Дослідження ефективності D-манози у жінок з рецидивуючим циститом на фоні цукрового діабету


Характериними ускладненнями цукрового діабету є порушення функції сечовивідної системи, що призводить до підвищення ризику інфікування сечових шляхів. Сучасні дані свідчать, що використання D-манози сприяє профілактиці інфекції сечових шляхів. У статті представлено результати власного дослідження впливу комбінації D-манози та екстракту журавлини на перебіг рецидивного хронічного циститу в жінок, хворих на цукровий діабет.

Ключові слова: цукровий діабет, хронічний цистит, проантоціанідини, D-маноза.

Згідно з результатами досліджень, за наших часів поширення цукрового діабету (ЦД) набуло характеру пандемії, що особливо характерно для країн з високим рівнем населення (Індія, країни Індокитаю, Японія) та урбанізації (Західна Європа, США, Україна) [1, 2]. Як свідчать статистичні дані МОЗ України [3], показник захворюваності на ЦД протягом 2002-2011 рр. значно підвищувався: із 157,1 на 100 тис. чоловік 2002 р. до 254,9 у 2011 р., з темпом приросту 61,2%. Поширення ЦД за 10 років вказаного періоду також характеризується показовим зростанням – з 1907,6 на 100 тис. чоловік до 2773,1 [4].

Профілактика ускладнень ЦД є одним з основ­них питань сучасної медицини. З метою зменшення захворюваності на ЦД та контролю епідемічної ситуації в Україні було розроблено Державну цільову програму «Цукровий діабет», що діє з 2009 р. [5].

ЦД є однією з основних проблем світової медицини і здатен спричиняти розвиток та прогресування цілої низки поєднаних з ним патологічних станів. Такими вважаються артеріальна гіпертензія, атеросклероз, ішемічна хвороба серця та інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, діабетична нефропатія [1, 6], інфекції сечових шляхів (ІСШ), пієлонефрит [7], сечокам’яна хвороба тощо [2].

Для ЦД характерними є розлади функції сечової системи: порушення уродинаміки нижніх сечових шляхів (НСШ) з високим рівнем контамінації патогенною мікрофлорою та швидким формуванням інфекційно-запального ураження пієлоренальної зони, а також схильністю до калькульозного процесу [8-10].

Перебіг урологічних ускладнень ЦД часто є агресивним або набуває такого характеру через наявну патологію нефроуринарної системи, з формуванням хронічної ниркової недостатності, діабетичної нефропатії або нейрогенних порушень сечовипускання [11, 12].

Поряд із вищевказаним, хронічна глюкозурія спричиняє умови до формування стійких колоїдно-кристалоїдних порушень у бік кристалізації (феномен «солодкої сечі») [13], що значно підсилюються у разі формування бактеріально зумовленого залуження сечі [14, 15].

За таких умов мікробний пейзаж характеризується переважно грамнегативними уропатогенами з мутагенними властивостями [16], сеча набуває стійкої лужності [17], і рецидиви «патогенної піурії» стають однією з патогномонічних ознак наявності вогнищ у сечових шляхах [18]. Згідно з гендерним розподілом, саме жіноча стать є сприятливим фактором для рецидивів сечової інфекції у вигляді циститів, що потребує послідовного лікування [19]. Безперечно, діабетична компроментація негативно впливає на нейротрофічну регуляцію, з пригніченням процесів сечовипускання та формуванням стійких дизуричних проявів.

Значну роль в етіології пієлонефриту у хворих на ЦД відіграють грамнегативні аеробні мікроорганізми, серед яких перше місце традиційно посідає Escherichia coli – 75% всіх випадків ІСШ [22]. Понад 15-20% з усіх випадків займають представники родини Enterobacteriaceae: Klebsiella spp., Proteus spp., Enterobacter spp., Pseudomonas spp. [23].

Не викликає сумніву, що певні штами E. coli характеризуються низкою ознак уропатогенності [24], а саме: наявністю специфічного О-серотипу, К-антигенів, РАР-пілей, аеробактеринів, гемолізинів, а також деякими іншими факторами, в числі яких є антибіотикорезистентність до препаратів широкого спектра дії [25], стійкість до імунних факторів організму людини, висока уротеліальна адгезивність [26]. Встановлено, що зв’язок фагоцитів із адгезинами у фімбріях вказаних уропатогенів та виникнення запального процесу спричиняє активацію процесів перекисного окислення ліпідів біомембран із поглибленням деструкції уротеліальних клітин [27]. Поряд з цим при ЦД також відбувається зниження фагоцитарної активності нейтрофілів [28], антиадгезивної [17, 29], а також антилітогенної активності сечі (зниження рівнів інтерлейкінів) [30] на фоні порушень уродинаміки у сечових шляхах [31]. Вторинні невропатичні розлади функції детрузора діабетичного генезу супроводжуються станом гіперензимурії, з високим вмістом лізосомальних ферментів, що стає ознакою потужних процесів руйнації тубулярних клітин та уротелію нижніх сечових шляхів. У свою чергу зниження активності ферментів у стінці сечового міхура із супутнім підвищенням в міхурній сечі може характеризувати метаболічні розлади парасимпатичного та гіпоксичного генезу, як результат системних порушень регуляції сечовипускання [32]. Визначення ферментурії дає можливість вважати її за інформативний тест при обструктивних та інфекційно-обструктивних патологіях [33, 34], що характеризуються виразними процесами деструкції з активацією протеолітичних систем в осіб з рецидивами ІСШ, в т.ч. на фоні ЦД.

Формування рецидивуючого перебігу ІСШ спричиняє порушення нейротрофіки автономної регуляції сечового міхура з формуванням детрузорно-сфінктерної дисинергії, що здатне поглибшуватися на фоні певних соматичних станів (ЦД, неврологічні захворювання) та має обмеження у подальшому лікуванні через резистентність до антибактеріальних препаратів [35].

Особливості використання D-манози полягають в утворенні специфічних умов до існування уропатогенних штамів (зокрема E. сoli) з відповідною сигналізацією у нефротелії. Встановлено реалізацію вказаного механізму через наявність специфічних лігандів (α-манозні залишки) до фімбрій 1-го типу E. сoli. Присутність таких лігандів в тубулярному епітелії нирок вказує на d-манозозалежний зв’язок у разі формування ІСШ зі звісним уропатогеном. На такому фоні збільшуються процеси вільнорадикального окислення (ВРО) та продукції прозапальних цитокінів (TNF-α). За даними досліджень, маркером виступає висока експресія рецептора C5a/C5aR1 на слизових у пацієнток із рецидивною ІСШ [36].

Використання D-манози має на меті профілактику ІСШ і є визнаним методом консервативного лікування у жінок [20]. Призначення D-манози у пацієнток з рецидивуючим циститом (2 г/доб протягом 6 міс) сприяло зменшенню рецидивів ІСШ (у 14,5% випадків на відміну від 20,4% при прийомі нітрофурантоїну та 60,8% без лікування), з вірогідно нижчим рівнем побічних ефектів і реальною перспективою профілактики сечової інфекції [21].

Дослідженнями встановлено, що використання D-манози 2,0 г/доб має ефект пролонгації протягом доби, а у сполученні із проантоціанідином журавлини (240 мг) у жінок із рецидивуючою ІСШ, сприяє більш значному зменшенню рецидивів інфекції, ніж при монотерапії екстрактом журавлини (24 та 45% відповідно) [37].

Клініко-експериментальним дослідженням C. Genovese et al. (2018) підтверджено ефективність використання проантоціанідинів журавлини з D-манозою та їхню перевагу перед деякими визнаними рослинними уросептиками [39].

Систематичний огляд та метааналіз рандомізованих досліджень засвідчують, що ефективне застосування довготривалої антибактеріальної терапії з метою профілактики ІСШ в осіб похилого віку є недостатньо висвітленим. Встановлено, що довгострокова антибактеріальна терапія знижує ризик рецидиву ІСШ у жінок, але достовірні дані з цього приводу натепер відсутні [40]. В одному з досліджень визначено, що близько 90% ізолятів E. coli та Е. faecalis є резистентними до класичної терапії після 1 міс його застосування [41].

Оптимізовані маломолекулярні манозиди, що є антагоністами природного манозиду та націлені на манозозв’язуючу пектинову ділянку в фімбріях 1-го класу уропатогенної E. coli з високою пер­оральною біодоступністю, стануть «першими у своєму класі» молекулами з окресленою стратегією лікування ІСШ та хвороби Крона, з акцентом на грамнегативні інфекції [42].

Актуальним постає питання вікового зниження рівня естрогенів у менопаузі, з виразною деривацією естрогенів, зменшенням тканинного тропізму, формуванням атрофії сечостатевого апарату та частими епізодами циститу. У дослідженні італійських учених встановлено ефективність лікування без антибактеріальних препаратів, з використанням поєднання екстракту журавлини та D-манози у таких випадках протягом 3-6 міс [43].

З метою відновлення кишкової мікробіоти та оптимізації імунної відповіді у пацієнток після проведення потужної антибактеріальної терапії, згідно з рекомендаціями European Association of Urology (EAU), призначають імунні препарати та пробіотики, а використання D-манози дає шанс більш ефективної клінічної відповіді [44].

Визнаною моделлю лікування ІСШ та її рецидивів є фітотерапія, яка представлена безліччю фармакологічних субстанцій. Одна з найбільш відомих – журавлина, є натуральним продуктом, який здавна використовується в лікуванні хвороб сечового тракту. Сучасні наукові дослідження вказують на ефективність її лікарських форм з високим вмістом активної речовини у вигляді суми проантоціанідинів. Фармакологічна дія останніх реалізується як уросептичний ефект, спрямований на уропатогенні бактеріальні збудники. Призначення проантоціанідинів журавлини у вигляді моно- або комбінованої терапії має різні ефекти, але найбільш перспективним вважають її комбінацію із D-манозою [45].

Підвищення дози перорального проантоціанідину в умовах in vitro викликає збільшення адгезії бактерій у сечовому міхурі. При використанні збагаченого проантоціанідином екстракту журавлини формування бактеріальних кластерів на зовнішній плазматичній мембрані клітин-хазяїв відбувається без подальшої інтерналізації (за даними лазерної та електронної скануючої мікроскопії), а при використанні збідненого – адгезія клітин є низькою. Було встановлено, що екстракти журавлини без проантоціанідинової активності здатні до певної антиадгезивної активності завдяки взаємодії з манозочутливими фімбріями 1-го типу уропатогенного штаму E. coli [46].

Проведення порівняння ефектів між впливом сушеної журавлини та сушеного ізюму (42,5 г) на процеси інгібіції уропатогенної адгезії E. coli в сечі людини свідчить, що при використанні журавлини спостерігається ефект зменшення адгезії бактерій E. coli з Р-фімбріями, що потребує подальших досліджень і має певний фармакологічний потенціал [47].

Мета дослідження полягала у визначенні впливу D-манози та екстракту журавлини на перебіг рецидивного хронічного циститу в жінок із ЦД.

Матеріали та методи дослідження

вгору

Було обстежено 83 жінки з рецидивним перебігом хронічного циститу, з яких 53 (63,9%) мали в анамнезі ЦД 1-го або 2-го типу, а 30 (36,1%) хворих (ІІІ група) не мали порушень вуглеводного обміну. Обстежені хворі були віком 28-51 років, середній вік – 39,5 ± 3,5 року. Тривалість ЦД у середньому становила 6,8 ± 1,6 року, з більшістю випадків 2-го типу (n = 43; 81,1%), який був компенсованим (субкомпенсованим). Перебіг хронічного циститу у 100% хворих характеризувався наявністю його рецидивів ≥ 3 випадків на рік. Діагноз «хронічний рецидивуючий цистит» встановлено амбулаторно за допомогою клініко-анамнестичних, лабораторних та інструментальних методів дослідження згідно з протоколами МОЗ України, які включали визначення мікробіологічного та функціонального стану НСШ.

Дослідження проводили протягом 90 діб, а спостереження – протягом року. Хворі І групи (n = 30), окрім класичної терапії ЦД та антибактеріальних засобів, отримували лікування комбінованим препаратом Солуро Дуо (D-манозу по 2 капсули двічі на день після їди перші 4 дні поряд із 1 капсулою проантоціанідинів журавлини протягом 15 діб, з подальшим продовженням аналогічних 15-денних курсів протягом 90 діб). Хворі ІІ групи (n = 23) приймали терапію, аналогічну такій в І групі, з використанням стандартного фітопрепарату з екстракту журавлини. Пацієнткам ІІІ групи (без ЦД) призначали антибактеріальні препарати згідно з результатами мікробіологічного аналізу з включенням до схеми лікування Солуро Дуо протягом 90 діб. Терапія рецидиву хронічного циститу ґрунтувалася на стандартах МОЗ України.

Хворих було обстежено до лікування, а також на 30-ту, 90-ту добу та після закінчення спостереження через рік. В окремих пацієнток І (n = 14), ІІ (n = 10) та ІІІ (n = 12) груп визначали стан ферментурії як специфічного маркера запалення у сечових шляхах методом дослідження активності лізосомальних гідролаз: N-ацетил-β-D-глюкозамінідази (НАГ) та β-галактозидази (β-ГАЛ) за загальноприйнятими методиками [48]. Визначення активності ізофракції НАГ В проводили шляхом термоінактивації термолабільної ізофракції НАГ А при температурі 500 °С протягом 3 год. Відповідно до вмісту загальної НАГ та НАГ В визначали відсоткове значення останньої та співвідношення їхньої активності. Вивчення показників НАГ та β-ГАЛ, а також їхнього співвідношення проводили до лікування, на 90-ту добу та через рік. Результати виражали у мікромолях утвореного п-нітрофенолу на 1 ммоль ендогенного креатиніну сечі за 1 год термостатування. Мікробний пейзаж визначали за класичною методикою засіву на стандартні середовища за Gold.

До результатів дослідження було застосовано статистичні методи Ст’юдента – Фішера, а також визначено коефіцієнт достовірності (р) [5].

Результати та їх обговорення

вгору

За даними загального аналізу сечі (ЗАС), проведеного до лікування, було встановлено типову цитологічну картину в обох групах: помірна запальна реакція зі свіжою еритроцитурією, ознаками протеїнурії, бактеріурії. Стан рН сечі характеризувався залуженням у більшості клінічних випадків. Однією з відмінностей у хворих на ЦД була наявність глюкозурії та мікроальбумінурії, характерних ознак тубулярних порушень при ЦД. За результатами ЗАС, в осіб І групи було встановлено більш суттєву динаміку зниження показників протеїнурії (0,310 ± 0,02 г/л, 0,102 ± 0,01 та 0,100 ± 0,01 г/л; р < 0,05) та лейкоцитурії (6500 ± 200/мл, 3500 ± 150/мл та 4000 ± 200/мл; р < 0,05), з менш значними показниками еритроцитурії (3000 ± 150/мл, 2100 ± 200/мл та 2000 ± 100/мл; р >0,05) у відповідні терміни. У ІІ групі аналогічні показники відрізнялися, вказуючи на меншу динаміку покращення (за вмістом білка – 0,276 ± 0,02 г/л, 0,162 ± 0,01 та 0,214 ± 0,01 г/л; р < 0,05), лейкоцитурії (6500 ± 200/мл, 3000 ± 150/мл та 4800 ± 200/мл; р < 0,05), еритроцитурії (3110 ± 150/мл, 2200 ± 120/мл та 2580 ± 90/мл; р > 0,05) у разі використання лише екстракту журавлини.

В осіб ІІІ групи динаміка зниження аналогічних показників протягом року була схожою (лейкоцити 5700 ± 300/мл, 3100 ± 150/мл та 2000 ± 200/мл; еритроцити 3200 ± 150/мл, 1800 ± 120/мл та 1200 ± 100/мл) з І та ІІ групами, проте з низьким рівнем протеїнурії (0,110 ± 0,02 г/л, 0,06 ± 0,01 та 0,05 ± 0,01 г/л). Вищевказані дані ще раз підтверджують, що спиратися на ізольовані результати ЗАС для оцінки ступеня вірогідності рецидиву хронічного циститу при ЦД не коректно; така оцінка потребує залучення більш специфічних методів лабораторного дослідження. Одним із таких методів є тест на мікроальбумінурію (уринарний мікроальбумін, УМА), що використовується з метою оцінки початкового ураження нефрону діабетичного генезу при невисоких рівнях протеїнурії. Динаміка показників УМА протягом спостереження при збільшених профілях до лікування демонструвала максимальне їх зменшення у жінок І групи (через рік в І групі було досліджено 14 осіб, інші з різних причин не обстежені), а також невірогідне зменшення у пацієнток ІІ групи (через рік в групі було досліджено 10 осіб).

Середній показник УМА у хворих І групи перевищував верхню межу норми (200 мг/мл) до лікування на 45%, на 30-ту добу – на 27%, на 90-ту – майже ставав до норми, а через рік був на 23% вищим за норму (рис. 1). Вказані результати отримані від досить малої когорти хворих, що за наявності позитивних тенденцій обраного лікування потребувало подальших досліджень. З метою встановлення кореляції між діабетичним фоном та впливом запропонованої терапії (комбінація екстракту журавлини та D-манози) на зниження частоти рецидивів хронічного циститу деяким пацієнткам І (n = 17), ІІ (n = 9) та ІІІ (n = 15) груп проводили визначення ензимуричного профілю сечі до початку терапії, на 90-ту добу та через рік від початку дослідження. За результатами останнього було встановлено наявність гіперензимурії в усіх випадках ЦД (n = 47, 100%) та у незначному відсотку (11,1%) в осіб ІІІ групи (таблиця). Динаміка зниження рівнів УМА в І групі чітко корелювала зі зниженням активності ферментативних показників в сечі, які не мали залежності у пацієнток ІІІ групи, крім вказаних 11,1% осіб, у яких рівні гіперензимурії у динаміці залишалися підвищеними. У пацієнток ІІ групи спостерігалося недостовірне покращення показників ензимурії, що не мало впливу на зниження частоти рецидивів хронічного циститу. Найбільш достовірним припущенням була думка про зменшення бактеріального навантаження штамами E. coli у структурах НСШ, з відповідним зменшенням запальних проявів. Було продемонстровано позитивну кореляцію високої ензимурії з високими рівнями УМА, що характеризує перебіг ЦД як досить агресивний, із підвищеним ризиком формування хронічного інфекційно-запального процесу та підвищеною здатністю слизових НСШ до адгезії певних уропатогенів.

Таблиця. Показники ензимного профілю сечі у динаміці

Показники	І група (n = 14)			ІІ група (n = 10)			ІІІ група (n = 12)
	до	90	1 рік	до	90	1 рік	до	90	1 рік
Активність НАГ, мкмоль/год/ммоль креатиніну сечі	54,60 ± 4,33	48,28 ± 3,18	46,62 ± 4,12	51,72 ± 2,34	45,11 ± 2,12	43,76 ± 2,34	55,02 ± 2,10	52,41 ± 2,60	47,13 ± 1,95
Активність НАГ В, мкмоль/год/ммоль креатиніну сечі	13,5 ± 1,02	13,3 ± 1,18	13,2 ± 1,30	17,0 ± 1,05	15,6 ± 1,00	15,3 ± 1,05	15,8 ± 1,09	15,3 ± 2,35	13,6 ± 0,99
Активність β-ГАЛ, мкмоль/год/ммоль креатиніну сечі	21,01 ± 1,56	19,00 ± 1,80	18,56 ± 1,77	23,10 ± 1,29	21,0 5± 1,29	20,64 ± 1,29	22,70 ± 2,13	20,80 ± 1,98	19,70 ± 1,67
Співвідношення НАГ В та НАГ, %	24,72 ± 1,64	27,54 ± 1,34	28,32 ± 1,55	32,84 ± 0,54	34,58 ± 0,66	35,01 ± 0,71	29,13 ± 0,96	29,19 ± 0,88	28,85 ± 0,57
Співвідношення β-ГАЛ та НАГ, %	0,38 ± 0,023	0,38 ± 0,018	0,39 ± 0,020	0,44 ± 0,022	0,46 ± 0,010	0,47 ± 0,012	0,39 ± 0,035	0,39 ± 0,062	0,41 ± 0,069

Реєстрацію частоти рецидивів хронічного циститу проводили після завершення курсу терапії через 1 міс від початку лікування. На рисунку 2 наведено діаграму частоти виникнення рецидивів за 9 міс дослідження, починаючи з перших 30 діб до кінця лікування (90-та доба), а також спостереження без необхідності проведення лікування. Як було вказано раніше, з трьох груп до кінця 12-місячного спостереження було доведено 17, 9 та 15 хворих відповідно. Із осіб І групи (n = 17) рецидив був відсутнім у 8, один епізод спостерігався у 6 хворих, а два – у 3. Більше двох епізодів рецидиву у пацієнток І групи ми не спостерігали. У ІІ групі рецидив був відсутнім у 2 хворих, у 2 виявився 1, а у решти 6 – за період спостереження було визначено два рецидиви. Із 15 жінок ІІІ групи рецидиви були відсутні у 9 хворих, один рецидив на рік визначено у 3 хворих, два епізоди – у 3. Таким чином, відсоток хворих І групи без рецидиву, які отримували запропоновану комбіновану терапію протягом 90 діб, був вищим за такий в осіб, яким проводили монотерапію. Так, показник частоти безрецидивного перебігу хронічного циститу в жінок І групи становив 47%, ІІ – 22,2 та ІІІ групи – 60%. Найгірший з них спостерігали у хворих на ЦД, яких лікували без використання D-манози, а найвищий – у пацієнток без обтяження ЦД (ІІІ група).

Вищевказане окреслює перспективу використання комбінованого лікування хворих на хронічний цистит, спрямованого на профілактику виникнення його рецидивів у жінок з ЦД. Ефективність комбінації D-манози та екстракту журавлини зумовлена можливістю фармакологічного впливу зазначених компонентів на патогенетичні механізми інфекційного запалення НСШ на фоні негативного впливу ЦД. Використання комбінації D-маноза-екстракт журавлини (проантоціанідини) у хворих із рецидивним перебігом хронічного циститу протягом 90 діб характеризувалося зниженням ризику розвитку рецидиву протягом року, який в осіб з ЦД був нижчим у 2 рази.

Висновки

вгору

1. Використання D-манози у комбінації з екстрактом журавлини є сучасним методом лікування, що здатне впливати на зменшення дії уропатогенів E. coli на структури НСШ при лікуванні хронічного циститу з рецидивуючим перебігом, особливо в осіб із супутнім ЦД.

2. Використання комбінованого препарату Солуро Дуо у пацієнток із рецидивуючим перебігом хронічного циститу протягом 90 діб сприяло формуванню безрецидивного періоду протягом року в осіб І групи у 47% випадків, а ІІІ групи у 60%, що при зіставленні з результатами (22,2%) ІІ групи було більшим практично у 2 та 2,9 раза відповідно.

Список використаної літератури

1. Балаболкин М. И. Диабетология. Москва: Медицина. 2000. С. 10-11.

2. Дедов И. И., Курбатов Д. Г. и соавт. Урологические и андрологические заболевания при сахарном диабете. Урология. 2009. № . С. 74-79.

3. Сайдакова Н. О., Старцева Л. М., Кравчук Н. Г. Основні показники уролог. допомоги в Україні за 2010-2011 роки: відомче видання. ДУ «Інститут урології НАМУ», Центр мед. стат. Київ: Поліум. – 199 с.

4. Древаль А. В., Мясникова И. В., Редькин Ю. А. Регистр СД, как базис контроля лечебно-профилак. помощи больным // Проблемы эндокринологии. 1999. Т. 45. № 5. С. 42-48.

5. Мартов А. Г., Максимов В. А., Ергаков Д.В. и соавт. Гольмиевая контактная литотрипсия в трансуретральном лечении камней верхних мочевыводящих путей. Урология. 2008. № 4. С. 24-28.

6. Ефимов А. С. Патогенез и лечение хронических осложнений сахарного диабета. Ендокринологія. 2007. № 12. С. 73-74.

7. Шулутко Б. И. Болезни печени и почек. Санкт-Петербург: Ренкор. 1993. С. 263-332.

8. Андрійчук В. О. Особливості госпіталізованої захворюваності гострого пієлонефриту у хворих на цукровий діабет. Матер. VI конфер. молод. учених ім.. В. В. Фролькіса (Київ 28 січня 2005 р.). Київ: Інститут геронт. НАМУ. 2005. С. 5-7.

9. Бабич П. Н., Чубенко А. И., Лапач С. Н. Применение современных статист. методов в практике клин. исследований. Сообщение ІІІ. Отношение шансов: понятие, вычисление и интерпретация. Укр. мед. часопис. 2005. № 2 (46). С. 113-119.

10. Покас О. В. Моніторинг етіологічної структури та антибіотикорезистентності основних збудників інфекції області хірургічного втручання. Лаб. діагност. 2011. № 1 (55). С. 21-27.

11. Колеснік М. О., Козлюк Н. І., Владзієвська Г. С. Аналіз стану та перспективи розвитку нефрологічної допомоги населенню України (2005-2008 рр.). Новости медиц. и фармац. 2009. № 2(97). С. 8-10.

12. Waram J. H., Krolewski A. S. (2006) Epidemiology of diabetes mellitus // Joslin’s Diabetes mellitus. – Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. – P. 115-144.

13. Ooi S. T., Frazee L. A., Gardner W. G. (2004) Management of asymptomatic bacteriuria in patient with diabetes mellitus // Ann. Pharmacother. – V. 38. – P. 490-493.

14. Бова Ф. С. Уролитаз и сахарный диабет. Особенности диагностики и лечения: автореф. дисс… к.мед.наук: Москва, 2010. – 21 с.

15. Дзюрак В. С., Гайсенюк Ф. З. Патогенез, класифікація та лікування коралоподібного нефролітіазу. Клін. хірургія. 1999. № 1. С. 48-49.

16. Dbeibo L., van Rensburg J. J., Smith S. N. et al. (2018) Evaluation of CpxRA as a Therapeutic Target for Uropathogenic Escherichia coli Infections. Infect Immun. Feb 20;86(3).

17. Хопельман А., Гирлингс С. Инфекции мочевыв. путей при сахарном диабете. Клин. микробиол. антимикроб. химиотер. 2000. № 2. С. 40-46.

18. Stapleton A. Urinary tract infections in patient with diabetes // Amer. J. Med. – 1997. – V. 113 (Suppl. 1A). – P. 72-75.

19. Efros M., Bromberg W., Cossu L., Nakeleski E., Katz A. E. (2010) Novel concentrated cranberry liquid blend, UTI-STAT with Proantinox, might help prevent recurrent urinary tract infections in women. Urology. Oct;76(4):841-5.

20. Altarac S., Papes D. (2014) Use of D-mannose in prophylaxis of recurrent urinary tract infections (UTIs) in women. BJU Int. Jan;113(1):9-10.

21. Kranjcec B., Papes D., Altarac S. (2014) D-mannose powder for prophylaxis of recurrent urinary tract infections in women: a randomized clinical trial. World J Urol. Feb;32(1):79-84.

22. Ronald A., Ludwig E. (2001) Urinary tract infections in adults with diabetes // Int. J. Antimicrob. Agents. – V. 17. – P. 287-292.

23. Berg U., Svensson L. (1994) Renal scarring after acute pyelonephritis //Arh. Disease in childhood. – V. – 70. – P. 111-115.

24. Хронический пиелонефрит. Рук. по урологии / Под. ред. Н. А. Лопаткина. Москва: Медицина. 2008. С. 288-316.

25. Orenstein R., Wong E. S. (1999) Urinary tract infection in adults // Amer. Fam. Phys. – Mar 1. – P. 1237-51.

26. Руденко А. В., Пасечников С. П., Митченко Н. В. Новые данные об этиологических факторах острого пиелонефрита. Мікроб. журнал. 1997. Т. 59, № 5. С. 34-41.

27. Дядык А. И., Колесник Н. А. Инфекции почек и мочевыводящих путей. Донецк: КП «Регион». 2003. – 400 с.

28. Korzeniowski O. M. (1994) Host defense mechanism in the pathogenesis of UTI and UTI in immunocompromised patients // Int. J. Antimicrob. Agents. – V. 4. – P. 101-106.

29. Sobel J. D. (1997) Pathogenesis of urinary tract infection. Role of host deferenses // Infect. Clin. North. Amer. – V.11. – P. 531-49.

30. Хайкина Е. В., Решедько Г. К., Морозов М. В. Инфекции мочевыв. путей у больных сахарным діабетом. Клин. микробиол. и антимикроб. химиотер. 2008. Т. 10, № 3. С. 235-244.

31. Шестакова М. В., Сунцов Ю. И., Дедов И. И. Диабетическая нефропатия: состояние проблемы в мире и в России. Сахарный диабет. 2001. № 3. С. 2-4.

32. Кирпатовский В. И., Мудрая И. С., Федяков Р. П. и др. Ферментурия, как маркер повреждения мочевого пузыря при острой задержке мочи. Урология. 2012. № 1. С. 20-23.

33. Алчинбаев М. К., Султанова Б. Г., Карабаева А. Ж. Функциональный почечный резерв у больных хрон. пиелонефритом. Нефрология. 2001. Т. 5, № 2. С. 71-75.

34. Спиридоненко В. В. Гомеостаз та особливості його порушення при сечокам’яній хворобі єдиної нирки: Автореф. дис. …канд. мед. наук: 14.01.06 – Київ, 2006. – 24 с.

35. McKibben M.J., Seed P., Ross S. S., Borawski K. M. (2015) Urinary Tract Infection and Neurogenic Bladder. Urol Clin North Am. Nov;42(4):527-36.

36. Song Y., Wu K. Y., Wu W. et al. (2018) Epithelial C5aR1 Signaling Enhances Uropathogenic Escherichia coli Adhesion to Human Renal Tubular Epithelial Cells. Front Immunol. May 1;9:949.

37. Salinas-Casado J., Mendez-Rubio S., Esteban-Fuertes M. et al. (2018) Efficacy and safety of D-mannose (2 g), 24h prolonged release, associated with Proanthocyanidin (PAC), versus isolate PAC, in the management of a series of women with recurrent urinary infections. Arch Esp Urol. Mar;71(2):169-177.

38. Vicariotto F. (2014) Effectiveness of an association of a cranberry dry extract, D-mannose, and the two microorganisms Lactobacillus plantarum LP01 and Lactobacillus paracasei LPC09 in women affected by cystitis: a pilot study. J Clin Gastroenterol. Nov-Dec;48 Suppl 1: S96-101.

39. Genovese C., Davinelli S., Mangano K. et al. (2018) Effects of a new combination of plant extracts plus d-mannose for the management of uncomplicated recurrent urinary tract infections. J Chemother. Apr;30(2):107-114.

40. De Leo V., Cappelli V., Massaro M. G., Tosti C., Morgante G. (2017) Evaluation of the effects of a natural dietary supplement with cranberry, Noxamicina® and D-mannose in recurrent urinary infections in perimenopausal women. Minerva Ginecol. Aug; 69(4):336-341.

41. Ahmed H., Davies F., Francis N., Farewell D., Butler C., Paranjothy S. (2017) Long-term antibiotics for prevention of recurrent urinary tract infection in older adults: systematic review and meta-analysis of randomised trials. BMJ Open. May 29;7(5).

42. Mydock-McGrane L.K., Hannan T. J., Janetka J. W. (2017) Rational design strategies for FimH antagonists: new drugs on the horizon for urinary tract infection and Crohn’s disease. Expert Opin Drug Discov. Jul;12(7):711-731.

43. Caretto M., Giannini A., Russo E., Simoncini T. (2017) Preventing urinary tract infections after menopause without antibiotics. Maturitas. May;99:43-46.

44. Bauer H. W., Bessler W. G. (2016) Non-Antibiotic Strategies to Prevent the Recurrence of Uncomplicated Urinary Tract Infections in Women. Aktuelle Urol. May;47(3):214-9.

45. Howell A. B., Botto H., Combescure C. et al. (2010) Dosage effect on uropathogenic Escherichia coli anti-adhesion activity in urine following consumption of cranberry powder standardized for proanthocyanidin content: a multicentric randomized double blind study. BMC Infect Dis. Apr 14;10:94.

46. Rafsanjany N., Senker J., Brandt S., Dobrindt U., Hensel A. (2015) In Vivo Consumption of Cranberry Exerts ex Vivo Antiadhesive Activity against FimH-Dominated Uropathogenic Escherichia coli: A Combined in Vivo, ex Vivo, and in Vitro Study of an Extract from Vaccinium macrocarpon. J Agric Food Chem. Oct 14;63(40):8804-18.

47. Greenberg J. A., Newmann S. J., Howell A. B. (2005) Consumption of sweetened dried cranberries versus unsweetened raisins for inhibition of uropathogenic Escherichia coli adhesion in human urine: a pilot study. J Altern Complement Med. Oct;11(5):875-878.

48. Никулина Г. Г., Король Л. В., Мигаль Л. Я. Ферментні маркери патології клітинних мембран при захвор. нирок. Україн. журн. нефрол. та діалізу. 2004. № 1. С. 30-33.

Исследование эффективности D-маннозы у женщин с рецидивирующим циститом на фоне сахарного диабета

И. И. Горпинченко, В. В. Спиридоненко

Характерными осложнениями сахарного диабета являются нарушения функции мочевыводящей системы, что приводит к повышению риска инфицирования мочевых путей. Современные данные свидетельствуют, что использование D-маннозы способствует профилактике инфекций мочевых путей. В статье представлены результаты собственного исследования влияния комбинации D-маннозы и экстракта клюквы на течение рецидивирующего хронического цистита у женщин, больных сахарным диабетом.

Ключевые слова: сахарный диабет, хронический цистит, проантоцианидины, D-манноза.

Study of the effectiveness of D-mannose in women with recurrent cystitis on the background of diabetes mellitus

І. І. Horpinchenko, V. V. Spiridonenko

Disorders of the urinary system, which leads to an increased risk of infection of the urinary tract are typical complications of diabetes mellitus. Modern evidence suggests that the use of D-mannose contributes to the prevention of urinary tract infections. The article presents the results of study of the effect of the combination D-mannose and cranberry extract on the course of recurrent chronic cystitis in women with diabetes mellitus.

Keywords: diabetes mellitus, chronic cystitis, proanthocyanidins, D-mannose.