Динаміка показників спермограми при лікуванні ідіопатичної чоловічої неплідності препаратом Новофертил

На сьогоднішній день до 75 % випадків чоловічої неплідності не мають встановленої та науково доведеної етіології. Зростає роль оксидативного стресу як однієї з причин порушень фертильності у чоловіків, що призводить до порушення цілісності ДНК ядер і рухливості сперматозоїдів.

У статті оцінено клінічну ефективність антиоксидантної та метаболічної терапії препаратом Новофертил. На фоні лікування спостерігалося значне покращання параметрів спермограми та потенціалу фертильності чоловіків.

Ключові слова: ідіопатична чоловіча неплідність, оксидативний стрес, спермограма, антиоксидантна терапія, Новофертил.

Успішне лікування чоловічої неплідності є надзвичайно важливим як для соціуму в цілому, так і для щасливого життя конкретної сім’ї, оскільки в не менш ніж 50 % випадків причиною безплідного шлюбу є чоловічий фактор [1-3]. За даними різних авторів, попри інтенсивний розвиток андрології та репродуктології від 30 до 75 % випадків чоловічого безпліддя не мають встановленої причини [2]. Звичайно, ідіопатичні форми неплідності – це форми з поки ще не вивченим етіопатогенезом. Ідіопатичну форму безпліддя діагностують у разі відсутності запліднення впродовж року регулярного статевого життя пари та за неможливості визначення причини, що спричиняє хворобу.

Одними із ймовірних причинних факторів порушень фертильності є оксидативний стрес (ОС) та недостатнє надходження в організм чоловіка з раціону необхідних для дозрівання сперматозоїдів поживних речовин (вітамінів, амінокислот, мікроелементів). Цьому є безліч підтверджень.

Під впливом різних чинників (паління, хронічний стрес, нераціональне харчування, варикоцеле, радіо-, хіміотерапія та ін.) значно зростають концентрації реактивних форм кисню, що утворюються в живих клітинах як побічний продукт нормального кисневого метаболізму і відіграють важливу роль у передачі клітинних сигналів. Унаслідок цього розвивається ОС, що призводить до порушення внутрішньоклітинних структур. Високі рівні реактивних форм кисню відмічаються у спермі від 25 до 40 % неплідних чоловіків [1, 2]. Багатьма дослідженнями доведено основну роль ОС в етіології пошкодження цілісності ДНК сперматозоїдів [4-9].

Роль генетичних порушень, у т.ч. фрагментації ДНК сперматозоїдів, у зниженні чоловічої фертильності в даний час є доведеною. Ці наукові дані можуть стати за основу теорії, яка б пояснила патогенез ідіопатичної неплідності чоловіків [10-14]. Високі рівні фрагментації ДНК зазвичай спостерігаються в сперматозоїдах неплідних чоловіків [15-18]. Пошкодження цілісності ДНК сперматозоїдів, а це по суті одно- та двониткові розриви подвійної спіралі ДНК, негативно впливає на потенціал чоловічої фертильності [10-14]. При перевищенні індексу подібного пошкодження (фрагментації) ДНК сперматозоїдів > 30 % вірогідність настання вагітності in vivo знижується до 1% [10, 19]. Крім того, залучення таких сперматозоїдів до циклів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) може призвести до генетичних хвороб, вроджених вад розвитку і дитячих онкологічних захворювань [4, 19, 20]. Діагностична цінність аналізу на фрагментацію ДНК сперматозоїдів у прогнозуванні результатів лікування ідіопатичної чоловічої неплідності за допомогою ДРТ є вищою, ніж у класичного методу дослідження еякуляту – спермограми [21].

Існують два фактори, які захищають ДНК сперми від ОС: характерна суперкомпактна упаковка ДНК сперматозоїдів і антиоксиданти сім’яної плазми [20]. ОС може розвинутися в результаті невідповідності між рівнем реактивних форм кисню і антиоксидантними можливостями [21]. Загалом зв’язки у ДНК і фосфодиефірні основи дуже сприйнятливі до переокислення. Крім того, сперматозоїди особливо чутливі до викликаного ОС пошкодження, тому що у їхніх плазматичних мембранах містяться поліненасичені жирні кислоти у великій кількості, а у цитоплазмі – ферменти-­антиоксиданти у низькій концентрації [22-25].

Останніми роками фармацевтичні компанії ведуть розробку препаратів, які покращили б потенціал фертильності чоловіків. Дія більшості з них заснована на антиоксидантних та метаболічних властивостях компонентів, що входять до їх складу. Серед таких лікарських засобів для лікування неплідності на особливу увагу заслуговує комплексний препарат Новофертил. Він містить L-карнітин, L-аргінін, L-глутатіон, коензим Q₁₀, цинк, мідь, селен, вітаміни В₆, В₉ (фолієва кислота), В₁₂, С, D та Е.

Є безліч робіт щодо позитивного впливу компонентів Новофертилу на показники спермограми. Результати досліджень показали, що карнітини відіграють важливу роль у забезпеченні морфофункціональних властивостей сперматозоїдів (рухливість, морфологія, концентрація, загальна кількість в еякуляті) [26-32]. Виявлено, що L-карнітин та ацетил-L-карнітин впливають на енергетичний метаболізм сперматозоїдів [33]. Карнітини також чинять протективну дію щодо сперматозоїдів, зменшуючи продукцію вільних радикалів та покращуючи захист від них [26-32].

У ході дослідження [34] вивчено вплив ще одного компонента, що входить до складу препарату Новофертил, – аргініну – на морфофункціональні показники сперматогенезу щурів при опроміненні рентгенівськими променями. Встановлено, що введення в шлунок аргініну (48 днів) корегує індуковане опроміненням порушення сперматогенезу, яке супроводжувалося пошкодженням сперматогенного епітелію, зниженням концентрації сперматозоїдів, їх рухливості і життєздатності.

Важлива роль належить L-глутатіону у зв’язу­ванні вільних радикалів, відновленні пероксиду водню та інших пероксидів, що запобігає розвитку вільнорадикальних процесів. Механізм захисту полягає в окисненні SH-групи самого L-глутатіону з утворенням окисненої форми і збереженням SH-груп білків в активній відновленій формі [26-32].

Коензим Q₁₀ діє як антиоксидант і речовина, що забезпечує енергетичний метаболізм та цілісність джгутиків сперматозоїдів. Дослідженням [27] продемонстровано позитивний вплив коензиму Q₁₀ на якісні характеристики еякуляту.

Відомо, що цинк є важливим мікроелементом для продукції сперматозоїдів. У неплідних чоловіків мають місце більш низькі рівні цинку сім’яної плазми, ніж у фертильних [27]. Мідь є нормальною складовою сперми і структурним компонентом проміжної частини джгутиків сперматозоїдів, присутня в сім’яній плазмі. Вимірюючи рівень міді в різних порціях еякуляту, дослідники [35] встановили, що він був значно вищим у перших порціях і нижчим у наступних. Хоча мідь знаходиться в усіх органах репродуктивної системи, вважається, що основним місцем її локалізації є яєчка. Селен – сильний антиоксидант, що, як припускають, стабілізує цілісність джгутика сперматозоїда. Дефіцит селену пов’язують зі слабкою рухливістю сперматозоїдів. Разом із тим потрапляння селену до організму у достатній кількості може підвищити рухливість сперматозоїдів [31].

Вітамін B₉ (фолієва кислота) має велике значення для синтезу нуклеїнових кислот. Її недостатність призводить до проблем з клітинним поділом, що відіграє основну роль у сперматогенезі. Вітамін B₆ покращує рухливість сперматозоїдів та їх здатність проникати в яйцеклітину. Вітамін B₁₂ задіяний в дозріванні клітин та синтезі ДНК. Дефіцит вітаміну B₁₂ спричиняє зменшення числа і рухливості сперматозоїдів [31]. Вітамін C – ­антиоксидант – присутній в сім’яній плазмі. За результатами дослідження [32], підвищення вмісту вітаміну C у раціоні сприяло поліпшенню якості сперматозоїдів у курців. Вітамін Е стимулює сперматогенез на всіх його етапах, що веде до збільшення кількості сперматозоїдів. Також за рахунок сильних антиоксидантних властивостей вітамін Е захищає дозріваючі сперматозоїди від вільних радикалів, покращуючи їхні морфологічні параметри [26, 28, 31]. Зовсім нещодавно рядом досліджень було доведено досі невідому фізіологічну роль вітаміну D у стероїдо- та сперматогенезі, що значно розширило його застосування у субфертильних чоловіків [36].

Мета дослідження полягала у вивченні динаміки змін показників спермограми при лікуванні ідіопатичної чоловічої неплідності препаратом Новофертил.

Матеріали та методи дослідження

Відбір дослідного матеріалу. У процесі виконання дослідження проаналізовано зразки сперми 62 чоловіків. Усі вони консультувались з приводу неплідності в Науково-практичному центрі профілактичної та клінічної медицини, який є клінічною базою кафедри урології НМУ імені О. О. Богомольця, клініці «Андроцентр» та госпіталі м. Новара (Італія). Пацієнти були репродуктивного віку (від 26 до 38 років) з історією безплідності у парі протягом ≥ 1 року. Учасники отримували препарат Новофертил (Salix, Італія) по 1 капсулі двічі на добу впродовж 12 тиж. Кожна капсула масою 875 мг містить L-карнітин, L-аргінін, L-глутатіон, коензим Q₁₀, цинк, мідь, вітаміни В₆, В₁₂, С, D, Е, фолієву кислоту та селен.

Спермограма. Параметри спермограми оцінювали до та після курсу лікування. Зразки для дослідження збирали згідно з вимогами ВООЗ (2010) методом мастурбації після 2-6 днів утримання від статевого акту [37]. Після цього виконували зрідження зразків протягом як мінімум 30 хв при кімнатній температурі. Показники спермограми (об’єм сперми, концентрація сперматозоїдів, їхня рухливість, морфологія та відсоток живих форм) аналізували за допомогою світлооптичної мікроскопії (світлооптичного мікроскопа Carl Zeiss, Німеччина) у відповідності з директивами щодо проведення спермограм (ВООЗ, 2010) [37].

Статистичний аналіз. Дані в таблиці представлені як середнє значення ± стандартне відхилення для інтенсивних показників та середня питома вага з мінімальним та максимальним показником відповідного параметра для екстенсивних показників. Порівняння двох груп проводилось з використанням методів зіставлення пропорцій (Z-критерій). Для кількісних показників порівняльна оцінка між групами проводилась з використанням U-критерію ­Вілкоксона – ­Манна – Уітні. Усі статистичні методи аналізу та розраховані показники оцінювались при заданому граничному рівні похибки першого роду (α) не вище 5 % – p < 0,05 (статистична значущість не нижче 95 %). Статистичний аналіз вищевказаними параметричними та непараметричними методами здійснювався з використанням пакета програм Microsoft Office Excel 2010.

Результати дослідження та їх обговорення

Упродовж 3-місячного курсу антиоксидантної та метаболічної терапії препаратом Новофертил пацієнтам кожні 4 тиж виконувалась спермограма для оцінки динаміки змін показників (табл., рис.).

Рисунок. Динаміка змін параметрів спермограми на фоні лікування препаратом Новофертил

 

Рисунок. Динаміка змін параметрів спермограми на фоні лікування препаратом Новофертил

Через 2 тиж лікування статистично значущі зміни спостерігались лише за концентрацією сперматозоїдів, що зросла з 9,14 ± 5,13 до 15,65 ± 6,98 млн/мл (p < 0,05). Інші показники також зазнали позитивних змін, проте статистично незначущих.

По завершенню курсу терапії у пацієнтів відмічалось істотне статистично значуще покращення досліджуваних параметрів спермограми (окрім об’єму сперми). Більш ніж у два рази підвищилась концентрація сперматозоїдів – з 9,14 ± 5,13 до 23,35 ± 7,67 млн/мл (p < 0,05). Тобто в середньому показник концентрації сперматозоїдів увійшов у межі норми відповідно до нормативу з оцінки спермограм ВООЗ (2010) [37]. Майже на третину покращився показник нормальної морфології сперматозоїдів: з 35,14 (7-81) до 45,67 % (19-87 %); p < 0,05. Кількість прогресивно рухливих форм сперматозоїдів збільшилась з 30,86 (7-53) до 47,87 % (18-72 %); p < 0,05.

У партнерок 5 пацієнтів з 62 на фоні лікування препаратом Новофертил було зафіксовано хімічну вагітність, що була досягнута природним шляхом, на 5-, 7-му та у трьох жінок на 9-му тижні його прийому. Протягом 2 міс після закінчення курсу терапії ми зафіксували ще 17 випадків хімічної вагітності, що виникла природним шляхом.

Це дослідження демонструє виражений терапевтичний ефект антиоксидантної та метаболічної терапії комплексом біологічно активних речовин та мікроелементів in vivo, що не супере­чить результатам інших вчених, які оцінювали вплив окремих їхніх представників на потенціал чоловічої фертильності, а саме цілісність ДНК сперматозоїдів [26-32].

Як видно з результатів дослідження, антиоксидантна та метаболічна терапія Новофертилом покращує такі параметри спермограми, як концентрація сперматозоїдів, кількість морфологічно нормальних форм, при цьому не впливає на об’єм сперми, тобто секрецію сім’яної плазми. Фрагментація ДНК, а також кількість прогресивно рухливих та живих форм сперматозоїдів залежать від сперматогенезу та дії патологічних чинників під час або після нього (наприклад ОС).

Отримані дані не суперечать гіпотезі про механізми ушкодження ДНК сперматозоїдів після сперматогенезу [28]. Вони також не виключають можливу сприятливу дію проведеної терапії протягом тестикулярного періоду розвитку гамети як на сперматогенні клітини, так і на клітини Сертолі (сустентоцити), що веде до покращання механізмів захисту від ОС.

Що ж стосується нормалізації параметрів спермограми після лікування різними біологічно активними речовинами та мікроелементами, наші дослідження співпадають із результатами зарубіжних авторів. Так, на фоні терапії впродовж 6 міс вітаміном E [26] та 3 міс вітаміном E і селеном [28] науковці спостерігали покращання показників концентрації та рухливості сперматозоїдів. Підвищення рухливості сперматозоїдів було відмічено також іншою групою вчених після 3-місячного курсу прийому вітамінів С, E та селену [31]. Деякі дослідники не виявили клінічного ефекту від застосування комбінації вітамінів C і E [16, 32].

Такі відмінності можуть бути пояснені індивідуальною реакцією пацієнтів на подібну терапію, її тривалістю, а також іншими характеристиками дослідної групи. Можливо, що ОС є етіологічним чинником дефектного сперматогенезу в одних пацієнтів і не впливає на цей процес в інших.

Висновки

1. Терапія комплексом метаболітів-антиоксидантів, що входять до складу препарату Новофертил, приводить до покращання кількісних (концентрація сперматозоїдів зросла більш ніж удвічі) та якісних (приблизно на третину підвищились показники прогресивної рухливості та нормальної морфології сперматозоїдів) параметрів спермограми.

2. Мінімальний курс застосування препарату Новофертил становить 3 міс, що покриває термін повного циклу сперматогенезу, супроводжується статистично значущим покращанням показників фертильності чоловіків та з більшою вірогідністю сприяє настанню вагітності у їхніх партнерок. За відсутності клінічного ефекту лікування слід продовжувати.

3. Терапія препаратом Новофертил рекомендована пацієнтам з ідіопатичною неплідністю, високими рівнями фрагментації ДНК, оліго-, астено- і тератозооспермією або при поєднанні вищезазначених станів, а також при підготовці до циклів ДРТ як монотерапія та в комбінації з іншими засобами, що покращують потенціал фертильності чоловіків.

Список використаної літератури

1. Irvine D. S., Twigg J. P., Gordon E. L. et al. DNA integrity in human spermatozoa: rela­tionships with semen quality. // J Androl. 2000; 21: 33-44.

2. Padron O. F., Brackett N. L. et al. Seminal reactive oxygen species, sperm motility and morphology in men with spinal cord injury. // Fertil. Steril. 1997; 67: 115-1120.

3. Boiko M. Novel management of infertile man with azoospermia / M. Boiko, I. Chornokulsky // Proceedings of the 5^th Eurasian Andrology Summit. – 2010. – Р. 65-67.

4. Sikka S. C., Rajasekaran M., Hellstrom W. J. Role of oxidative stress and antioxidants in male infertility. // J Androl. 1995; 16: 464-468.

5. Twigg J., Fulton N., Gomez E., Irvine D. S., Aitken R. J. Analysis of the impact of intracellular reactive oxygen species generation on the structural and functional integrity of human spermatozoa: lipid peroxidation, DNA fragmentation and effectiveness of antioxidants. // Hum Reprod. 1998; 13: 1429-1436.

6. Aitken R. J., Krausz C. Oxidative stress, DNA damage and the Y chro­mosome. // Reproduction 2001; 122: 497-506.

7. Saleh R. A., Agarwal A. Oxidative stress and male infertility: from research bench to clinical practice. // J Androl. 2002; 23: 737-752.

8. Moustafa M. H., Sharma R. K., Thornton J., Mascha E., Abdel-Hafez M. A., Thomas A. J. Jr., Agarwal A. Relationship between ROS production, apoptosis and DNA denaturation in spermatozoa from patients ex­amined for infertility. // Hum Reprod. 2004; 19: 129-138.

9. Evenson D. P., Darzynkiewicz Z., Melamed M. R. Relation of mammalian sperm chromatin heterogeneity to fertility. // Science. 1980; 240: 1131-1133.

10. Evenson D. P., Jost L. K., Marshall D., Zinaman M. J., Clegg E., Purvis K., De Angelis P., Clausen O. P. Utility of the sperm chromatin structure assay (SCSA) as a diagnostic and prognostic tool in the human fertility clinic. // Hum Reprod. 1999; 14: 1039-1049.

11. Aitken R. J. The Amoroso Lecture. The human spermatozoon – a cell in crisis? // J Reprod Fertil. 1999; 115: 1-7.

12. Henkel R., Hajimohammad M., Stalf T. et al. Influence of deoxyribonucleic acid damage on fertilization and pregnancy. // Fertil Steril. 2004; 81: 965-972.

13. Tesarik J., Greco E., Mendoza C. Late, but not early, paternal effect on human embryo development is related to sperm DNA fragmentation. // Hum Reprod. 2004; 19: 611-615.

14. Larson K. L., DeJonge C. J., Barnes A. M., Jost L. K., Evenson D. P. Sperm chromatin structure assay parameters as predictors of failed pregnancy following assisted reproductive techniques. // Hum Reprod. 2000; 15: 1717-1722.

15. Fraga C. G., Motchnik P. A., Wyrobek A. J., Rempel D. M., Ames B. N. Smoking and low antioxidant levels increase oxidative damage to sperm DNA. // Mutat. Res. 1996; 351: 199-203.

16. Kodama H., Yamaguchi R., Fukuda J., Kasai H., Tanak T. Increased deoxyribonucleic acid damage in the spermatozoa of infertile male patients. // Fertil. Steril. 1997; 65: 519-524.

17. Aitken R. J., Krausz C. Oxidative stress, DNA damage and the Y chromosome. // Reproduction. 2001; 122: 497-506.

18. Sun J. G., Jurisicova A., Casper R. F. Deletion of deoxyribonucleic acid fragmentation in human sperm: correlation with fertilization in vitro. // Biol. Reprod. 1997; 56: 602-607.

19. Ji B. T., Shu X. O., Linet M. S., Zheng W., Wacholder S., Gao Y. T., Ying D. M., Jin F. Paternal cigarette smoking and the risk of childhood cancer among offspring of nonsmoking mothers. // J Natl Cancer Inst. 1997; 89: 238-244.

20. Aitken R. J., Baker M. A., Sawyer D. Oxidative stress in the male germ line and its role in the aetiology of male infertility and genetic disease. // Reprod Biomed Online. 2003; 7: 65-70.

21. Чорнокульський І. С. Критерії оцінки потенціалу чоловічої фертильності / І. С. Чорнокульський // Український медичний часопис. – 2013. – № 4 (96). – С. 154-158.

22. Twigg J., Irvine D. S., Houston P., Fulton N., Michael L., Aitken R. J. Iatrogenic DNA damage induced in human spermatozoa during sperm preparation: protective significance of seminal plasma. // Mol. Rum. Reprod. 1998; 4: 439-445.

23. Sikka S. C. Relative impact of oxidative stress on male reproductive function. // Curr. Med. Chem. 2001; 8: 851-862.

24. Geva E., Lessing J. B., Lerner-Geva L., Amit A. Free radicals, antioxidants and human spermatozoa: clinical implications. // Hum Reprod. 1998; 13: 1422-1424.

25. Kodama H., Yamaguchi R., Fukuda J., Kasai H., Tanaka T. Increased oxidative deoxyribonucleic acid damage in the spermatozoa of infertile male patients. // Fertil Steril. 1997; 68: 519-524.

26. Suleiman S. A., Ali M. E., Zaki Z. M., el-Malik E. M., Nasr M. A. Lipid peroxidation and human sperm motility: protective role of vitamin E. // J Androl. 1996; 17: 530-537.

27. Comhaire F. H., Christophe A. B., Zalata A. A., Dhooge W. S., Mahmoud A. M., Depuydt C. E. The effects of combined conventional treatment, oral antioxidants and essential fatty acids on sperm biology in subfertile men. // Prostaglandins Leukot Essent Fatty Acids. 2000; 63: 159-165.

28. Keskes-Ammar L., Feki-Chakroun N., Rebai T. et al. Sperm oxidative stress and the effect of an oral vitamin E and selenium supplement on semen quality in infertile men. Arch Androl. 2003; 49: 83-94.

29. Greco E., Iacobelli M., Rienzi L., Ubaldi F., Ferrero S., Tesarik J. Reduction of the Incidence of Sperm DNA Fragmentation by Oral Antioxidant Treatment. // J Androl. 2005; 26 (3): 349-353.

30. Tesarik J., Ubaldi F., Rienzi L., Martinez F., Iacobelli M., Mendoza C., Greco M. Caspase-dependent and -independent DNA fragmentation in Sertoli and germ cells from men with primary testicular failure: relation­ship with histological diagnosis. // Hum Reprod. 2004; 19: 254-261.

31. Scott R., MacPherson A., Yates R. W., Hussain B., Dixon J. The effect of oral selenium supplementation on human sperm motility. // Br J Urol. 1998; 82: 76-80.

32. Rolf C., Cooper T. G., Yeung C. H., Nieschlag E. Antioxidant treatment of patients with asthenozoospermia or moderate oligoasthenozoospermia with high-dose vitamin C and vitamin E: a randomized, placebo-con­trolled study. // Hum Reprod. 1999; 14: 1028-1033.

33. Golan R. Influence of various substrates on the acetylcarnitine: carnitine ratio in motile and immotile human spermatozoa / R. Golan, D. Shalev, O. Wasserzug // J Reprod Fertil. 1986. – № 78 (1). – P. 287-293.

34. Вертяєва О. М. Вплив аргініну гідрохлориду на морфо функціональні показники сперматогенезу у щурів при опроміненні / О. М. Вертяєва, Л. О. Чайка, Ю. В. Меркулова та співавт. // Ліки (Київ). – 1997. – № 2. – С. 98-103.

35. Valsa J., Gusani P. H., Skandhan K. P., Modi H. T. Copper in split and daily ejaculates. J Reprod Med. 1994 Sep; 39 (9): 725-728.

36. Витамин D, мужское здоровье и мужская репродукция / И. А. Тюзиков [и др.] // Андрология и генит. хирургия: научно-практический ежеквартальный рецензируемый журнал. – 2013. – № 4. – С. 36-44.

37. WHO laboratory manual for the examination of human semen and sperm-cervical mucus interaction: [Dr T. G. Cooper et al.] – Cambridge University Press, Cambridge. – 2010. – P. 4-114.

Динамика показателей спермограммы при лечении идиопатического мужского бесплодия препаратом Новофертил

Н. И. Бойко, И. С. Чернокульский, О. М. Бойко, B. Giovanni, Е. В. Зарубин

На сегодняшний день до 75 % случаев мужского бесплодия не имеют установленной и научно доказанной этиологии. Возрастает роль оксидативного стресса как одной из причин нарушений фертильности у мужчин, приводящей к нарушению целостности ДНК ядер и подвижности сперматозоидов.

В статье оценена клиническая эффективность антиоксидантной и метаболической терапии препаратом Новофертил. На фоне лечения наблюдалось значительное улучшение параметров спермограммы и потенциала фертильности мужчин.

Ключевые слова: идиопатическое мужское бес­плодие, оксидативный стресс, спермограмма, антиоксидантная терапия, Новофертил.

The sperm parameters dynamics in the treatment of idiopathic male infertility with Novofertil

M. I. Boyko, I. S. Chornokulskyi, O. M. Boyko, B. Giovanni, E. V. Zarubin

Today up to 75 % of cases of male infertility have no established and scientifically proven etiology. There is an increased role of oxidative stress as one of the causes of fertility disorders in men, leading to disruption of integrity of nuclear DNA and motility of sperm.

This article evaluates the clinical efficacy of antioxidant and metabolic therapy with Novofertil. On the background of Novofertil treatment there was significant improvement of sperm parameters and male fertility potential.

Keywords: idiopathic male infertility, oxidative stress, spermogram, antioxydant therapy, Novofertil.