії має довготривалий ефект;
• використання будильника потребує безперервної прихильності до його використання, участі в процесі та докладанні зусиль;
• використання будильника може порушувати сон, при цьому може бути необхідною допомога батьків для того, щоб прокинутися від сигналу;
• це підходить не для всіх родин;
• може виникнути потреба записувати результати;
• що потрібно робити, коли дзвонить будильник, як користуватися будильником і як долати проблеми;
• може знадобитися кілька тижнів для досягнення ефективності аларм-тераії та ще кілька – для досягнення «сухих» ночей;
• якщо після припинення лікування знову спостерігається нічне нетримання сечі, можна повторно розпочати аларм-терапію негайно, без консультації лікаря.

Лікування десмопресином

Призначте терапію десмопресином [7] згідно з алгоритмами, представленими на схемах 1 і 3. При цьому не виключайте можливості його призначення дітям із:

• денними симптомами і нічним енурезом. Проте не призначайте цей препарат дітям лише з денними симптомами;
• серпоподібноклітинною анемією, якщо вони можуть витримати обмеження вживання рідини упродовж ночі. Надайте поради щодо припинення прийому десмопресину в періоди серпоподібноклітинного кризу;
• емоційними чи поведінковими проблемами, відхиленнями у розвитку або труднощами в концентруванні уваги чи в засвоєнні знань і навичок, якщо вони можуть витримати обмеження вживання рідини упродовж ночі.

У дітей і підлітків, яким призначено десмопресин, не проводьте у плановому порядку вимірювання:

• ваги;
• електролітів сироватки;
• артеріального тиску;
• осмотичної концентрації сечі.

Інформація і поради

Поінформуйте дитину та батьків про те:

• що у багатьох пацієнтів спостерігається зниження частоти мимовільного сечовипускання, однак після припинення лікування може розвинутися рецидив;
• як діє десмопресин;
• що важливо обмежити вживання рідини за 1 год до прийому препарату й упродовж 8 год після;
• що препарат слід приймати перед сном;
• як потрібно підвищити дозу, якщо відповідь на початково призначену дозу не є адекватною;
• що лікування має тривати 3 міс;
• що можуть бути використані повторні курси прийому препарату.

Лікування рецидивів нічного нетримання сечі

Розгляньте доцільність аларм-терапії як альтернативи продовженню медикаментозного лікування пацієнтів із рецидивами нічного енурезу, якщо застосування будильника буде доречним і бажаним.

Проводьте регулярну оцінку фармакотерапії у дітей, які отримують повторні курси медикаментозного лікування нічного нетримання сечі.

Подальше лікування В начало статьи

Десмопресин у комбінації з антихолінергічним препаратом

Розгляньте доцільність призначення десмопресину в комбінації з антихолінергіком у дітей:

• яких обстежив лікар, котрий спеціалізується на веденні пацієнтів з нічним нетриманням сечі, що не піддається аларм-терапії і/або лікуванню десмопресином, і які:
• частково відповідають на монотерапію десмопресином або
• не відповідають на монотерапію десмопресином, або
• не відповідають на аларм-терапію у комбінації з десмопресином;
• яких обстежив лікар з досвідом призначення цієї комбінації і в яких наявні денні симптоми та нічний енурез.

Не використовуйте антихолінергічний препарат:

• як монотерапію у дітей з нічним нетриманням сечі без денних симптомів;
• у комбінації з іміпраміном.

Часткова відповідь

Розгляньте доцільність продовження лікування дітей з нічним енурезом, які частково відповіли на терапію десмопресином і антихолінергіком, оскільки протягом наступних 6 міс ситуація щодо нічного нетримання сечі може поліпшитися.

Повторні рецидиви

Розгляньте доцільність повторних курсів комбінації десмопресину і антихолінергіка в дітей, у яких часто спостерігаються рецидиви після успішної терапії цими препаратами.

Інформація і поради

Поінформуйте дитину та батьків, що:

• ефективність лікування важко передбачити, але у більшості дітей і підлітків частота мимовільного сечовипускання є нижчою унаслідок прийому десмопресину і антихолінергіка, ніж у результаті монотерапії десмопресином;
• комбінацію препаратів можна приймати перед сном;
• лікування має тривати 3 міс;
• можуть бути призначені повторні курси прийому препарату.

Лікування іміпраміном

• Не використовуйте трициклічні антидепресанти як терапію першої лінії для лікування нічного енурезу у дітей.
• За потреби застосування трициклічних антидепресантів призначте іміпрамін.
• Розгляньте доцільність призначення іміпраміну пацієнтам, які не відповіли на жодне лікування, після того як їх обстежив лікар, котрий спеціалізується на веденні дітей з нічним нетриманням сечі, що не піддається аларм-терапії і/або лікуванню десмопресином.
• Кожні 3 міс обстежуйте дітей і підлітків, яким призначено повторні курси іміпраміну.
• На завершальних етапах лікування знижуйте дозу іміпраміну поступово.

Інформація і поради

Поінформуйте дитину та батьків:

• що у багатьох пацієнтів спостерігається зниження частоти мимовільного сечовипускання, але після припинення лікування відбувається рецидив;
• як діє іміпрамін;
• що препарат слід приймати перед сном;
• що дозу потрібно підвищувати поступово;
• що лікування має тривати 3 міс;
• що може бути доцільним використання повторних курсів прийому препарату;
• про небезпеку передозування, важливість прийому саме призначеної дози та про необхідність зберігання препарату в безпечному місці.

Реферативний огляд підготувала Наталія Ткаченко
за матеріалами «Nocturnal enuresis. NICE clinical
guideline 111» (www.nice.org.uk)

Ключові пріоритети для втілення в клінічну практику

Принципи лікування

• Поінформуйте дітей та їхніх батьків, що нічне нетримання сечі не є провиною дитини і що не слід вживати каральних заходів під час лікування цього стану. • Надайте підтримку, проведіть діагностику та лікування відповідно до обставин і потреб дитини та батьків. • Не виключайте необхідності проведення терапії нічного енурезу у молодших дітей (до 7 років) тільки на основі їхнього віку.

Діагностика і планування ведення пацієнтів

• Обговоріть з батьками, чи потребують вони підтримки, особливо якщо в них є труднощі з подоланням тягаря нічного нетримання сечі або якщо вони гніваються, відчувають негативні емоції чи звинувачують дитину. • Оцініть доцільність аларм–терапії або медикаментозного лікування залежно від віку пацієнта, частоти випадків нічного енурезу, а також мотивації і потреб родини.

Поради щодо вживання рідини, дотримання дієти і відвідування туалету

Перед тим, як розпочати подальше лікування нічного нетримання сечі, з’ясуйте, чи вживає дитина надмірно або недостатньо рідини і чи відвідування туалету є нормальним.

Система винагород

Поясніть батькам, що слід застосовувати систему винагород як саму по собі, так і для доповнення лікування нічного енурезу. Винагородою слід заохочувати очікувану поведінку дитини, а не відсутність мимовільного сечовипускання під час сну («сухе ліжко»). Наприклад, винагорода може бути передбачена за: • вживання рекомендованого об’єму рідини протягом дня; • відвідування туалету для сечовипускання перед сном; • участь у лікуванні (наприклад прийом ліків або заміна простирадла).

Початкове лікування

Призначте аларм–терапію як лікування першої лінії дітям і підліткам з нічним нетриманням сечі, у яких застосування порад щодо вживання рідини і відвідування туалету, а також використання відповідної системи нагород не були ефективними, за винятком випадків, коли: • аларм–терапія є небажаною або • аларм–терапія не є доречною, особливо якщо: – епізоди енурезу під час сну не є частими (менше 1–2 на тиждень); – батькам емоційно важко упоратися з тягарем нетримання сечі; – батьки гніваються, відчувають негативні емоції чи звинувачують дитину. Призначте десмопресин дітям від 7 років, якщо: • швидке настання та/або коротка тривалість ефекту є пріоритетом або • аларм–терапія є недоцільною чи небажаною.

Відсутність відповіді на початкове лікування

Направте дітей з нічним енурезом, які не відповіли на застосування курсів аларм–терапії та/або десмопресину, на подальший огляд і діагностику для виявлення факторів, які можуть бути пов’язані з поганою відповіддю на лікування (гіперактивний сечовий міхур, наявність захворювання або соціально–емоційні фактори).

Примечания

1. Опубліковано в журналі «Дитячий лікар», 2012, № 1-2, с. 65-74.

2. Ремендації Національного інституту здоров’я і клінічного вдосконалення (National Institute for Health and Clinical Excellence, NICE [Велика Британія]) (жовтень 2010 р.).

3. Екерти, які розробляли це керівництво, мали різні погляди на визначення поняття «енурез». Термін «нічне нетримання сечі» у цих рекомендаціях використовують для опису такого симптому, як мимовільне нетримання сечі під час сну, для частоти або патофізіологічних причин якого немає пояснень.

4. Деі симптоми – показники функціонування сечової системи, такі як нетримання сечі, частота сечовипускання та його невідкладність, що спостерігаються упродовж дня.

5. «Пнімання» означає віднести або відвести дитину до туалету. Під «підніманням без пробудження» мають на увазі відсутність докладених зусиль для переконання у тому, що дитина повністю прокинулася. «Пробудження» означає розбудити дитину для того, щоб вона відвідала туалет.

6. Трінг «сухого ліжка» («dry bed training») – це тренувальна програма, яка може поєднувати різні підходи для корекції поведінки та передбачати нагороди, покарання, тренування, пробудження від сну для відвідування туалету; проводиться з будильником або без нього.

7. Лірські засоби слід призначати згідно з інструкцією для медичного застосування препарату.