Mycoplasma genitalium: що нового


Мікоплазма генітальна (Mycoplasma genitalium) – найменша бактерія, що передається статевим шляхом. Сьогодні з цим збудником пов’язують різні запальні захворювання органів малого таза; при ускладненому перебігу можуть виникати безпліддя та сексуально набутий реактивний артрит. Єдиним достовірним діагностичним дослідженням M. genitalium – є метод ампліфікації нуклеїнових кислот, зокрема полімеразна ланцюгова реакція, що виявляє специфічну ДНК чи РНК. На сьогодні запропоновано схеми терапії в залежності від неускладненого чи ускладненого перебігу інфекції M. genitalium та визначення резистентності до макролідів.

Ключові слова: Mycoplasma genitalium, запальні захворювання, органи малого таза, цервіцит, негонококовий уретрит, урогенітальний тракт.

Однією з найбільш актуальних проблем репродуктивного здоров’я є своєчасна діагностика та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Частота ІПСШ загрозливо зростає в зв’язку з підвищенням статевої активності у молодому віці, нестабільністю сексуальних контактів.

Найменшою бактерією серед збудників ІПСШ – є мікоплазма генітальна (M. genitalium), яка належить до класу Mollіcutes (м’якошкіра). Це найдрібніша вільноживуча бактерія розміром від 0,3 до 0,5 мкм. M. genitalium не має жорсткої клітинної стінки, що робить її стійкою до β-лактамних антибіотиків, які є інгібіторами синтезу клітинної стінки. Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) в останньому керівництві (2015) з лікування ІПСШ визнають M. genitalium як нову сучасну проблему. Вперше (1981) M. genitalium була виділена з урогенітального тракту у двох чоловіків з негонококовим уретритом. Натепер M. genitalium – це істинний патоген, який передається статевим шляхом та індукує ряд захворювань урогенітального тракту. Поширеність цієї інфекції у чоловіків та жінок у загальній популяції становить від 1 до 2%, серед певних груп населення діапазон поширеності вищий – від 4 до 38% [1-3].

Клінічна картина

У більшості жінок і чоловіків перебіг інфекції M. genitalium може бути безсимптомним, або навпаки, з виразними клінічними проявами й ускладненнями, схожими на ті, які зумовлені іншими збудниками. Тому клінічні особливості гострого симптоматичного негонококового уретриту не можуть бути використані для визначення інфекційної етіології (табл. 1) [4].

Таблиця 1. Клінічні ознаки інфікування M. genitalium

Інфікування M. genitalium відбувається статевим шляхом, безпосередньо при контакті слизових оболонок.

Діагностика

Точних даних щодо інкубаційного періоду для M. genitalium, а також вірогідного періоду вікна, перш ніж лабораторне обстеження стане надійно позитивним після можливого інфікування, сьогодні немає.

Рекомендації щодо показань до проведення обстеження на M. genitalium [4-6]:

• негонококовий уретрит (1В);
• запальні захворювання органів малого таза (1В);
• цервікальні слизово-гнійні виділення (2В);
• контактні кровотечі (2В);
• епідидиміт (2D);
• проктит, що сексуально набутий (2D).

Отже, у практичній діяльності лікаря єдиним корисним методом діагностики урогенітальних інфекцій, викликаних Mycoplasma genitalium, сьогодні є метод ампліфікації нуклеїнових кислот (МАНК), зокрема полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), що виявляє специфічну ДНК чи РНК [4-6].

Для одночасної діагностики декількох збудників може використовуватися мультиплексна тест-система ПЛР, що забезпечує вміст відразу багатьох праймерів. Наприклад, дослідження «Скринінг 7 ІПСШ» дає можливість з одного біологічного матеріалу визначити M. genitalium, Trichomonas vaginalis, Chlamydia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae, M. hominis, Ureaplasma urealyticum, Ur. рarvum.

При діагностиці M. genitalium у чоловіків надають перевагу дослідженню першої порції ранкової сечі (схема), чутливість якого сягає 98-100%; у жінок – біологічному матеріалу із заднього склепіння піхви або комбінованому зішкребку: вагінальному та цервікальному [4, 5].

Тактика ведення хворих при виявленні M. genitalium

Пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від статевого акту до тих пір, доки вони та їх партнер(и) не закінчили лікування і допоки не зникнуть симптоми.

Рекомендовано проводити контроль ефективності лікування усіх хворих протягом 5 тиж і не раніше ніж через 3 тиж після початку лікування. При цьому необхідно повністю виключити ризик повторного інфікування та перевірити відповідність терапії [4]. Запропоновані у різних керівництвах схеми терапії в залежності від неускладненого чи ускладненого перебігу інфекції M. genitalium та визначення резистентності до макролідів представлено в таблиці 2.

Таблиця 2. Схеми лікування інфекції M. genitalium

Схема. Диференційований підхід в діагностиці інфекції M. genitalium у чоловіків (МЛ ДІЛА)

 

Схема. Диференційований підхід в діагностиці інфекції M. genitalium у чоловіків (МЛ ДІЛА)

Своєчасна діагностика та лікування ІПСШ, викликаних інфекцією M. genitalium, дозволяє:

• знизити ризики виникнення ускладнень;
• зменшити розповсюдження серед населення;
• зберегти репродуктивне здоров’я та якість життя.

Отже, існує необхідність акцентувати увагу практикуючих лікарів на питаннях сучасної діагностики M. genitalium і лікування пацієнтів, інфікованих цим збудником ІПСШ, з метою збереження репродуктивного здоров’я населення.

Список використаної літератури

1. Centers for Disease Control and Prevention.DPDx – Laboratory Identification of Parasitic Diseases of Public Health Concern. Available from: [https://www.cdc.gov/dpdx/index.html], last accessed Dec 20, 2017.

2. Lis R, Rowhani-Rahbar A, Manhart LE. Mycoplasmagenitaliuminfectionandfemalereproductivetratdisease^ a meta-analysis. ClinInfectDis. 2015;61(3):418-426.

3. ByLittyTan, BSc, Phd. ClinicalanddiagnosticchallengesofantimicrobialresistanceinMycoplasmagenitalium. 2017. – Vol.49. – N5.

4. 2018 BASHH UK nationalguidelineforthemanagementofinfectionwithMycoplasmagenitalium.

5. Centers for Disease Control and Prevention. «STD Treatment Guidelines 2015.» MMWR64.3 (2015).

6. 2016 European guideline on Mycoplasma genitalium infections.

Mycoplasma genitalium: что нового

О.А. Бурка

Микоплазма генитальная (Mycoplasma geni­talium)– самая маленькая бактерия, передающаяся половым путем. Сегодня с этим возбудителем связывают различные воспалительные заболевания органов малого таза, при осложненном течении могут возникать бесплодие и сексуально приобретенный реактивный артрит. Единственным достоверным диагностическим исследованием Mycoplasma genitalium является метод амплификации нуклеиновых кислот, в частности полимеразная цепная реакция, который определяет специфическую ДНК или РНК. В настоящее время предложено несколько схем терапии в зависимости от неосложненного или осложненного течения инфекции M. genitalium и опре­деления резистентности к макролидам.

Ключевые слова: Mycoplasma genitalium, воспалительные заболевания, органы малого таза, цервицит, негонококковый уретрит, урогенитальный тракт.

Mycoplasma genitalium: what’s new

O.A. Burka

Mycoplasma genitalium is the smallest sexually transmitted bacteria. Today, various inflammatory diseases of the pelvic organs are associated with this pathogen, and infertility and sexually acquired reactive arthritis can occur with complicated course. The only reliable diagnostic study of Mycoplasma genitalium is the nucleic acid amplification test, in particular the polymerase chain reaction, which determines specific DNA or RNA. Currently, several treatment regimens have been proposed, depending on the uncomplicated or complicated course of M. genitalium infection and the determination of macrolide resistance.

Keywords: Mycoplasma genitalium, inflammatory diseases, pelvic organs, cervicitis, non-gonococcal urethritis, urogenital tract.