Розділи: Урологія

Застосування препарату Декасан в амбулаторній урології

сторінки: 25-28

О.Б. Прийма, к.мед.н. КУ «Трускавецька міська лікарня»

У статті представлено результати дослідження ефективності антисептичного препарату Декасан у лікуванні запальних захворювань урогенітального тракту.

Ключові слова: цистит, баланопостит, рани калитки, інстиляції, Декасан.

Не викликає сумніву той факт, що кількість хворих на гнійно-запальні ураження м’яких тканин організму постійно зростає. Це зумо­влено як збільшенням числа пацієнтів з імунодефіцитом (первинним і вторинним), так і розвитком резистентної патогенної флори [1, 5].

Запальні процеси виникають приблизно у 2/3 хворих урологічного профілю амбулаторної практики. Тому пошуки нових дієвих методів лікування і антимікробних засобів є суттєвими. Важлива роль в лікуванні запальних і гнійних процесів надається локальним, місцевим, методам – санації порожнистих органів у вигляді інстиляцій, промивань, турунд тощо [3, 4].

Опрацьовуючи дані літературних джерел, ми звернули увагу на антисептичний препарат для зовнішнього і внутрішньопорожнинного застосування Декасан (корпорація «Юрія-Фарм», Україна). В 1 мл даного препарату міститься 0,2 мг декаметоксину (0,02% розчин). Він чинить фунгіцидну, антимікробну, протипротозойну, вірусоцидну дію, а також є поверхнево-активним катіонним детергентом [2]. Декасан концентрується на цитоплазматичнiй мембранi мiкробної клiтини i з’єднується з фосфатидними групами лiпiдiв мембрани, порушуючи її проникнiсть. Декаметоксин високоактивний вiдносно мiкроорганiзмiв, стійких до антибіотикiв. Утворення резистентних до декаметоксину форм при тривалому застосуваннi вiдбувається повiльно i не перевищує ефективних концентрацiй препарату. У процесi лiкування Декасаном пiдвищується чутливiсть антибiотикорезистентних мiкроорганiзмiв до антибiотикiв.

У порівняльному дослідженні протимікробних властивостей антисептичних засобів, дозволених МОЗ України для профілактики та лікування інфекційних захворювань (декаметоксину, етонію, Декасану, мірамістину, хлоргексидину біглюконату), продемонстровано суттєві переваги бактерицидної активності Декасану [6]. Так, антистафілококова активність мірамістину поступалась Декасану в 2,4 разу, ефективність хлоргексидину біглюконату була меншою в 3,3 разу, етонію – в 4,16 разу. Бактерицидні властивості Декасану щодо Enterococcus spp. перевищували протимік­робну активність мірамістину в 1,8 разу, хлоргексидину та етонію – в 4,8 разу (р < 0,001). Вивчення протимікробної активності антисептиків щодо клінічних штамів Candida albicans показало потужні фунгіцидні властивості Декасану (мінімальна інгібуюча концентрація 13,82 ± 0,88 мкг/мл).

Клінічну ефективність і безпечність препарату Декасан було доведено при дослідженні його застосування у лікуванні гнійних ран після операцій з приводу гнійно-запальних захворювань нирок (калькульозний піонефроз, абсцес, карбункул, полікістоз з нагноєнням кіст) [3]. У ході цього дослідження для санації ранових поверхонь у пацієнтів основної групи застосовували Декасан, в осіб контрольної групи – 0,05% розчин хлоргексидину біглюконату. Основним критерієм ефективності терапії є тривалість стаціонарного лікування хворих. Вона виявилась достовірно нижчою в основ­ній групі (12,4 ± 1,8 проти 21,3 ± 1,4 дня; р < 0,05). На основі результатів клінічних, бактеріологічних і цитологічних досліджень автори дійшли висновку, що препарат Декасан має значні переваги порівняно з хлоргексидину біглюконатом.

При цьому продемонстровано високу ефектив­ність Декасану порівняно з іншими антисептиками при лікуванні гнійної інфекції [7]. Даний препарат використовували у комплекс­ній терапії абсцесу/флегмони м’яких тканин, гнійно-запального процесу у ділянці кисті, парапроктиту. У результаті лікування рановий ексу­дат і реактивний набряк зменшились до 2-5-ї доби (залежно від ступеня вираженості гнійного процесу), що є наслідком протизапальної дії Декасану. Дослідники зазначають, що на 3-5-ту добу після початку лікування у більшості хворих характер ексудату змінювався на серозний. За результатами культурального дослідження виділень з рани після 4-ї доби лікування Декасаном продовжувалось висівання тільки найбільш резистентних мікроорганізмів (наприклад Pseudomonas aeruginosa). У 28 з 34 обстежених пацієнтів стало можливим припинити антибактеріальну терапію вже на 5-ту добу.

Стосовно можливостей внутрішньопузирного введення Декасану привернуло увагу нещодавно проведене дослідження ефективності цього антисептика у лікуванні загострення хронічного циститу [8]. Авторами було обстежено 32 пацієнта, яким на фоні основної терапії проводили інстиляції Декасану в сечовий міхур (попередньо розведеним стерильним фізіологічним розчином 1:5). Вводили 20-40 мл суміші з експозицією у сечовому міхурі 30-60 хв, один раз на день протягом 3-7 днів. Для порівняння пацієнтам другої групи (n = 25) проводили інстиляції фурациліну у вигляді 0,02% водного розчину. Контрольну групу становили 30 хворих на хронічний цистит, яким не проводили внутрішньопузирні інстиляції. Після використання Декасану у половини пацієнтів бактеріологічні посіви сечі виявились стерильними, в той же час після використання розчина фурациліну і при відсутності інстиляцій аналогічний результат отримували у 24 та 20% хворих відповідно. Клінічний ефект комплексного лікування хронічного неускладненого бактеріального циститу з використанням інстиляцій розчину Декасану у сечовий міхур досягнуто в 90,7% випадків.

Мета нашого дослідження полягала у встановленні ефективності місцевого застосування антисептичного розчину Декасан у хворих на гнійно-за­пальні процеси сечового міхура і статевих органів, які проходили лікування в амбулаторних умовах.

Дизайн дослідження

вгору

У Трускавецькій міській лікарні цього року протягом 6 міс амбулаторно проліковано 83 хворих.

За нозологіями обстежені пацієнти були розподілені таким чином:

  • на хронічний цистит страждали 50 осіб;
  • променевий цистит – 6;
  • баланопостит – 20;
  • рану калитки – 7.

Курс лікування традиційно включав антимікробну терапію (перорально, таблетовані форми), загальноукріплюючу та місцеву терапію. Місцеве лікування складалося з 5-7 інстиляцій або промивань з використанням офіцинального розчину Декасану у розведенні його стерильним фізіологічним розчином у співвідношенні 1:3 чи 1:5.

Матеріали і результати дослідження

вгору

Пацієнти з хронічним циститом становили дві групи по 25 осіб. Співвідношення жіночої і чоловічої статі в обох групах було зіставне.

У першій групі проводили інстиляції сечового міхура офіцинальним розчином Декасану, розведеним фізіологічним розчином у співвідношенні 1:5, об’ємом 20 мл з експозицією 45-50 хв.

Хворим другої групи виконували промивання сечового міхура офіцинальним розчином Декасану, розведеного фізіологічним розчином у співвідношенні 1:3 50-100 мл суміші з подальшою інстиляцією в сечовий міхур розчину діоксидину, розведеного фізіологічним розчином 20 мл суміші експозицією 45-50 хв.

Отримані позитивні, зіставні в обох групах, результати лікування, що спостерігалися вже після третьої інстиляції. При традиційному застосуванні коларголу або розчину фурациліну результати лікування починали виявлятися не раніше 5-6-ї інстиляції.

Варто акцентувати увагу на лікуванні осіб з променевим циститом. Ми упереджено утримувались від застосування обліпихової олії та інших жирів для інстиляцій. Проводили три курси інстиляцій Декасану та діоксидину через день в кількості всього 10 процедур на один курс у вищезгаданих розведеннях з перервами між курсами по 10 днів.

Позитивний ефект терапії проявлявся вже при проведенні другого курсу інстиляцій, що є знач­ною перевагою над традиційним лікуванням.

У хворих на баланопостит застосовували промивання препуціального мішечка препаратом Декасан у розведенні фізіологічним розчином у співвідношенні 1:5. Позитивний результат монотерапії таким методом отримували на 3-4-й день.

Пацієнти з ранами калитки були розподілені на підгрупи залежно від нозології:

  • з гангреною Фурн’є – 3 особи;
  • з абсцесом калитки – 2;
  • з нагноєною дренованою атеромою калитки – 2.

У хворих з ранами калитки застосовували промивання рани розчином Декасану, у розведенні 1:3 фізіологічним розчином 20-50 мл. Опісля вводили в рану 10 мл розчину Декасану. Загалом курс лікування становив 7-10 процедур. За цей період відбувалось очищення рани від гнійно-запального детриту, її поверхня починала покриватись грануляціями, зникали гіперемія та набряк навколишніх тканин.

Висновки

вгору
  • Декасан – дієвий антимікробний препарат широкого спектра дії.
  • Застосування 0,02% розчину декаметоксину (препарат Декасан) у розведенні фізіологічним розчином у пацієнтів із запальними процесами геніталій сприяє швидкому їх одужанню.
  • Місцеве застосування Декасану у формі промивань та інстиляцій приводить до скорочення термінів лікування урологічних хворих.

Список використаної літератури

1. Берестенко С.В. Эффективность антисептика в клиническом лечении больных с обострением хронического цистита. Здоровье мужчины. 2012. № 2. С. 22-27.

2. Палій Г.К., Ковальчук В.П., Деркач М.М., Палій Д.В. Обґрунтування ефективності антисептичного препарату Декасан в лікуванні хворих на гнійно-запальні захворювання. Український хіміо­терапевтичний журнал. 2010. № 1-2 (23). С. 78-82.

3. Пасечников С.П., Никитин О.Д. Декасан в лечении инфицированных ран после урологических операций. Мистецтво лікування. Київ: «Агенція «Паланок», 2005. № 6. С. 22-26.

4. Ходжимурадов А.М., Солихов Д.М., Касимов М.М., Умарова З.И. Восстановление уродинамики при осложненных формах пиелонефрита у беременных. Урологические ведомости. 2015. т. 5. № 2. С. 25-27.

5. Царев А.В. Декасан в профилактике и лечении вентилятор-ассоциированной пневмонии у пациентов с политравмой. Медицина неотложных состояний. 2012. № 7-8 (46-47). С. 80-84.

6. Палій Г.К., Назарчук О.А., Бобир В.В., Гончар О.О. та ін. Оцінка антибактеріальних та протигрибкових властивостей сучасних антисептиків. Мікробіологія і біотехнологія. 2015. № 4. С. 67-74.

7. Лисов А.И., Фомин П.Д., Козлов С.Н. Применение антисептика Декасан при нагноительных процессах в мягких тканях. Ліки України. 2006. № 11. С. 74-75. 

8. Римша О.В., Яцула О.В., Гончар О.О. Ефективність декасану у комплексному лікуванні хворих із загостренням хронічного циститу. Biomedical and biosocial anthropology. 2016. № 26. С. 140-143.

Применение препарата Декасан в амбулаторной урологии

О.Б. Прийма

В статье представлены результаты исследования эффективности антисептического препарата Декасан в лечении воспалительных заболеваний урогенитального тракта.

Ключевые слова: цистит, баланопостит, раны мошонки, инстилляции, Декасан.

Application of the Decasanum in ambulatory urology

O.B. Priyma

The article presents the results of the study on effectiveness of antiseptic drug Decasanum in the treatment of inflammatory urogenital tract diseases.

Keywords: cystitis, balanoposthitis, scrotum wounds, instillation, Decasanum.

Поділитися з друзями: